Призначення Михайла Мішустіна прем’єр-міністром супроводжувалося інформаційною кампанією, в ході якої його хвалили за неймовірно успішний підвищення збирання податків і ставили йому в заслугу впровадження нових інформаційних систем. The Insider проаналізував результати діяльності ФНС за роки керівництва Мішустіна і виявив, що зростання податкових надходжень, м’яко кажучи, не був настільки вражаючим, зате враження справляють суми, витрачені на інформатизацію відомства і пройшли через сумнівну фірму-прокладку.
Сумнівні підряди
Порівняно з МВС, ФСВП і судовою системою ФНП — відносно невелика відомство (близько 150 тисяч співробітників) зі скромним бюджето: на момент приходу Мішустіна — 97 млрд рублів. При цьому відомство витрачала колосальні кошти на розробку програмного забезпечення — з 2011 по 2019 рік відомство витратило на ці потреби понад 30 млрд рублів, причому на створення однієї лише системи «Податок-3» за держконтрактами з 2016 року було виплачено 12,4 млрд рублів (ФНП створює цю систему з 2016 року — і до цих пір вона не запрацювала на повну потужність).
Головним підрядником ФНС виступає компанія ОА «ГНІВЦ» («Головний науковий інноваційний впроваджувальний центр»). До 2016 року його засновником, згідно базі даних СПАРК, виступала ИФНС № 19 по Красноярському краю, зараз центр переданий у відання ФНС Росії. Очолює підприємство Олександр Антонов, який був головою комітету з управління майном адміністрації міста Хімки. За 9 років «ГНІВЦ» отримав від ФНС контракти на суму 24 млрд рублів, багато з яких викликають питання. Наприклад, в 2019 році фірма отримала напівмільярдний (5 15 млн рублів) підряд на створення податкової системи в Узбекистані — контракт укладався в рамках «безоплатної технічної допомоги» братній республіці і передбачав аналіз і розроблення концепції як бізнес-адміністрування, так і фірмового стилю податкових органів Узбекистану. Чому раптом російські податківці стали безоплатно надавати допомогу Узбекистану і чому «розробка концепції» зажадала аж півмільярда рублів — неясно.
9,2 млрд рублів «ГНІВЦ» отримав на розробку усе тієї ж системи «Податок-3». Як мінімум частина цих контрактів на суму 2,6 млрд рублів була передана на субпідряд. Контракти укладалися в рамках ФЗ 223, який дозволяє приховувати переможців аукціону, причому майже у всіх випадках закупівля проводилася у єдиного постачальника. Таким чином, «ГНІВЦ» сам визначав, хто буде розробником системи, а конкурс не проводився. Самі великі замовлення як на субпідряди від «ГНІВЦ», так і прямі контракти від ФНС отримала скандально відома структура «IBS Group» бізнесмена Анатолія Карачинкого: контракти були укладені з входять у холдинг компаніями «ІХС Експертиза» і «ІХС Консалтинг». У загальній складності за системно-технічне обслуговування устаткування і програмного забезпечення АІС ФНС Росії цим фірмам було виплачено 13,7 млрд рублів, з них на створення системи «Податок-3» — 1,1 млрд рублів. IBS Group регулярно виступає підрядником за держконтрактами і в 2018 році опинилася в центрі скандалу навколо закупівель ФСВП, було порушено кримінальну справу за статтею про шахрайство. Тоді слідчі запідозрили змова між відомством і фірмою «ІХС Експертиза» при отриманні контракту на 50 млн рублів на поставку обладнання для підключення інтернету в колоніях.
Ефективно, але дорого
У експертів до ефективності вибудуваної ФНС системі запитань немає, вона добре інтегрована з різними державними відомствами і дійсно сильно спрощує адміністрування.
«ФПС побудувала систему принципово нового класу, яка дозволяє обробляти дані в масштабі країни і робить прозорими економічні процеси — збирає всі податкові відрахування як мозаїку», — розповів The Insider керуючий директор компанії Росплатформа Володимир Рубанов. Його компанія також брала участь в розробці програмного забезпечення для центрів обробки даних податкової служби. «Та ж система «Держпослуги» як мінімум на два порядки простіше. Система ФНС зробила централізованої роботу з усіма громадянами країни — по суті це і реєстр громадян. Наприклад, навіть маленькі рагси в регіонах тепер мають свій клієнтський доступ до центральних дата-центрам», — каже Рубанов.
Але чи варто було це 30 млрд рублів? Для порівняння система ГАС «Правосуддя», що об’єднала всі суди загальної юрисдикції з створенням сайтів і підключенням до внутрішніх закритим контурах, за даними порталу РБК, на момент 2015 року обійшлася бюджету в 21 млрд рублів, і тоді її критикували за дорожнечу: експерти порівнювали її з картотекою арбітражних судів (КАД «Арбітр»), яка коштувала на порядок дешевше — загальні витрати на її створення не перевищили 100 млн рублів, хоча вона є більш прогресивною за рахунок автоматизації процесів (завдяки їй на електронний документообіг арбітражні суди перейшли ще в 2010 році).
Опитані The Insider експерти змогли оцінити адекватність масштабу виділених ФНС коштів, сходячись лише на те, що 30 млрд для розробки і впровадження інформаційних систем — безпрецедентно велика сума, не порівнянна з іншими відомствами.
Скромні результати
Держканали малюють для Мішустіна імідж надефективні і прогресивного менеджера, який досяг небувалих успіхів у зростанні податкових зборів. Але який же це зростання насправді?
Мішустін очолив відомство в 2010 році — і вже в 2011 році почалося впровадження нових технологій. У рублях зростання податкових надходжень виглядає ефектно, в середньому більш ніж по трильйону в рік, — в період з 2012 по 2029 рік надходження подвоїлися (з 11 до 22 трлн). Але це в рублях. У доларовому еквіваленті в Росії сьогодні збирається менше податків, ніж в 2012 році:
Сам Мішустін у своїх доповідях звітує про свою роботу дипломатично: «Зростання податкових надходжень випереджає темпи збільшення ВВП». Враховуючи те, що з 2014 року ВВП практично не зростає, це, звичайно, завдання здійсненне. Але навіть якщо вважати зростання податкових зборів в рублях, то з урахуванням інфляції за 10 років податкові надходження зросли з 2011 року приблизно на 30%. Однак не треба забувати, що і податкові ставки за цей час зросли, тому далеко не весь цей ріст пов’язаний з підвищенням збирання податків і виходом ринку з тіньового сектора.
За участю Аліси Землянской