Російські ЛГБТ-активісти подали заяву в Слідчий комітет після розголошення їх персональних даних в соцмережі «ВКонтакте». Вони вимагають знайти і притягнути до кримінальної відповідальності людину під ніком Maxim Ivanen, який 24 травня в паблике Worldgetsbetter опублікував домашні адреси і телефони 23 ЛГБТ-активістів з різних регіонів Росії. Правозахисники та активісти, з якими поговорив The Inisder, вважають, що після публікації можуть початися загрози.
Ігор Кочетков, директор благодійного фонду «Сфера», активіста ЛГБТ
Я знайомий з цією ситуацією, тому що наша організація теж із цим працює. Поки подано лише дві заяви, але я думаю, що і інші активісти подадуть скарги. Головна проблема полягає в тому, що ніхто на такі загрози ніяк не реагує. Періодично з’являються загрози в адресу ЛГБТ-активістів і активісток. Всі чули історію з «Пилою». І навіть якщо загрози «Пили» були багато в чому фейками і реальних дій за цим не стояло, сама по собі публічна погроза вбивством – це злочин, незалежно від того, чи збирається загрожує її виконувати чи ні. Це злочин.
Інший приклад. Особисто мені погрожував в 2019 році якийсь громадянин Чечні пан Алибасханов. Погрожував в YouTube, і я звертався зі своїми юристами в поліцію із цього приводу. Поліція відмовилася порушувати справу, і я звернувся до суду. Суд зобов’язав поліцію порушити справу, але справа досі не порушена. Поліція просто ігнорувала рішення суду. У нас таке буває, що відмовляються порушувати кримінальні справи без всяких пояснень.
Тому ця ситуація, коли у публічному просторі вказуються адреси, номери телефонів людей — це, звичайно, загроза. Я сподіваюся, що на цей раз будуть вжиті адекватні заходи. В опублікованому списку швидше всього адреси реєстрації, а не адреса фактичного проживання. Ми не знаємо, хто де живе. Але імена, прізвища, по батькові, вказівки, якій організації належить осіб, у тому числі образливі характеристики, номери телефонів — були. Не у всіх, але у деяких були.
Олексій Сергєєв, Альянс гетеросексуалів і ЛГБТ за рівноправність, активіст
На яті скарги і заяви ніяк не реагують силові органи. Ми подавали скарги два місяці тому на погрози «Пилки», і досі жодної відповіді від поліції не прийшло, хоча ми нотаріально запевняли всі ці загрози.
З їх погрозами зіткнувся я, мій колега Олексій Назаров, до цього були погрози на адресу активістки Олени Григор’євої, яку вбили у минулому році. Слідство навіть не розглядало це вбивство як щось надзвичайне, пройшло як побутове вбивство. Може бути, воно і було побутовим, але на всі загрози, які були до цього, вона подавала заяви в поліцію, і ніяких дій не робилося. Ось що важливо. Зараз поліція намагається якось пояснити свою бездіяльність тим, що «коронавірус, і не до цього», але вони повинні були протягом десяти днів відреагувати, а вже два місяці минуло.
Я так розумію, що і з Комсомольська активістка Юлія Цвєткова теж зверталася з приводу погроз, і знову ніякої реакції не було. Ми бачимо, що силові органи не зацікавлені в тому, щоб на ці загрози якось реагувати. І зворотна ситуація, коли їм потрібно залучити кого-то — вони чомусь швиденько знаходять і час, і можливості.