Останнім часом представники громадянського суспільства, бізнесу й опозиції стали піднімати питання про необхідність офіційного введення в Росії режимів НС або ПП. На їхню думку, формальне встановлення такого режиму обмежить влади у свавіллі при прийнятті карантинних заходів і дасть додаткові правові гарантії громадянам. Адвокат Наталія Трубачова пояснює, чому в реальності введення НС призведе лише до правової катастрофи і жодною мірою не забезпечить жодних соціальних гарантій.
Пільги та відшкодування шкоди при надзвичайних ситуаціях можливі і без введення режиму НС та НП. І, навпаки, введення режимів НС або ПП не дозволить жителям країни за що не платити, наприклад, за ЖКГ. Держава може і без оголошення режиму надзвичайної ситуації, просто за фактом настання надзвичайної ситуації, погасити житлово-комунальні послуги мешканців, якщо це дійсно необхідно. І, навпаки, можна ввести режим жорсткого ЧП (з цензурою, військовими патрулями і так далі) — і все одно доведеться платити за всі кредити і послуги. Можливо, держава надасть відстрочку. Може бути, з жителів не будуть стягувати пені і штрафи. Але самі по собі пільги просто так з повітря не з’являться.
Введення ПП — це не автоматичне визнання ситуації форс-мажор (обставини непереборної сили). Зараз форс-мажор встановлює Торгово-промислова палата (ТПП). Вона видає відповідний сертифікат, розглянувши поданий заявником необхідний пакет документів. Але навіть в умовах пандемії ТПП далеко не в кожному випадку визнає, що настав форс-мажор. На даний момент вона винесла все приблизно 5% позитивних висновків.
Зараз вже в суді можливо посилатися на форс-мажор, але це не означає, що суд з Вами погодиться. Причому навіть у тому випадку, якщо буде введений режим НС.
Введення надзвичайного стану не впливає на відшкодування збитків. Він обов’язково повинен бути компенсований, якщо є наслідком незаконних дій держави або наслідком санітарно-епідеміологічних заходів. Але прямий збиток не дорівнює упущеної вигоди. Відшкодовувати упущену вигоду ніхто не буде.
Ведення режиму НС передбачає цілий ряд обмежень.
По-перше, це обмеження загального характеру:
— призупинення повноважень регіональних і місцевих властей і дії регіональних і місцевих законів, що суперечать указу про надзвичайний стан;
— обмеження свободи пересування, в’їзду і виїзду, дорожнього руху, огляд транспортних засобів;
— посилення охорони громадського порядку та критичної інфраструктури, зупинка небезпечних виробництв;
— обмеження економічної та фінансової діяльності, особливий порядок обігу продовольства і предметів першої необхідності;
— заборона масових заходів та страйків;
— евакуація цінностей, якщо є реальна загроза їх викрадення або пошкодження.
По-друге, це обмеження у разі заворушень або спроби державного перевороту:
— комендантську годину, видворення іногородніх порушників режиму;
— цензура;
— перевірки документів, особистих речей, транспортних засобів і житла;
— обмеження продажу зброї, небезпечних речовин, наркотиків, ліків і алкоголю, їх тимчасове вилучення в громадян;
— продовження арешту підозрюваним в особливо тяжких злочинах — на весь строк дії надзвичайного стану.
По-третє, це обмеження у разі стихійних або техногенних катастроф:
— тимчасове відселення у безпечні райони;
— карантин;
— мобілізація будь-яких організацій та їх переорієнтація для потреб надзвичайного стану;
— відсторонення керівників державних організацій, здатних забезпечити режим надзвичайного стану;
— мобілізація мешканців та їх транспортних засобів для аварійно-рятувальних робіт. При цьому передбачаються оплата праці мобілізованих жителів, компенсації за використане майно.
Однак під час НП забороняється створення надзвичайних судів або прискорене судочинство; судова система і прокуратура діють в колишньому вигляді. Забороняється розширювати застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї.
Нагадаю, що в сучасній Росії режим НС вводився лише один раз — під час спроби державного перевороту в жовтні 1993 року в Москві. Він був введений на два дні під час боїв між прихильниками Верховної ради і представниками армії і міліції на боці президента. Однак і тоді ніякої мови про виплату москвичам і компенсації бізнесу збитків або недоотримання прибутку не йшло.