Іва Цой
18 травня голова комітету Держдуми з держбудівництва та законодавства Павло Крашенінніков, пояснюючи, чому нижня палата парламенту відмовилася посилювати законодавство в частині володіння чиновниками нерухомістю за кордоном, заявив, що більша частина такої нерухомості перебуває в країнах колишнього СРСР.
«Ми зовсім недавно пережили трагедію, пов39;язану з розпадом Радянського Союзу. У нас сім'ї розірвані. І у нас найбільша кількість нерухомості за кордоном саме в країнах СНД, а не в Великобританії, США та Іспанії », – заявив депутат.
Насправді ніщо не заважає депутатам внести в новий закон застереження – заборонити чиновникам володіти нерухомістю у всіх країнах, крім тих, які знаходяться на пострадянському просторі. Подібна логіка вже діє, наприклад, щодо відпочинку за кордоном співробітників МВС. У 2017 році міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев підписав розпорядження, згідно з яким силовики можуть їздити відпочивати лише в країни з суворо обумовленого переліку (який постійно коригується).
Крім того, якщо уважно вивчити карту нерухомості російських чиновників за кордоном, в 2019 році складену проектом «деклараторів», то стає зрозуміло, що чиновники все-таки вважають за краще обзаводитися житлом в західних країнах. Дослідники проаналізували дані більш 270 тисяч декларацій і знайшли у російських посадових осіб 6007 об39;єктів нерухомості в 75 країнах. Однак на цю карту потрапили належить Росії службова нерухомість, користування якою мають декларувати військовослужбовці. Саме за рахунок цього в лідери вирвалися країни колишнього СРСР: Казахстан, Вірменія, Білорусь, Таджикистан, Україна і Киргизстан.
Однак якщо подивитися інші дослідження, де російські військові об39;єкти не враховуються, – наприклад, карту проекту «Муніципальний сканер» 2016 року – видно, що в цих країнах у російських чиновників майже нічого немає, а більшість їх нерухомості насправді розташоване в Іспанії і Болгарії . Ці дані збігаються і з дослідженням «Коммерсанта», який у 2020 році проаналізував декларації депутатів Держдуми і сенаторів Ради федерації за 2019 рік: перше місце за популярністю зайняла Іспанія, друге – Болгарія і тільки третє дісталося країні, яка входила до складу СРСР, – Латвії. На четвертому місці розташовується також аж ніяк не радянська Фінляндія.