Керівник некомерційної організації допомоги мігрантам «Тонг Жахон» Валентина Чупик через добу після затримання змогла вийти на зв39;язок. Вона скаржиться на проблеми зі здоров'ям і важкі умови утримання. 25 вересня силовики затримали правозахисницю в аеропорту Шереметьєво, куди вона прилетіла з Вірменії.
Валентина Чупик повідомила, що «більше доби просиділа при дуже яскравому світлі», через що «майже осліпла». Тільки вранці начальник прикордонного загону вимкнув світло. «Тепер легше, але бачу погано», – наводить її слова журналістка Гала Петрі.
Валентина Чупик пояснила, що в суботу у неї повністю розрядився телефон, а зарядку їй передали тільки на наступний день. З адвокатом правозахисниця не бачилася, так як його не пустили до неї.
У спецприймальнику Валентину Чупик годують баландою і дають багато хліба, який вона не їсть. «Дуже смішно, що дають пакетики чаю, а окріп не дають. Є маленький туалет і душ, але немає засобів гігієни », – додала вона.
Правозахисниця переживає за свою матір, яка ледь ходить на милицях. Вона залишилася без цілодобового нагляду.
Раніше повідомлялося, що Валентині Чупик вручили повідомлення про позбавлення статусу біженця на території Росії. Їй заборонили в39;їзд в країну до 2051 року. Правозахисниці загрожує депортація в Узбекистан, громадянкою якої вона є.
У повідомленні МВС йдеться, що приводом для позбавлення статусу біженця стало пред39;явлення нібито неправдивих відомостей або фальшивих документів для визнання біженцем (підпункт 2 пункту 2 статті 9 закону «Про біженців»). Правозахисники вважають, що російські силовики «мстять» Чупик за роботу в сфері захисту прав трудових мігрантів, повідомляє «Медіазона. Центральна Азія”.
Статус біженця Валентина Чупик втратила незабаром після виходу фільму на каналі «Редакція» журналіста Олексія Пивоварова, в якому вона розповідала про становище мігрантів в Росії.
Правозахисники припускають, що на батьківщині Чупик очікують переслідування спецслужб і тортури. На думку колег, її необхідно відправити в третю країну.
Валентина Чупик переїхала в Росію після розстрілу в Андижані в 2005 році. Тоді військові Узбекистану відкрили вогонь по мирних жителях, які зібралися на головній площі міста на акцію протесту. За даними правозахисників, загинуло понад 500 осіб. Чупик повідомляла, що їй погрожували співробітники спецслужб, пише «Радіо Свобода».
У Росії Чупик консультувала іноземців з питань легального працевлаштування і захисту своїх прав від незаконних затримань і неправомірних дій з боку поліції. Вона допомагала мігрантам в питаннях, пов39;язаних з депортацією і невиплатою зарплати.