РІА «Новости» в матеріалі під заголовком «У європалату визнали наявність помилок у відносинах з Росією» розповідає про колонці президента Асоціації європейських торговельно-промислових палат Крістофа Ляйтль, опублікованій в австрійській газеті Kurier. Зміст статті РІА передає так:
«Відносини з Росією досягли найнижчої точки, але є шанс на перезавантаження: потрібно знову наводити мости, а не зводити перепони, впевнений він. Для цього Брюсселю слід поступово послаблювати санкції, створюючи довірчу атмосферу, а також налагоджувати взаємодію в сферах економіки, науки і культури. У ситуації ж з Україною Євросоюзу варто було б взяти приклад з Австрії і зберігати нейтральність, вважає президент палати ».
Ляйтль дійсно вважає економічні санкції помилкою, відзначаючи, що вони завдають шкоди обом сторонам. Але його слова про ставлення до проблеми, пов'язаної з російською агресією проти України, РІА спотворило до повного невпізнання.
Замітка РІА забезпечена посиланням на споріднений йому, що належить МІА «Росія сьогодні» сайт «ИноСМИ», де опубліковано повний переклад колонки Ляйтль. Там цей фрагмент виглядає так:
«Можливо, українське питання втратить гостроту, що стосується політики безпеки, якщо Україна оголосить про нейтралітет по відношенню до будь-яких військових блоків, як це зробила свого часу Австрія?»
Переклад «ИноСМИ» цілком відповідає німецькому оригіналу:
«Vielleicht könnte die Ukraine-Frage sicherheitspolitisch entschärft werden, indem diese eine Bündnisneutralität nach österreichischem Muster einginge?»
Так що Ляйтль зовсім не пропонує ЄС самоусунутися від українського питання; навпаки, він висуває якусь ідею, на основі якої проблема могла б бути врегульована, що і призвело б до скасування санкцій.
При цьому варто відзначити, що думка Ляйтль, мабуть, видає його недостатнє знайомство з історією питання. У прийнятій в 1990 році Декларації про державний суверенітет України сказано:
«Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї».
Надалі при президенті Вікторі Ющенку Україна зробила кроки щодо зближення з НАТО і в 2008 році звернулася до альянсу з проханням про приєднання до «Плану дій щодо членства в НАТО», але ця заявка була відхилена. У 2010 році президент Віктор Янукович від цього курсу відмовився і ліквідував комісію з підготовки до вступу в НАТО. Нова влада України в грудні 2014 року остаточно відмовилися від позаблокового статусу, але основною причиною цього рішення стала вже доконана російська агресія – анексія Криму та війна на Донбасі. Тобто той самий нейтралітет України, в якому Ляйтль бачить шлях до врегулювання проблеми, на момент виникнення проблеми вже був.