Російські економісти в квітні попереджали: карантин і падіння цін на нафту погіршать економічна криза в країні, яка фактично триває з 2014 року. Директор регіональної програми незалежного Інституту соціальної політики Наталя Зубаревич на прохання The Insider проаналізувала економічну статистику за квітень-травень і прийшла до висновку, що проблема з безробіттям стала більш гостро, ніж у 2009-му, вертикаль влади пандемія не похитнула, а другого жорсткого карантину ні регіони, ні Москва з Санкт-Петербургом просто не переживуть.
Криза вдарила по трьом напрямкам. Перше – найбільші міста, де постраждала сфера ринкових послуг. А саме там вона була розвинена сильніше всього. Друге – великі підприємства, в тому числі експортних галузей. Промисловий криза виявилася глибшою, ніж я припускала в квітні, в тому числі й тому, що зменшився попит на світових ринках. Третє – бюджети. Вони теж скоротилися набагато сильніше, ніж очікувалося, тому що основні платники – це не малий і середній бізнес, а великі російські компанії, насамперед експортують нафту і газ.
Торгівля та сфера послуг
Найболючіший удар – колосальне падіння в торгівлі. У квітні склало в середньому по країні 23%, а у травні – 19%. Це говорить про те, що торгівля видряпується, але дуже повільно. Ще більш жорстке падіння спостерігається у сфері платних послуг (це і розваги, і відпочинок, і ЖКП, і транспорт, та інші послуги). У квітні – мінус 38%, в травні – мінус 40%. Найбільше падіння торкнулося тих територій, де карантин був самим жорстким. У Москві послуги впали на 58%. У Санкт-Петербурзі, де карантин був м’якше, – на 39%. Дані щодо червня покажуть, чи зміг сектор платних послуг впоратися з обвалом, який стався у зв’язку з карантинними заходами.
Інший дуже важливий момент – як люди будуть далі оплачувати житлово-комунальні послуги. Зараз багато хто просто перестали платити за ЖКП, тому що з 5 квітня пені за прострочення скасовані. Обсяг платежів знизився, борги накопичуються, і коли знову (швидше за все, з січня 2021 року) введуть пені, багатьом доведеться заплатити великі суми. А чи зможуть вони це зробити?
Промисловий криза
На відміну від торгівлі, кризу в промисловості від травня до квітня тільки посилився. Падіння промислового сектора в квітні склало 7%, а у травні – вже 10%. Причина зрозуміла – стиснулися глобальні ринки і позначилися наслідки правочину ОПЕК+. У травні обробна промисловість впала на 7%, добувна – на 14%. Найсильніше просіла нафтовидобуток: позначилося, що в травні всі нафтосховища стояли повні.
Якщо дивитися по регіонах, то гірше всього ситуація з промисловістю в Костромській області (мінус 25%), де розташовані найбільші виробники ювелірних виробів. Друге місце за рівнем спаду – мінус 21% – ділять між собою Ульяновська і Нижегородська області. В обох регіонах постраждав автопром, а в Нижегородської області – ще й інші підприємства машинобудування та НПЗ. Адже попит стиснувся! У Ханти-Мансійського автономного округу, де видобувається найбільше нафти, падіння склало 17%, в Омській області – 18%, у Ненецького автономного округу -18%, у Томській області – 17%. В Якутії, яка багата не тільки нафтою, але й алмазами, промисловий спад в травні досяг 16%.
Якщо дивитися по федеральним округах, то сильніше всього просіла Сибір, а разом з нею Урал і Волга, тобто основні російські індустріальні, в тому числі які працюють на експорт, території.
