Журналісти газети «Ведомости» розкритикували дії виконуючого обов’язки головного редактора видання Андрія Шмарова. Раніше він заборонив публікувати ряд матеріалів, в тому числі на основі опитування «Левада-центру». The Insider наводить заяву редакції цілком:
В. о. головного редактора «Ведомостей» Андрій Шмаров своїми діями вже показав, як планує змінити редакційну політику газети. Зміни такого роду підривають довіру до видання.
В середині березня співробітників «Ведомостей», – одночасно з читачами, – стало відомо про заплановану зміну власника видання. Угода ще не відбулася, але «Відомості» вже увійшли в новий період своєї історії.
«Ведомости» були засновані і 20 років існували на прозорості та довіри: між журналістами і редакторами, між журналістами і ньюсмейкерами, між рекламодавцями і рекламоносієм… Саме довірою, на формування якої йдуть роки, визначається якість незалежного видання. Такого роду якість, ймовірно, не потрібно залежним і пропагандистським медіа, але для незалежних воно життєво важливо. Це соціальний капітал, який важко накопичити і легко втратити. Він допомагає щодня створювати вартість, роблячи рішення наших читачів більш поінформованими. Він входить в ціну медіа як активу.
Костянтин Зятьків і Олексій Голубович, які назвали себе майбутніми власниками «Ведомостей», прагнули показати, що розуміють це. В приватних і публічних заявах вони запевняли редакцію і читачів, що поділяють цінності видання, задоволені його редакційною політикою і хотіли б зберегти все краще, що є в «Відомостях».
«Хотілося б зберегти топ-менеджмент і редакцію», – говорив Костянтин Зятьків 17 березня. «Прошу запевнити аудиторію і передплатників в тому, що принципи редакції на даний момент зберігаються», – написав Зятьків редакції в кінці березня. Майбутні власники обіцяли не змінювати редакційну політику газети протягом перехідного періоду.
На ділі відбувається рівно протилежне. В. о. головного редактора «Ведомостей» Андрій Шмаров 22 квітня повідомив співробітникам редакції, що вводить заборону на публікації даних будь-яких опитувань і згадок «Левада-центру» в матеріалах видання. Генеральний директор «Левада-центру» Лев Гудков в розмові з «Відкритими медіа» і «Ехо Москви» підтвердив це. Коментувати своє рішення виданням в. о. головного редактора відмовився, пославшись на те, що це «внутрішня редакційна діяльність».
У «Відомостях» ніколи не існувало заборони на публікацію суспільно важливої інформації – якщо журналісти видання могли її підтвердити. Це частина неписаного договору з читачами, доказ журналістської незалежності. Істотна зміна редакційних правил не є виключно внутрішньою справою видання, оскільки стосується інтересів читачів.
Це не перший випадок, коли дії в. о. головного редактора «Ведомостей» Андрія Шмарова вступають у протиріччя з заявленими публічно цінностями і принципами видання.
30 березня в. о. головного редактора в режимі, за його словами, «тренування» переписав заголовок статті про компанії «Роснефть». Справа не в тому, що заголовки не можна міняти. Ми живі люди, ми помиляємося і визнаємо свої помилки. Редактор може виправляти заголовки. Але в тому випадку сенс заголовка в результаті правки змінився на прямо протилежний і суперечить змісту статті, тобто у тексті з’явилася фактична помилка (яка не була Шмаровим визнана).
13 квітня в. о. головного редактора вночі розпорядився видалити з сайту опубліковану трьома годинами раніше колонку, написану для розділу «Думки» професором Чиказького університету та Вищої школи економіки Костянтином Сониным. Матеріал знову був про «Роснефти», точніше, про її керівника Ігоря Сечіна. Вранці Шмаров видалив його повторно (колонку повернув на сайт заступник головного редактора Олександр Губський, визнавши її зникнення непорозумінням).
Вийшли в «Відомостях» тексти раніше ніколи не віддалялися (без вагомої на те підстави, рішення суду або істотні фактичні помилки). Відмова видаляти публікацію демонструє, що вплинути на редакційні рішення ззовні не можна. Але відмова видаляти публікацію не означає відмову від відповідальності. Це – частина цивілізованих відносин з будь-якими зацікавленими сторонами. Чітке дотримання правил дозволяє нам спокійно реагувати на загрози позовів як від «Роснефти», так і від будь-якої іншої корпорації (в. о. головного редактора пояснив своє рішення зняти опублікований текст прагненням уберегти видання від позову з боку «Роснефти»). При виявленні помилок ми їх виправляємо і публічно приносимо вибачення. Правки в опублікованому на сайті тексті супроводжуються поясненням, що і у зв’язку з чим виправлено. В газеті теж з’являється інформація про поправці.
Рішення видалити публікацію не знімає відповідальності ЗМІ: те, що одного разу опубліковано, залишається опублікованими. Правки в колону Соніна не вносилися відомості, до яких можна причепитися, в ній залишилися. Даних, що залишилися в пам’яті пошукових машин, як і знімки з екрану, досить, щоб довести факт поширення матеріалу, визначають ч. 1 ст. 71 Цивільного кодексу ч. 3 ст. 75 Арбітражного процесуального кодексу. Незважаючи на те, що в. о. головного редактора видалив статтю з сайту, судитися з «Відомостями» все одно можна – було б бажання. Превентивна демонстрація примирної позиції від програшу в суді не врятує (Юрій Лужков в бутність мером вигравав 100% позовів).
Більше того, у статтях «Ведомостей» раніше висловлювалися судження, які Сонін виклав у колонці. Наприклад, що операція «Роснефти» «могла вплинути на грудневий стрибок курсу рубля». Що дії «Роснефти» «породили на ринку побоювання, що компанія використовує отримані від ЦБ рублі на купівлю валюти, і курс долара впав до 70 крб., а євро – майже до 100 руб.». У колонці, опублікованій у 2016 р., Сонін писав, що «націоналізація ТНК-ВР, здійснена «Роснефтью» у 2013 р., призвела до багатомільярдних втрат». Позовів від «Роснефти» тоді не було.
На думку одного з авторів російського закону «Про засоби масової інформації», голови РПЛ в 2010-2019 рр. Михайла Федотова, дії в. о. головного редактора «Ведомостей» не можуть розглядатися як цензура. Журналісти, на його думку, можуть в даній ситуації скаржитися засновнику, який повинен їх розглянути скаргу. Найголовніша гарантія незалежності журналістів і засобів масової інформації, вважає Федотов, – це «Закон про ЗМІ» та статут редакції. Це, однак, не заважає багатьом медіа залишатися фактично цензурируемыми і залежними – без довіри і заснованої на ньому вартості.
Цієї редакційної статті ми хотіли б підтвердити, що дорожимо цінностями, на яких побудована репутація «Ведомостей», і мають намір відстоювати їх надалі. Втративши репутацію, «Відомості» стануть ще одним залежним і керованим медіа, мета роботи якого – не задоволення потреби читачів у перевірених новинах та якісної аналітики, а реалізація інтересів і амбіцій офіційних і неофіційних власників.
Таких і тепер досить в Росії. Це буде видання з колишніми вивіскою і логотипом, але принципово іншим змістом. Якщо нова рада директорів буде це усвідомлювати, то розгляне інші кандидатури на посаду головного редактора «Ведомостей». Редакція свою пропозицію щодо кандидатури вже внесла, проголосувавши за Анфісу Вороніну, працюючу зараз головним редактором партнерських проектів «Ведомости &».