На початку березня патріарх Кирило попросив передати у відання Руської православної церкви Спасо-Андроников монастир у Москві і прилеглі до нього будівлі, в тому числі Музей давньоруської культури й мистецтва імені Андрія Рубльова. У керівництві музею зазначають, що якщо комплекс будівель відійде РПЦ, музей треба буде викинути на вулицю.
Закон «Про передачу релігійним організаціям майна релігійного призначення, що перебуває у державній або муніципальній власності» був прийнятий у листопаді 2010 року. За час його дії церква отримала від держави у власність або безоплатну оренду сотні будинків по всій країні. У багатьох з них розташовувалися бібліотеки, музеї, навчальні заклади. Всі вони понесли великі втрати, деякі переселили, а багато хто просто перестали існувати. 7 випадків, коли РПЦ забирала об’єкти культурної спадщини, в тому числі ніколи їй не належали, — в добірці The Insider.
Наприкінці 2018 року в Барнаулі будівля єдиного в місті планетарію передали РПЦ.Планетарій в Барнаулі був створений в 1949 році, він зайняв будівлю Хресто-Воздвиженського храму (храм закрили в 1932 році). У 2012 році РПЦ звернулася до влади міста з проханням передати будівлю планетарію у відання єпархії. До кінця грудня 2018 року планетарій повинен звільнити приміщення, а навесні 2019 року воно перейде РПЦ.
Барнаульський планетарій – один з найстаріших в Росії. Щорічно там проводили семінари з вчителями фізики та астрономії по роботі з обдарованими дітьми.
Нового приміщення, де міг би розміститися планетарій, влада поки не знайшли. Планетарій пропонують створити у кінотеатрі «Родина», але його тимчасово займає ляльковий театр, для якого будують окрему будівлю. Крім того, переїзд планетарію в кінотеатр потребує часу і витрат на реконструкцію, він може відбутися в кінці 2019 року.
У лютому 2018 року будівля колишнього Миколаївського храму на вулиці Долгоруковской, в якому більше 70 років розміщувався «Союзмультфільм», перейшло РПЦ. Восени 2016 року «Союзмультфільм» переїхав у нове приміщення, що на вулиці Академіка Корольова.
Храм Святителя Миколая Мирлікійського в Новій Слободі в 1936-1937 роках був перебудований під Центральний антирелігійний музей, а у 1944 році будівлю передали «Союзмультфильму». Перша згадка про дерев’яному храмі на цьому місці відноситься до XVI століття. Саме ця церква зображена на картині Василя Сурікова «Бояриня Морозова».
19 лютого 2010 року було розповсюджено лист ряду співробітників провідних російських музеїв Президентові РФ Дмитру Медведєву, в якому вони закликали не передавати РПЦ релігійні пам’ятники з музейних фондів, мотивуючи свою позицію тим, що «передача давніх храмів з фресками та іконами, а також ікон і дорогоцінної богослужбового начиння з фондів музеїв в церковне користування виведе їх з контексту культурному житті суспільства та може призвести до їх загибелі»
Архітектор-реставратор, радник Російської академії архітектури і будівельних наук Олександр Попов розповів в інтерв’ю «Медузі» в 2017 році, що РПЦ не вміє поводитися з пам’ятками архітектури. Він привів у приклад випадки, коли РПЦ обшивала стародавні церкви сайдингом або вставляла в старовинних храмах пластикові вікна.
«Російська православна церква, як правило, за наші ж гроші знищує такі пам’ятники. Уявіть, що у вас є картина Рафаеля або Андрія Рубльова. Ви віддали її на реставрацію, а вам після цього видають якусь мазанину. Приблизно те ж саме відбувається з усім, що бере під своє управління РПЦ: коли їм передають пам’ятники, вони з ними роблять якусь еврореставрацию», — розповів архітектор.
У 2016 році в селі Борок Костромської області закрили єдину школу після того як РПЦ відсудила будинок, в якому вона перебувала. Будинок раніше належав монастирю і є пам’ятником архітектури. У відповідності з законом про територіальному плануванні, в селі протягом п’яти років повинні були побудувати нову школу. Однак цього так і не сталося.