Безробіття
Безробіття можна визначати різними способами. За методологією Міжнародної організації праці з допомогою опитувань населення обчислюють загальну безробіття. У квітні і травні через карантинних заходів опитування вперше проводилися по телефону, тобто сама методологія зазнала змін. Крім того, дуже багато сиділи у відпустках без збереження змісту. Але при цьому вони себе не визначали як безробітні і просто чекали, коли все закінчиться і вони вийдуть на роботу. Показник цієї загальної безробіття з лютого по травень зріс з 4,5% до 6%. Але це зовсім незначна зміна.
На мій погляд, треба дивитися не на загальну, а на зареєстровану безробіття. І тут є помітні зміни – вона виросла в три з половиною рази – до 3%. Перша причина – криза. Але за останні дванадцять років Росія проходить вже через третій криза, а зареєстроване безробіття ще ніколи не росла з такою силою і швидкістю. Друга причина – різке підвищення допомоги по безробіттю. Якщо раніше воно становило від 1,5 до 4,5 тисяч рублів, то зараз підтяглася до прожиткового мінімуму, а в Москві так і зовсім зросла майже до 20 тисяч рублів. Третя причина – влада полегшила процес реєстрації для безробітних.
Безробіття за темпами найшвидше росла там, де початково вона була дуже низькою – у найбільших містах і в більш розвинутих регіонах. Чемпіони зростання – Москва (з 0,4 до 2,1%), Московська область (з 0,5 до 2,4%), Санкт-Петербург (з 0,4 до 2,4%), Татарстан (з 0,6 до 2,9%). Це зростання відбулося в першу чергу за рахунок зайнятих у секторі послуг.
Швидше за все дані за червень не покажуть подальшого швидкого зростання зареєстрованого безробіття. Але вже зараз, за даними на кінець травня, безробіття вдарила по економіці болючіше, ніж у кризу 2009 року. Якщо той криза була в основному індустріальним, то сьогодні торкнулося всіх. Дивним чином, тільки Чукотський автономний округ на загальному тлі виглядає добре.
Падіння доходів місцевих бюджетів
За даними Федеральної податкової служби, у квітні спостерігався спад власних (податкових і неподаткових) доходів бюджету майже у всіх регіонах, а в травні вийшов різнобій. Деякі навіть вийшли «в нуль». Якщо дивитися ширше (з січня по травень), то виявляється, що за падіння бюджетних доходів серед регіонів лідирують Тюменська область і Хакасія (на третину). У Тюменській області це пов’язано з падінням податку на прибуток нафтових компаній, вона його отримує зі своїх автономних округів, і Сибуру. Хакасія, яка і до COVID-19 була дуже проблемним регіоном, опинилася у важкій бюджетної ситуації. Там сильне падіння і податку на прибуток і ПДФО.
Ще вісім регіонів втратили 20-30% власних доходів бюджету за перші п’ять місяців цього року: Кемеровська область (вугільна галузь), Ямало-Ненецький округ (нафта і газ), Татарстан, Пермський край і Комі (нафта) і Вологда (металургія), Карелія (виробники залізної руди і целюлозні підприємства). Ще у 23 регіонів доходи в бюджет знизилися на 10-20%. Сюди входять Краснодарський і Ставропольський край, там до кризи більш помітну частину податку на прибуток платив середній і малий бізнес. Ще 30 регіонів втратили менше 10% власних доходів бюджету.
Загальна динаміка доходів бюджетів регіонів трохи краще, так як допомогу з федерального бюджету (трансферти) у січні-травні 2020 року зросла більш ніж у півтора рази в порівнянні з тими ж місяцями 2019 року. Поки що немає даних Федерального казначейства, якою мірою трансферти компенсували спад доходів. Але відповідь я знаю наперед: далеко не в повній мірі і всім по-різному.
