10 травня у Польщі мали відбутися президентські вибори з голосуванням поштою. Це було б вигідно чинному президенту Анджею Дуді, так як на тлі боротьби з пандемією його рейтинг зріс, а опозиції в умовах карантину складно вести передвиборну боротьбу (втім, голосування довелося перенести). Польща не єдиний приклад — в цілому ряді країн влади використовують її для «правильних» результатів голосування. The Insider зібрав кілька прикладів.
Польща
Президентські вибори
У квітні, коли карантин діяв по всій країні, депутати нижньої палати польського парламенту проголосували за поправку, що дозволяє провести вибори президента поштою. Поправки запропонували члени правлячої партії «Право і справедливість», їх вдалося взяти з мінімальною перевагою: за висловилися 230 депутатів, проти — 226. Дату виборів вирішили залишити колишньою — 10 травня — але виборчі дільниці не планували відкривати, приймаючи голоси громадян поштою (поштові відділення були вкрай проти цієї ідеї, але їх ніхто не запитав)…
Опозиція вважає, що проведення виборів в розпал епідемії не відповідало б демократичним принципам. З-за повсюдних обмежень кандидати не могли вести повноцінні виборчі кампанії. І партія влади планувала домогтися проведення голосування як можна швидше із-за того, що рейтинги чинного президента Анджея Дуди виросли на тлі боротьби з коронавірусом. Якби вибори перенесли на осінь, його рейтинг міг би впасти.
Почалася політична боротьба. 5 травня сенат відхилив ініціативу про голосування поштою, проте вже на наступний день сейм подолав вето накладене ним. І все ж таки 10 травня вибори не відбулися. Державна виборча комісія через планів не встигла підготувати все необхідне для проведення голосування по пошті, а прийняття ініціативи про дистанційне голосуванні затягнулося.
Поправка про повну заборону абортів
15 квітня польський парламент у черговий раз розглядав законопроект про повну заборону абортів. Зараз жінкам у Польщі дозволяється штучно переривати вагітність у випадку, коли вона ставить під загрозу життя або здоров’я матері або є наслідком зґвалтування, а також у разі, коли дитина має серйозні патології розвитку. Згідно з законопроектом, який розглядав сейм, вади розвитку пропонувалося більше не вважати підставою для аборту.
Незважаючи на режим ізоляції по всій країні пройшли акції протесту проти ухвалення законопроекту. Демонстранти виходили на вулицю, дотримуючись соціальну дистанцію, а також публікували повідомлення в соціальних мережах, вішали на вікна будинків чорні парасолі в знак протесту і приклеювали плакати до вікон машин. Правозахисники вважають обговорення законопроекту в період карантину, коли жителям країни заборонено виходити з будинку без гострої необхідності або брати участь у масових заходах, незаконним.
Законопроект був відхилений. Однак опозиція і правозахисники бояться повернення до цієї дискусії. Чинний президент Анджей Дуда пообіцяв підписати законопроект, «як тільки його поклав йому на стіл». У вересні 2016 року польський парламент уже розглядав схожий законопроект, що передбачає повну заборону на переривання вагітності. Покарання за непокору включало в себе кримінальне переслідування жінки. Після багатотисячних демонстрацій законопроект був відхилений.
Угорщина
Парламент Угорщини 30 березня схвалив законопроект, що наділяє уряд Віктора Орбана розширеними повноваженнями на час дії режиму НС в країні.
Згідно з новим законом, прем’єр-міністр Угорщини і голова правлячої націоналістичної партії «ФІДЕС — Угорський громадянський союз» Віктор Орбан буде фактично одноосібно керувати країною за допомогою указів і декретів, а уряд зможе продовжувати надзвичайний стан на невизначений термін без голосування в парламенті.
Крім того, закон дозволяє кабміну зупиняти виконання певних законів і застосовувати «інші виняткові заходи» у боротьбі з пандемією COVID-19. Документ також передбачає посилення покарань за порушення карантинних заходів та поширення неправдивої інформації про коронавирусе.
Ці заходи зустріли опір в Угорщині та в інших країнах ЄС. Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич підкреслила, що такі закони суперечать принципам демократії.
Однак на початку квітня парламент Угорщини прийняв законопроект про продовження режиму надзвичайного стану, введеного в країні 11 березня, і про наділення уряду країни надзвичайними повноваженнями на час епідемії коронавіруса.
Білорусія
Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Для визначення єдиного кандидата від опозиції спільні праймеріз збиралися проводити п’ять політичних сил — Білоруська соціал-демократична партія (Грамада), Партія БНФ, Об’єднана громадянська партія, а також рух «За свободу» та оргкомітет зі створення партії «Білоруська християнська демократія».
Лукашенко 4 травня заявив, що президентські вибори відбудуться «своєчасно, згідно з конституцією, до 30 серпня». Він також повторив свої попередні заяви, що буде балотуватися на новий термін — в шостий раз поспіль.
На тлі пандемії коронавірус опозиція скасувала вибори єдиного кандидата в президенти, вважаючи, що збір підписів зараз проводити небезпечно. Вони назвали проведення президентських виборів 9 серпня неприпустимим. За їх словами, проведення президентських виборів в даний час свідчить про «бажання використовувати пандемію як додатковий інструмент для подальшої узурпації влади і позбавлення білорусів права голосу».
Керівництво ЦВК відхилила пропозиції правозахисників провести вибори дистанційно, заявивши, що «немає часу на прийняття цих заходів».
Опозиція також звертає увагу на затримання та інші репресії стосовно блогерів, журналістів і активістів, які, на її думку, свідчить про те, що президент Олександр Лукашенко, «втративши підтримку громадян, має намір утримувати владу виключно насильством».
Росія
13 травня Держдума терміново ухвалила закон про можливість голосувати на виборах і референдумах поштою і дистанційно, а також про збір підписів виборців за кандидата з використанням порталу «Держпослуги». Ще ввечері 12 травня текст законопроекту містив концепцію, в якій передбачався збір через «Держпослуги» не більше половини від необхідної кількості підписів.
Вранці комітет вирішив прогнати законопроект відразу в другому і третьому читанні і прийняти в цей же день. Законопроект розглядався за скороченою процедурою, що припускає тільки один виступ від фракції до трьох хвилин і виключає можливість ставити питання.
Без подальших дискусій 249 осіб висловилися за закон, 79 — проти.
Проти голосувала вся парламентська опозиція, яка побоюється, що нововведення знищить таємницю голосування. На їхню думку, вибори поштою означають, що за кожним голосуючим працівником бюджетної установи буде стояти директор підприємства і стежити, щоб всі проголосували за «Єдину Росію».
Раніше видання «Проект» з посиланням на джерела писало, що законопроект на федеральному рівні розробляли в Кремлі. Запровадження нових механізмів аргументували «охороною здоров’я громадян» на тлі пандемії коронавіруса. Проте один зі співрозмовників видання зазначив, що в цілому голосування поза межами виборчих дільниць може допомогти владі краще контролювати результати виборів.