Влада США знову оголосили Ніколасу Мадуро «останній смертний бій». Як сказав Дональд Трамп, він не дозволить венесуельського диктатора нарощувати наркотрафік в регіоні і наживатися на громадянах, поки Америка повністю зосереджена на боротьбі з коронавірусом. Для цього Пентагон відправляє до берегів Венесуели в Карибське море і в східну частину Тихого океану до берегів Мексики армаду військових кораблів, катерів берегової охорони, вертольотів і літаків спостереження, що повинно збільшити військову присутність США в цих водах у два рази. В цій спільній операції, оголосив Трамп, будуть брати участь 22 держави регіону. За його словами, всіх учасників обладнають засобами особистого захисту від коронавіруса — важливе уточнення, враховуючи, що зростає число хворих військовослужбовців на американських авіаносцях.
Як справа дійшла до військових кораблів? Кілька днів тому Білий дім прийняв безпрецедентне рішення, фактично оголосивши Мадуро поза законом. Звинувачення в контрабанді наркотиків були висунуті проти 16 високопоставлених діячів режиму, включаючи самого президента. А за інформацію, яка вела б до його затримання, оголосили нагороду в $15 млн. Правда, відразу після цього Білий дім запропонував венесуельцям вельми екзотичний рецепт виходу з кризи — обрання перехідного уряду з рівною кількістю представників від влади та від опозиції, але без участі як Мадуро, так і визнаного Америкою в якості президента лідера опозиції Хуана Гуайдо. Каракас відразу ж відкинув пропозицію, тоді-то і зайшла мова про військові заходи Америки.
Чому Вашингтон згадав про Венесуелі?
Спецпредставник держдепартаменту з Венесуелі Елліот Абрамс стверджує, що вірус не має до цих заходів ніякого відношення. Нібито американські влади надзвичайно турбує тяжке становище венесуельців. Зараз COVID-19 ледь торкнувся країни — там поки зафіксовано лише 146 випадків інфікування і п’ять смертей. Однак якщо пандемія прийме — як і скрізь — вибуховий характер, це буде катастрофою: у 80% лікарень країни немає не тільки апаратів ШВЛ, але і звичайного мила.
Але ймовірно, причину нових різких заходів проти Мадуро слід шукати не у вірусі. За сім місяців до наступних виборів у США Трамп шукає підтримку впливової кубино-американської діаспори і венесуельських іммігрантів у Флориді, Нью-Джерсі і Каліфорнії. Але наближає це кінець наркодиктатуры Ніколаса Мадуро? Військові заходи, доповнені малозрозумілою політичною ініціативою мають ту ж мету, що і попередні маневри Вашингтона. У Білому домі все ще сподіваються, що венесуельські військові, нарешті, скинули непопулярного, некомпетентного президента і його найближчих помічників, звільнить усіх політичних в’язнів, виженуть з країни кубинських агентів і проведуть вільні демократичні вибори. Але за багато місяців Америці не вдалося навіть на йоту наблизитися до тієї мети.
Режим Мадуро став ще більш консолідованим після того, як на початку минулого року США і ще 50 країн світу визнали його нелегітимним через фарсу на виборах 2018 року, а в якості лідера проголосили спікера опозиційної Національної асамблеї Хуана Гуайдо. Надій на те, що наркогенералы здадуть свого президента, немає ніяких, бо він потягне за собою або в могилу, або в американську в’язницю. Точно так само наївно вважати, що кубинські агенти — а їх у Венесуелі за найскромнішими оцінками близько 20 тисяч — покинуть країну, від якої залежить економіка острова. Широко анонсовані Вашингтоном заходи економічного удушення Мадуро, що включають заборону на експорт венесуельської нафти та санкції проти суден, що доставляють нафту на Кубу, нічого не змінили у відносинах Каракаса і Гавани. Нафту і бензин як йшли, так і йдуть на Кубу. За повідомленням іспанської газети АВС, незважаючи на страхітливий гуманітарна криза у Венесуелі влада цієї країни минулого тижня відправили в кубинські порти чотири танкери з 380 тисячами барелів нафти.