Як не дивно, за даними за січень–травень є і регіони, у яких доходи все-таки зросли. У слабкому «плюсі» 15 регіонів. В Якутії і Амурській області – зростання 15-17%. Якутії авансом виплатив великий податок на прибуток «Сургутнафтогаз», а в Амурській області ситуацію рятує «будівництво століття» у вигляді Амурського газопереробного заводу – спільного проекту «Газпрому» і Сибуру. Феєричні показники за доходами бюджету – зростання на 29% – має Ханти-Мансійський округ, якому теж заплатили авансом великий податок на прибуток. Правда, і в Якутії, і у ХМАО попереду великі проблеми – поточна прибуток великого бізнесу різко стиснулася, тому чималу частину отриманих податкових виплат доведеться повертати або зараховувати платежі за майбутні періоди. А це означає, що нових надходжень податку на прибуток до кінця року буде мало.
Що буде з бюджетами далі, якщо всі регіони продовжують нарощувати витрати (вони збільшилися в січні-травні на 19% – довелося підтримувати і бізнес, і ЖКГ, і безробітних), а доходи впали. За підсумками січня-травня поки що лише 22 регіону сидять в дефіциті, але до кінця року їх буде набагато більше, доведеться позичати. Думаю, що бюджетна криза буде самий довгограючий. Він триватиме не тільки до кінця року: обвішані додатковими боргами регіони – а у половини з них закредитованість і так висока – перейдуть у наступний рік з цими бюджетними борговими «веригами».
Фінансова підтримка населення
Масштаби підтримки були не настільки великі в рублях: на все про все людям вже видали близько 300 млрд рублів, з них 230 млрд – це десятитисячні допомоги на дітей від 3 до 16 років. Але сума зросте майже вдвічі за рахунок виплати другої черги. Другу виплату підгадали під голосування, а більше таких приводів не буде. Так що, швидше за все, і виплат на дітей більше не буде.
На додаткові посібники з безробіття бюджет витратить близько 200 млрд рублів за весь рік, але отримувати ці посібники можна тільки три місяці. Тобто, можна очікувати, що до вересня ця щедрість закінчиться, і влада повернеться до колишньої практики економії. Всі карантинні обмеження зняті – можна працювати.
По бюджетниках – інша ситуація. Вчителів, лікарів, соціальних працівників та інших напризволяще не кинуть і без зарплат не залишать. У вересні в 18 регіонах пройдуть вибори губернаторів. Звичайно, влада стежитиме за ситуацією. На минулих виборах таргетованої бюджетної підтримки не було – обійшлися політтехнологічними методами: зачищали галявину, не залишали кандидатів, тобто «вирішували завдання» без особливих бюджетних вливань. Зараз, у більш жорсткій ситуації – при більш сильному падінні бюджетів, можливо, влада буде таргетовано, повільно, із запізненням вливати кошти. Тобто регіонах будуть допомагати, але як завжди – непрозоро, всім по-різному.
Вертикаль влади
Вертикаль за час пандемії нікуди не поділася. В кризі, викликаному COVID-19, губернатори були виставлені як фронтмени, щоб саме вони відповідали за наслідки. Центральна влада переклала на них відповідальність, і рішення про ступінь жорсткості карантину і терміни виходу із нього приймалися на регіональному рівні. Але ні про яке федералізм зараз мова не йде. Треба було побудувати всіх на «голосування» за поправки до Конституції – і всіх побудували! Залежність бюджетів регіонів від федерального тільки зросла, за винятком п’яти-шести регіонів. Всі інші висять на гачку трансфертів. Більшість трансфертів, крім дотацій, цільових – на що дали, те і будете витрачати.
Того удару, який вже отримала російська економіка і населення, вже достатньо, щоб сформулювати прогноз: виходити будемо повільно. А якщо нинішня ситуація погіршиться другою хвилею восени, вихід може затягнутися на роки. Але навіть якщо почнеться друга хвиля, такої жорсткості карантинних заходів вже не буде. Тому що, по-перше, люди втомилися боятися, і, по-друге, економіка отримає удар, від якого буде дуже довго приходити в себе. В Росії просто «придавлять» статистику, щоб не так лякати. Ні люди, ні економіка повтору карантину не витримають.