18 жовтня в Перовском районному суді Москви відбулося судове засідання за скаргою на бездіяльність районного відділу СК РФ, формально який проводив перевірку за заявою про викрадення уродженця Дагестану Ібрагіма Селімханова. Його затримали в Москві і вивезли в Чечню силовики Рамзана Кадирова.
В судовому засіданні з'ясувалося, що Слідчий комітет отримав 4 запити суду з вимогою надати йому матеріали дослідчої перевірки. Однак витребувані документи так і не були спрямовані в суд. І ніяких пояснень слідче відомство не надало суду, повідомляє прес-служба кризової групи «СК SOS».
15 травня 2021 року чеченські силовики викрали з Москви і вивезли в Чечню дагестанця Ібрагіма Селімханова, щоб змусити його розповісти про співробітників програми екстреної допомоги «Російської ЛГБТ-мережі». Після допитів і погроз Селімханову вдалося покинути республіку. Коли його під наглядом силовиків відвезли до родичів матері, які проживають в Грозному, Селімханов непомітно покинув будинок і повернувся на попутках в Москву. Там він подав заяву про своє викрадення в МВС по району Новогирєєво.
Інформація про злочин була передана 29 червня в Перовський слідчий відділ СК РФ. Однак відомство не стало вести розслідування, а повернуло документи назад в МВС в серпні 2021 року.
27 вересня до родичів Ібрагіма, які проживають в Грозному, увірвалися чеченські силовики. Вони зажадали видати їм інформацію про місцезнаходження Селімханова.
Правозахисники стверджують, що до теперішнього часу ніяких процесуальних рішень за матеріалами перевірки не прийнято. За їхніми відомостями, документи до сих пір не спрямовані прокурору, який повинен вирішити суперечку про підслідності відповідно до ч. 8 ст. 151 КПК РФ.
Перовський суд, повідомивши про відсутність матеріалів справи з боку СК РФ, переніс засідання розгляду скарги на 11 листопада.
Вперше Селімханов звернувся в «ЛГБТ-мережа» восени 2020 року у зв'язку з насильством з боку родичів з-за його нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Йому допомогли виїхати в Москву, після цього він був оголошений у федеральний розшук. За словами молодої людини, на момент викрадення він вже не значився у розшуку, жив і працював у столиці.
Це не перший випадок, коли СК РФ не проводить розслідування про викрадення й катування представників спільноти ЛГБТК + на Північному Кавказі. Так, Аминат Лорсанова в січні 2020 року звернулася в СК з проханням порушити кримінальну справу стосовно своїх батьків і лікарів психіатричної клініки, де її насильно утримували. За словами дівчини, за її заявою так і не було проведено розслідування.
У справі Максима Лапунова також не було проведено розслідування, а його скаргу про катування відхилили.
«В даному випадку слідчі органи ігнорують норми кримінально-процесуального закону, фактично ухиляються як від проведення перевірки за заявою про злочин так і від винесення відповідного процесуального рішення», – говорить адвокат Марк Алексєєв, який співпрацює з кризової групою «СК SOS». Він вважає, що бездіяльність слідчих «може спричинити за собою втрату доказів по ймовірному кримінальній справі».