Раптова перевірка військ стартувала в Росії за дорученням Володимира Путіна. Про це йдеться в заяві міністра оборони Сергія Шойгу, поширеному Національним центром управління обороною Росії. Незалежний військовий експерт Олександр Гольц пояснив The Insider, що раптова перевірка — це ті ж навчання, на яких проводиться куди більша концентрація військ і коштів, ніж на звичайних навчаннях.
Можна згадати, що в 2014 році під виглядом раптової перевірки було проведено оперативне розгортання російських військ на російсько-українському кордоні, що передувало анексії Криму і подальших подій на Донбасі.
Що стосується технічної сторони справи, є Віденський документ, який обмежує військову активність у Європі. За нього можна не запрошувати спостерігачів на раптові перевірки чисельністю до 40 тисяч військовослужбовців. Росії не хочеться запрошувати спостерігачів на свої маневри. Якщо не брати 2014 рік, коли під виглядом раптової перевірки була здійснена підготовка до бойових дій, то всі попередні роки російський Генштаб вів одну і ту ж гру — він оголошував раптову перевірку напередодні стратегічних маневрів. Під виглядом цієї перевірки тривалістю не більше 3 діб проводив концентрацію військ, а потім казав: «Далі кожне з’єднання проводить вчення за своїм окремим балу, який не перевищує 12 тисяч військовослужбовців. Всі ці вчення просто співпали за часом».
Єдине, що мене насторожило, що ця раптова перевірка проводиться так задовго до навчань. Навчання «Кавказ 2020» призначені на вересень, а зараз тільки липень. Вони чомусь затіяли цю раптову перевірку на місяць раніше, ніж вона проводилася б зазвичай. Тут можна лише гадати про те, що відбувається.
Я недавно досить міцно вилаяв наших українських друзів, тому що місяця не минає без того, щоб вони не почали телефонувати з криками: «А ось чи думаєте ви, що Росія почне агресію?». В останній раз це було десь два тижні тому, і я тоді, як мені здавалося, справедливо сказав, що не можна весь час кричати «Вовки, вовки». Версія української сторони полягає в тому, що Росія може здійснити агресію з тим, щоб захопити греблю в Херсоні і пустити воду в Північно-Кримський канал. Всі військові дії Росії в попередні роки — Крим і Донбас — супроводжувалися завчасної пропагандистської підготовкою. Якщо б готували війну, то напевно телевізор б 25 годин на добу показував вам вмираючих від спраги жителів Криму. Нічого цього не відбувається. Другий варіант — Росія побоюється повторення Майдану, але вже в Білорусії. Знову ж таки незрозуміло, як у всьому цьому можна брати участь з допомогою військової сили.
Я не уявляю собі обставин, щоб Олександр Григорович запросив у Росії військової допомоги. Немає сумнівів, що така допомога буде надана, але далі виникає питання — чи залишиться Олександр Григорович у своєму нинішньому становищі?