Заходи економічного удушення Мадуро не вплинули на відносини Венесуели з Кубою
Нові військові загрози США також не дають ніякого ефекту. «Зараз Трамп фактично унеможливив мирний транзит влади в Каракасі, — стверджує на сторінках The New York Times провідний експерт по Венесуелі Джефф Ремсі з правозахисної організації Washington Office on Latin America. — Тепер, ймовірно, зазначені генпрокурором США 16 діячів режиму лише окопаются, залізуть в траншею і вже точно не будуть шукати ніякого мирного транзиту влади». Новий військово-політичний план Трапа, як і його попередні заходи, є черговим блефом. Оголошуючи про заходи проти Мадуро, генпрокурор Бар згадав, що так само США висунули звинувачення проти колишнього «сильної людини» Панами Мануеля Антоніо Нор’єги. У січні 1990 року він був заарештований американським спецназом після вторгнення в країну військ США, два роки тому був засуджений до 40 років ув’язнення і помер в 2017 році в американській в’язниці.
Але в американських стратегів інший проект. Вони, відкидаючи план військової інтервенції до Венесуели, сподіваються, що від Мадуро відвернеться його ключовий союзник — Росія. Як говорить агентству Bloomberg колишній голова Південного командування США Джеймс Ставрідіс, «у венесуельського лідера не залишиться іншого виходу, крім як вирушити у вигнання, якщо Росія погодиться з планом США».
У США сподіваються, що від Мадуро відвернеться ключовий союзник — Росія
Сечін всіх переграв?
Надію на те, що Росія здасть свого «стратегічного союзника», американцям дало рішення «Роснефти» повністю припинити свою роботу у Венесуелі. Але якщо уважно придивитися до деталей, картина виявиться набагато складніше. Вірно те, що Сечин продав свої венесуельські активи компанії «Роснефтегаз», на 100% належить російському уряду, щоб уникнути санкцій США. До цього Вашингтон вже ввів санкції проти «дочки» «Роснефти» — Rosneft Trading — за її дії в підтримку венесуельського режиму. Ще трохи — і санкції були введені вже проти самої «Роснефти», що серйозно обмежило б її можливість продавати нафту на світовому ринку, а цього Сечин в розпал кризи дозволити собі не міг. І він не без підстав сподівається на винагороду.
Кілька днів тому Держдеп заявив, що готовий розглянути зняття санкцій з Rosneft Trading, коли переконається, що вона не має більше відношення до Венесуелі. Про це заявив все той же спецпредставник США по Венесуелі Елліот Абрамс. Раніше Абрамс говорив, що догляд «Роснефти» з Венесуели став наслідком обвалу цін на нафту: «”Роснефть” зараз втрачає гроші. Її спільні підприємства не можуть продавати сиру нафту з прибутком. Її спроби продати венесуельську нафту в усьому світі не привели до успіху», — заявив чиновник Держдепу.
Все вірно, але, як кажуть, є нюанси. Як вважає Максиміліан Гесс, аналітик в сфері політичних ризиків AKE Group, «зроблений «Роснефтью» крок насправді навряд чи свідчить про зміну стратегії компанії у Венесуелі. Тим більше, що Сечин зберігає повний контроль над «Роснефтью», так і над «Роснефтегазом» — мова йде виключно про бухгалтерські махінації. І це — ще один приклад розважливою креативної стратегії компанії». Економічний колапс Венесуели, вважає Гесс, лише поглибив залежність режиму Мадуро від Росії, яка готова грати надовго і приберегти свої венесуельські активи як важливий козир за столом переговорів з США про майбутнє країни.
Росія готова приберегти венесуельські активи як важливий козир на переговорах з США
Так переграв чи Сєчін американців, як це допускає аналітик? Відповідь на це питання ми скоро дізнаємося. Справа в тому, що Венесуела управляється не традиційним для Латинської Америки режимом — будь то режим демократичний чи авторитарний. Як показує досвід континенту, і той, і інший може бути без особливих зусиль змінений на протилежний в ході перевороту, але Венесуела — особливий випадок і не цілком класичний авторитарний режим. Венесуела — це конфедерація кримінальних угруповань місцевих і міжнародних, і її президент виконує роль ватажка мафії. Цей режим не цікавить ніяка ідеологія. Його єдина мета — мати доступ до джерел незаконного збагачення — будь то розподіл продуктів всередині країни першої необхідності, контрабанді кокаїну, який поставляється в США і Європу, а також алмазів, золота, зброї, колтана і сексуальної робочої сили», — пише експерт Фонду Карнегі Моїсес Наїм. У Венесуели немає економіки, каже експерт, а є «чорна діра»: «Побудувати нові нафтові вишки можна швидко. Відновлення інститутів країни потребує значно більшого часу. Падіння режиму буде лише першим необхідним етапом надзвичайного довгого відродження Венесуели».