“РИА Новости” в замітці з хльостким заголовком “”Доведеться помирати”: у Латвії прийняли новий проект системи охорони здоров’я” розповідає про відбувається в країні реформу страхової медицини. РІА, посилаючись на латвійську редакцію російського інформаційного агентства Sputnik, пише:
«З першого вересня мешканці Латвії, у яких немає трудових договорів з роботодавцями, повинні будуть робити добровільні внески до державного бюджету (51,6 євро в 2018 році, 154,8 євро в 2019 році і 258 євро в 2020 році).
В іншому випадку у них буде доступ тільки до мінімального набору медпослуг, зокрема, невідкладна допомога, допомога при пологах, послуги сімейного лікаря (але без виписування направлень на обстеження та аналізів), ліки і медичне обладнання, послуги по лікуванню суспільно небезпечних захворювань (психічні хвороби та туберкульоз) і медикаменти для їх лікування. <…>
Професор Ризького університету ім. П. Страдиня Гиртс Бригис вважає, що, по суті, лікарям доведеться розділяти пацієнтів на тих, кого “можна буде вилікувати, і тих, кому доведеться помирати”.
“Людина приходить до сімейного лікаря, той виявляє, що пацієнт не платить податки, але у нього підозра на рак, треба зробити купу дорогих досліджень. І що повинен запропонувати лікар? Сказати: йдіть додому або здобувайте де хочете гроші“, — дивується Бригис».
Нова система охорони здоров’я в Латвії дійсно передбачає розподіл медичних послуг на два кошики — основну і повну. В основну входять невідкладна допомога, у тому числі допомога вагітним і родопоміч, державний скринінг раку і процедури для пацієнтів з нирковою недостатністю, послуги сімейного лікаря, діагностичні дослідження за направленням сімейного лікаря, лікування та компенсовані ліки пацієнтам з психічними захворюваннями, залежностями, цукровий діабет та інфекційними захворюваннями (ВІЛ, СНІД, туберкульоз та ін), лікування онкологічних захворювань, діагностика серцево-судинних захворювань.
Цитуючи фразу професора Бригиса про підозри на рак, Sputnik і слідом за ним РИА відверто підтасовують факти: Бригис сказав це в січні, коли обговорювався проект реформи, але пізніше було прийнято рішення про включення в основну кошик лікування онкологічних захворювань.
Але ще важливіше те, що російські джерела мовчать про сутність реформи. Повна кошик буде доступна усім найманим працівникам, самозайнятим, якщо ті платять податки та соціальні відрахування, пенсіонерам, учням та студентам, зареєстрованим безробітним. І лише ті, хто податки не платить, будуть вправі розраховувати тільки на основну кошик. Це неофіційно найняті працівники, які отримують зарплату в конвертах. Кількість їх у Латвії оцінюється в 30-40 тис. І мета реформи не в тому, щоб змусити їх платити зі своєї кишені за медичне обслуговування, а в тому, щоб спонукати їх «вийти з тіні».
Щоб пом’якшити ситуацію для тих, хто зараз зайнятий у тіньовій сфері, передбачено поступове підвищення внесків, які їм доведеться платити самостійно для отримання доступу до повної кошику (в останні місяці 2018 року — 1% від встановленого законом мінімального рівня оплати праці за рік, в 2019 році — 3%, з 2020 року — 5%). Передбачається, що за цей час вони зможуть знайти офіційну роботу або в крайньому випадку зареєструватися в якості безробітних.
Реформа не зводиться до поділу на два кошики. Важливі її частині — підвищення зарплат медиків, встановлення вимог до муніципальним органам щодо доступності охорони здоров’я, зниження кількості пацієнтів, що припадають на одного сімейного лікаря (1500 замість колишніх 1800).
Міністр охорони здоров’я Анда Чакша вважає розподіл медичних послуг на два кошики тимчасовим заходом. Вона визнає принцип єдиної кошика — «універсального страхування здоров’я», — на якому наполягає і Всесвітня організація охорони здоров’я. Але принцип двох кошиків представляється необхідним засобом мотивації до сплати податків.
В минулому році Організація економічного співробітництва та розвитку критикувала Латвію за недостатню доступність медичних послуг. У звіті про економічної ситуації в Латвії говориться, що відсоток витрат на медицину, які пацієнти оплачували безпосередньо з власної кишені, в країні в 2015 році виявився найвищим з усіх країн, що входять в організацію, а за відсотком жителів, які відмовлялися від медичної допомоги з фінансових причин, Латвія поступалася тільки Греції. Реформа охорони здоров’я покликана вирішити ці проблеми.