Білорусь призупиняє участь в ініціативі ЄС «Східне партнерство», а також угоду про реадмісію з ЄС, за якою Мінськ зобов'язаний приймати нелегальних мігрантів, які прибули в сусідні країни з території республіки. Білоруський політолог Олександр Класковський вважає, що Лукашенко діє за принципом «на зло мамі відморожу вуха», а ЄС тепер витратить гроші, які надавалися Білорусі в рамках «Східного партнерства», на зміцнення своїх кордонів. У свою чергу політолог Артем Шрайбман вважає, що у відповідь на висилку посла ЄС Білорусь в знак солідарності можуть покинути посли багатьох європейських країн.
Олександр Класьковський, політолог
Якщо говорити коротко, білоруське керівництво діє за принципом «на зло мамі вуха відморожені». Наприклад, програма Східне партнерство створювалася для того, щоб сприяти прогресу пострадянських країн в різних областях, там і гроші виділялися в різних областях. Не хоче Білорусь? Значить хтось інший отримає більше грошей. Треба сказати, що останні роки участь Мінська в Східному партнерстві було формальним саме через проблеми з демократією і з тим, що в Брюсселі були претензії. Наприклад, білоруський парламент не включався в парламентський вимір Східного партнерства, т.зв. ЄВРОНЕСТ, оскільки в Брюсселі вважали, що обраний недемократично. Проте, білоруська влада намагалися виколупувати родзинки з булки – всі ці демократичні заморочки нам не цікаві, а гроші на інфраструктурні проекти ми візьмемо із задоволенням. Зараз Мінськ сам себе позбавляє тих коштів, які він міг би отримувати в рамках цієї програми.
Що стосується договору про реадмісію, це йде в одному ряду з напливом нелегальних мігрантів. Уже за півроку в Литві затримано в дещо більше нелегалів з білоруської сторони, ніж за весь минулий рік. Литовська влада переконані, що це все спровоковано і не випадково. Мовляв білоруська сторона спровокувала потік мігрантів. Литовці стверджують, що у них навіть є докази. Цифри – це річ уперта і там дійсно хлинув небачений потік через білоруський кордон. Суть угоди про реадмісію в тому, що Білорусь була б зобов'язана за цією угодою цих нелегалів приймати назад. Інша справа, що ця угода була підписана в 2020 році і Білорусі давався перехідний період в два роки. Реально воно ще не запрацювало, так що Європа тут багато не втрачає. В рамках угоди про реадмісію були передбачені гроші Європи на те, щоб облаштувати якісь табори для цих біженців, що повертаються з ЄС. Зараз ці гроші підуть на зміцнення литовського кордону, наприклад, поставлять паркан навколо і вирішуватимуть ось так цю проблему.
Так що ось ця спроба шантажувати Європу напливом нелегалів, а такі нотки звучали в промовах білоруського керівництва, мовляв, якщо ви нас тиснете санкціями, тоді не ображайтеся, але ми не будемо з колишньої пильністю відловлювати нелегалів. Це спроба шантажу, але я думаю, що Європа вже має намір посилювати санкції і навряд чи піддасться на такий шантаж нелегалами, наркотиками, радіоактивними матеріалами, чим лякають білоруські офіційні особи. Швидше будуть зміцнювати свої кордони і посилювати санкції. Це тупиковий шлях для білоруського керівництва, тому що Європа переживе без Білорусі, хоча транзит і важливий, але Білорусь втрачає незрівнянно більше. В принципі, цей підхід, мовляв, ми дамо нашу відповідь Чемберлену за допомогою контрсанкцій – це несерйозно, тому що крім пострілу в ногу Білорусь нічого зробити не може. Якщо дійде до того, що стануть закривати або викидати західні бізнеси, то це буде постріл в ногу, тому що ці іноземні підприємства приносять чималі гроші в білоруський бюджет. Це емоційна реакція і абсолютно неконструктивна.
Артем Шрайбман, політолог
Я думаю, що в сьогоднішній ситуації відносин між Білоруссю і Євросоюзом це просто формальний крок, який мало що змінює. Це просто фіксує, що сьогодні по суті відносин на високому політичному рівні не залишилося. Білорусь і так навряд чи б запрошували на саміти «Східного партнерства» на найвищому рівні, навіть на рівні міністрів. Лукашенко туди відмовлявся їздити, коли його звали.
В іншому якісь фінансові програми і технічна допомога, які йшли через «Східне партнерство», вже і так були заморожені Європейським союзом ще в минулому році після виборів, а зараз з останнім пакетом санкцій це ещеё більше зміцнили. Заборонили навіть європейським банкам мати справу з білоруськими державними установами і організаціями. Це відповідь на дипломатичний демарш Мінська, який дуже мало впливає на практично відсутні політичні відносини.
Важливіше те, що Мінськ висилає посла Європейського союзу, що швидше за все запустить кілька взаємних заходів – вишлють швидше за все білоруського посла з Брюсселя, може бути, європейські посли в знак солідарності теж поїдуть.
І ще важливо те, що Мінськ припиняє дію угоди про реадмісію, тому що воно може за собою потягнути візові відносини Європейського союзу і Білорусі. Угода про реадмісію було прив'язане до угоди про візовий режим. І тут тільки залишається сподівається, що Євросоюз не буде зараз пов'язувати візова угода з угодою про реадмісію, тому що це призведе до зростання цін на візи для білорусів.
Вихід Мінська з цієї угоди означає, що у Мінська тепер більше правових підстав не фільтрувати нелегальних мігрантів до Євросоюзу, що він і робив останні тижні. Тепер вони це будуть трактувати як можливість пропускати мігрантів в ЄС на підставі того, що вони вийшли з цієї угоди.