У 2014 році РПЦ передали декілька будівель, в яких розміщувався краєзнавчий музей міста Гагарін Смоленської області. Місцевій єпархії відійшли Благовіщенський собор, Тихвинская церква і Церква скорботної Божої Матері, а також парафіяльний будинок та підвал купецького будинку 19-го століття. Історико-краєзнавчого відділу музею Юрія Гагаріна і художній галереї довелося шукати нове місце. Експонати розсортували по різним установам, сам музей Гагаріна, який розташовувався в Благовіщенському соборі, переїхав в колишнє приміщення Центру дитячої творчості, фондосховище — на другий поверх будівлі районного вузла зв’язку.
У 2013 році РПЦ передали храм Олександра Невського, в якому багато років розташовувався органний зал. Музиканти та представники німецької компанії «Hermann Eule», що створила інструмент, попереджали, що переміщення органу може зашкодити якості його звучання, але незважаючи на це орган перевезли в колишній кінотеатр «Батьківщина». На переїзд з місцевого бюджету витратили 680 мільйонів рублів.
«Деякі дивуються і кажуть: чому ви зараз в Російській церкві так багато храмів будуєте? Ми відповідаємо: тому що ми пройшли через такий історичний урок, через який не пройшла жодна нація. І ми не дуже пояснюємо наші вчинки, тому що кожен, хто знає нашу історію, розуміє: ми врятувалися як народ тільки тому, що ми зберегли віру», — заявив патріарх Кирило під час відкриття російського кафедрального Троїцького собору в Парижі.
Іноді РПЦ забирає собі будівлі, ніколи їй не належали. Одним з найгучніших подій такого роду стала передача церкви Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі. У грудні 2016 року комітет майнових відносин Петербурга розпорядився передати Ісаакіївський собор у користування РПЦ терміном на 49 років. Проти рішення виступили представники музейної спільноти та жителі Петербурга. Головним аргументом проти передачі собору церкви називали той факт, що він давно вже не є місцем для проведення релігійних обрядів, а музеєм і просто пам’ятником архітектури світового значення.
У Калінінграді у власність РПЦ були передані протестантські та католицькі культові будівлі, які не мали ніякого відношення до православ’я. Частина будівель на момент передачі вже використовувалася парафіями, що не належать до РПЦ і хто зазнав істотні витрати на їх ремонт. Більш того, РПЦ були передані не тільки церкви, але й старі общинні будинки, руїни замків або просто земельні ділянки, на яких колись були церковні будівлі.
У лютому 2010 року в користування РПЦ був переданий замок Георгиенбург поблизу Черняховска, а в травні у власність РПЦ було передано колишні кірхи в селищах Володимирове і Дружба. Кірха в Дружбі до передачі РПЦ використовувалася місцевої лютеранської громадою, яка по мірі можливостей ремонтувала будівлю і підтримувала його в порядку, зробивши кірху одним з культурних центрів селища. Частину коштів на ремонт збиралася приватним чином у Німеччині, жертводавці сприйняли передачу будівлі РПЦ болісно. В якості компромісу РПЦ запропонувала виділити протестантам окрему кімнатку в кірсі, але громада вважає таку співпрацю неможливим.
До 450 тисяч євро, зібрані в Європі, були вкладені в ремонт кірхи Арнау, яку місцева влада спочатку відмовилися передавати, але яка згодом теж була передана і переобладнана в православну церкву, причому реставрація старовинних розписів була на півдорозі перервано без консервації, службові відмітки реставраторів видалені, ліси розібрані, сама кірха кілька місяців стояла безхазяйної.
У травні 2010 року у власність РПЦ були передані ще 26 об’єктів, розташованих на території Калінінградської області, при цьому багато з цих об’єктів раніше були повністю зруйновані. Таким чином РПЦ стала власником земельних ділянок (зокрема, сквер на вулиці Сергєєва на березі Нижнього ставу).
На питання про те, за яким правом РПЦ забирає собі будівлі, які їй ніколи не належали, в юридичній службі патріарха відповіли під час тяжби за Ісаакій. «Культові об’єкти передаються церкви виключно тому, що були побудовані для богослужінь. Тому міркування про те, що Ісаакіївський собор ніколи не належав церкві, лежать поза існуючого правового поля», — заявили в РПЦ.