Нове журналістське об39;єднання «Агентство» випустило розслідування про міністра оборони Сергія Шойгу. У матеріалі розповідається про піар-технологіях як основному способі міністра зайняти місце серед найвпливовіших російських політиків, а також про що ймовірно належать йому об'єктах в Туві, де Шойгу відпочивав разом з Путіним (і їх обстановці, яка далека від спартанських умов, показаних по телебаченню) .
Одним з основних піар-прийомів Шойгу є твердження, що армія при ньому перебуває на піднесенні, якого не спостерігалося при минулому міністрі Сердюкова. Ще в 2019 році в цьому засумнівався журналіст Ілля Крамник, який написав про це статтю в «Известиях», в результаті коштувала йому кар39;єри. The Insider поговорив з ним про те, що було зроблено Сердюковим і чому при Шойгу армія не стала жити краще.
Армійську реформу оголосили в 2008 році, в тому числі за підсумками війни в Грузії. В принципі, тут можна говорити про спадщину кількох попередніх керівників – в організаційно-адміністративної частини це міністр оборони Анатолій Сердюков, у військовій частині це два начальника генерального штабу – Юрій Балуєвський і Микола Макаров.
Значною мірою спадщина Сердюкова збереглося і актуально. Так, зберігся річний термін служби; зберігся успіх в боротьбі з нестатутними відносинами в армії (хоча за деякими даними тут є регрес). На жаль, Міноборони практично не публікує дані про нестатутні відносини, але зі сторонніх джерел ми знаємо, що такі інциденти відбуваються. Проте, зараз ситуація набагато краща, ніж була ще на початку 2000-х, коли Сердюков і Макаров почали проводити реформи. Також сьогодні збереглося і новий розподіл на військові округи. Збереглася, хоча і неповністю, бригадна структура, про необхідність якої точаться суперечки.
Якщо дивитися на успішні операції збройних сил Росії – в Сирії, Криму – то всі вони були забезпечені збройними силами, бойова підготовка та переоснащення яких сучасною технікою почалося саме при Сердюкова. Основні поставки озброєнь і військової техніки в 2010-х – це поставки за контрактами, укладеними в 2009-2012 роках. Зараз відбуваються поставки за такими контрактами, і їх обсяги часто менше попередніх в суворій відповідності до вказівки президента, який вже кілька років говорить про те, що військові витрати будуть скорочуватися. У порівнянні з серединою 2010-х, виробництво військової техніки серйозно скоротилося.
При цьому Сердюкова завжди можна було критикувати. Коли він був міністром оборони, його досить жорстко критикували і нікому нічого не було. І зараз так склалося, що Сердюков і його спадщина виявилися дуже зручними об39;єктами для критики. Але за новими правилами, вільна дискусія в пресі з тих чи інших питань не допускається.
У нас склалася досить дивна ситуація, коли питання, начебто представляє загальнонаціональний інтерес – оборону держави, протиборство іноземним збройним силам і військове будівництв, у нас обговорюється в дуже обмеженому режимі. Зараз можна хвалити Міністерство оборони, можна хвалити особисто міністра, можна хвалити особовий склад, що виконує всі поставлені завдання. Але чи означає це, що в армії немає проблем? Ні, не означає. Проблеми є, і ці проблеми дуже серйозні, вони пов39;язані і з оснащенням збройних сил, і з перспективами військового будівництва. Всі ці проблеми треба обговорювати і в парламентських структурах, і в засобах масової інформації, але цього не відбувається. Це питання до політичного клімату нашої країни, який не вчора таким став.
Коли я працював в «Известиях» сталася кумедна річ. Мене запитали, чи можу я написати щось з приводу Сергія Шойгу, і я сказав, що можу, але, напевно, це не дуже сподобається Міністерству оборони, оскільки я не згоден з Сергієм Шойгу. Мені сказали: «Нічого, пиши». Коли я здав цей матеріал, питань до нього не було. Він пройшов необхідну процедуру узгодження, я б не міг поставити його особисто на сайт, у мене такої кнопки просто не було. Також не було правок, він вийшов в тому вигляді, в якому я його дав, за винятком деяких коректорських виправлень по пунктуації. І далі сталося те, що сталося – він вийшов, його помітили, він не сподобався, його зажадали зняти і далі мене звільнили. Проблеми з міністерством у мене були і потім, я намагався влаштуватися в засоби масової інформації, але мені прямим текстом говорили: «Вибач, ми тебе дуже любимо, але не можемо. Не хочуть наші інвестори вступати в такий конфлікт ». Тому я зараз журналістикою і не займаюся.