Терміни повернення російського посла в США Анатолія Антонова залежать від того, «які Вашингтон зробить кроки по нормалізації відносин», повідомив російський дипломатичне джерело. Посол був відкликаний після виходу інтерв'ю президента США Джо Байдена, в якому він заявив, що вважає Володимира Путіна «вбивцею». Директор Московського Центру Карнегі, керівник програми «Зовнішня політика і безпека» Дмитро Тренін розповів The Insider, що питання повернення посла в нинішній ситуації швидше технічний. На його думку, американська адміністрація чітко позначила, що «Росія – це зло, яке повинно бути подолано», і ця нова дійсність для російської влади дуже страшна, щоб її прийняти.
Я думаю, що питання повернення російського посла в США зараз скоріше технічний. Відсутність російського посла не дуже помітно, як і не було особливо помітно його присутність,
Для Сполучених Штатів Росія не представляє великої проблеми, але я сподіваюся, що в Росії йде процес переоцінки політики на американському напрямку. Доводиться відмовлятися від багатьох ілюзій. Перша ілюзія – і найголовніша – це те, що нинішня російська система зможе укласти з США будь-які угоди на взаємоприйнятних умовах.
Ми живемо в передвоєнний час в повному розумінні цього слова. Для передвоєнного часу на перший план виходять зовсім інші пріоритети, ніж для часу «співпраці разом з суперництвом».
Російська політика на американському напрямку завжди базувалася на принципі «будемо домовлятися на основі балансу інтересів, компромісів, взаємного визнання один одного великими державами, що несуть особливу відповідальність за мир у всьому світі», але зараз вона опинилася в ситуації, коли все це не має значення, тому що для нинішньої американської адміністрації Росія – це зло, яке повинно бути подолано. Під Росією мається на увазі нинішній режим. Коли він буде усунутий, наступним етапом буде переформатування Росії в щось більш зручне менш небезпечне для міжнародної спільноти.
Ключове питання: «Як вибудовувати політику на американському напрямку в цих умовах?»
Мені здається, що російська влада не готові прийняти ту ситуацію, яку я описав. Вона занадто страшна, щоб її прийняти, і вимагає докорінного повороту не тільки в зовнішній, а й у внутрішній політиці.
У Росії є дуже впливові групи, які готові піти на серйозні поступки, щоб повернутися в умовний 2013 рік, до проміжного становища між партнерством і конфронтацією (У 2013 році Росія ще не вступила в конфлікт через Україну і взяла на себе вирішення питання про хімічний зброю Башара Асада в Сирії. – Ред.). Але є й інші групи, які хочуть використовувати конфронтацію в своїх власних цілях, в тому числі всередині країни. Проблема в тому, що вони бачать зовсім інші внутрішні перспективи, породжені абсолютно нової міжнародної обстановкою.
