Не менш 9 млн російських громадян на даний момент не мають змоги балотуватися на виборах. Про це пише «Коммерсант» з посиланням на дані руху «Голос», експерти якого підготували доповідь «Нові лішенци: за що громадян Росії масово вражають в праві бути обраними на виборах в 2021 році».
Згідно авторам доповіді, точне число тих, хто потрапив під позбавлення пасивного виборчого права, підрахувати неможливо, а отримані дані засновані на інформації від держорганів.
Як відзначають аналітики, ця цифра не враховує людей, які можуть бути позбавлені виборчого права через нового закону про заборону балотуватися особам, причетним до діяльності організацій, визнаних екстремістськими або терористичними.
На думку експертів «Голосу», з 2016 року, коли проходили попередні вибори депутатів Держдуми, ситуація з правом громадян бути обраними помітно погіршилася: тільки в 2020 році було введено півсотні нових кримінальних складів, тимчасово позбавляють громадян Росії пасивного виборчого права після зняття чи погашення судимості .
Аналітики руху підрахували, що в трійку лідерів входять власники іноземного громадянства або дозволу на проживання, засуджені за крадіжку і засуджені за незаконне придбання, зберігання, перевезення, виготовлення або переробку наркотичних речовин без мети збуту.
Як приклади активних політиків, позбавлених пасивного виборчого права, і тих, хто може його втратити в найближчій перспективі, експерти «Голосу» називають Юлію Галямін, Миколи Платошкіна, Льва Шлосберг, Максима Резника, Миколи Бондаренка та інших.
«Правозахисним доповіддю ми хочемо привернути увагу до небезпеки обраного шляху, коли без достатніх для цього підстав мільйони наших співгромадян не допускають до виборів», – підкреслив у розмові з «Коммерсантом» співголова «Голосу» Григорій Мельконьянц.
Нагадаємо, що 26 травня Держдума прийняла в третьому, заключному читанні закон, що забороняє участь у виборах людям, причетним до діяльності екстремістської або терористичної організації.
Закон передбачає заборону на участь у виборах будь-якого рівня для тих, хто очолював організацію і місцеві відділення протягом трьох років до визнання їх екстремістськими або терористичними. Він буде діяти п'ять років.