Коли в 2015-му Росія втрутилася в громадянську війну в Сирії, головною метою було вийти з жорсткої міжнародної ізоляції, спричиненої війною на Донбасі та анексією Криму і змусити країни Заходу, передусім США — знову вести переговори з Москвою. Однак три роки тому в результаті кампанії, яка, якщо вірити вітчизняної пропаганді, складалася з одних лише перемог, Росія від стану дипломатичної ізоляції підійшла прямо до військової конфронтації з США, а крім того, ось-ось посвариться з Іраном і Туреччиною, «квазі-союзниками», яких вона з чималим працею здобула в ході цієї війни. У Середземномор’ї тільки що завершилися безпрецедентні за масштабами вчення вітчизняного ВМФ, куди зібрали 26 кораблів – практично все, що могла допливти до Сирії. Ця угруповання збирається протистояти ймовірної атаки крилатих ракет, які будуть запущені з американських кораблів і літаків у випадку, якщо Вашингтон вирішить, що сирійський диктатор Асад знову застосував хімічну зброю проти своїх підданих. При цьому тільки що безрезультатно завершився саміт лідерів Росії, Ірану та Туреччини, який збирали, щоб якось вирішити ситуацію навколо провінції Ідліб, яку Асад має намір поставити під свій контроль.
Шляхом постійних перемог
Ситуацію цілком можна проілюструвати словами одного американського воєначальника, описували в’єтнамську війну. «Наш шлях до катастрофи, — писав він, — був встелений перемогами». Справді, почавши операцію, коли режим Асада висів на волоску, а значну частину країни контролювали терористи з ИГИЛ, російські Повітряно-космічні сили змогли переломити хід бойових дій. У ситуації, коли противник не мав засобами ППО, вони день за днем методично скидали тонни смертоносного вантажу на супротивників Асада – як на игиловских бойовиків, так і на загони «помірною» опозиції. Використання більше 100 тисяч тонн бомб і ракет дозволило «проасадовским» силам, які включали урядову армію, знекровлену за вісім років громадянської війни, іранське військо, загони «Хезболли» і російських найманців з приватних військових компаній, відвоювати значну частину сирійської території. А з військовими успіхами до Асаду поверталися амбіції. Якщо спочатку мова йшла лише про прийнятних умовах догляду диктатора (російський МЗС запевняв тоді, що нітрохи не тримається за Асада), то тепер він наполягає на своєму праві брати участь у президентських виборах. Зрозуміло, що в країні, де так довго йшла громадянська війна, ніякі вільні вибори не можливі в принципі: люди будуть приречені голосувати за того, хто з допомогою військової сили контролює конкретну територію.
Треба сказати, тут поведінка Асада цілком точно відповідає поглядам Володимира Путіна, який досить виразно заявив в 2015 році у своїй промові Генасамблеї ООН: кожному народові належить жити з тим володарем, якому пощастило захопити владу. Спроба ж повалити його, будь-яка революція розглядається як результат змови зовнішніх сил. І от зараз до повної перемоги залишився лише крок: потрібно тільки встановити контроль над останньою з чотирьох зон деэскадации.
Нагадаю: спочатку Туреччина, Росія та Іран обіцяли, що в цих зонах не будуть вестися бойові дії. Однак досить скоро три з цих зон опинилися в руках урядових сил. Незайнятої залишилася тільки провінція Ідліб, куди раніше звозили за домовленістю бойовиків з оточених міст, щоб уникнути кровопролиття. В результаті, за даними ООН, зараз там перебувають близько 10 тисяч бойовиків зі зброєю. За даними американських військових, йдеться про 20-30 тисячах. При цьому там дислокуються як загони терористичних організацій, так і підрозділу «помірною» опозиції.
«Проасадовскіе» сили стали концентруватися біля Ідліб, і широка наступальна операція представляється абсолютно неминучою. Але такий поворот подій рішуче не влаштовує Туреччину. В ході тегеранського саміту Ердоган досить виразно сказав, що не можна дозволити Асаду влаштувати в Ідлібі «криваву лазню». У Анкари є очевидні резони побоюватися штурму. У провінції зараз знаходяться три з гаком мільйонів людей. У разі широкомасштабних бойових дій до трьом мільйонам біженців, які вже знаходяться на турецькій території, додадуться сотні тисяч людей. Крім того, певна частина озброєних бойовиків входить до складу опозиційних угруповань, що перебувають під турецьким контролем. Саме тому в ході зустрічі з Путіним і Рухани Ердоган намагався внести в проект підсумкової декларації пропозицію про перемир’я. І зіткнувся з жорсткою протидією. «Законне сирійський уряд має право поставити під свій контроль всю територію країни», — карбував російський президент (цікаво, чи готовий він надати таке ж право, наприклад, главі української держави). Путін рішуче наполягав на тому, що «терористи» повинні бути виведені за дужки» будь-яких угод, що єдина для них можливість вижити – це просто скласти зброю. В результаті пункт про перемир’я в підсумкову декларацію не увійшов. І вже на наступний день російська авіація почала прасувати Ідліб, завдавши понад 60 ракетно-бомбових ударів. Таким чином, наступальна операція або вже почалася, або ось-ось почнеться.
Хімія і смерть
Прийдешній штурм Ідліб загрожує перерости в пряме зіткнення між російськими і американськими військами. В кінці серпня на переговорах в Женеві помічник президента США з національної безпеки Джон Болтон попередив секретаря російського Радбезу Миколи Патрушева: якщо війська Асада знову використовують хімічну зброю, сили США і їх союзників завдадуть ударів, як це вже було у квітні. Москва у відповідь негайно висунула версію про те, що західні спецслужби і бойовики будуть імітувати хімічну атаку — для того, щоб виправдати подальші авіаудари. Пропагандисти з Міноборони так спочатку поспішали, що висунули дві взаємовиключні версії. Головний спікер військового відомства генерал Ігор Конашенков заявив, що місцеві жителі повідомили про прибуття в кілька населених пунктів провінції англомовних іноземців, які, будучи, очевидно, повними ідіотами, не криючись обговорювали обстріл сирійських міст снарядами з хлором. Але цього здалося мало. Ці самі специ і протинялися, очевидно, кмітливим аборигенам про свої плани: нарядами з хлором буде обстріляно населений пункт Кафер-Зайта, після чого допомогу уявним постраждалим нададуть спеціально привезені рятувальники з організації «Білі каски».
«У самому Кафер-Зайта здійснюються приготування привезеної з півночі провінції групи мешканців для участі в інсценуванні «поразки» від нібито «хімічних боєприпасів» і «бочкових бомб» сирійських урядових сил, а також підготовка постановочного надання допомоги рядженими рятувальниками з «Білих касок» і зйомки відеосюжетів для поширення в близькосхідних і англомовних ЗМІ», — розповів Ігор Конашенков. Тільки генерал з Управління інформації Міноборони знає, навіщо треба інсценувати химатаку, якщо шкідливі специ збираються обстрілювати населений пункт не бутафорськими, а справжніми боєприпасами з хлором. Потім, розвиток сюжету, було повідомлено, що відбулася «сходка» ватажків бандформувань та їх англомовних покровителів, на якій було вирішено проводити химатаку 8 вересня. Якраз в той день, коли завершувалися маневри російського флоту в Середземномор’ї. Хімічних ударів, схоже, не сталося, а от наші літаки відбомбилися.
Досить скинути каністри хлору у входів у підземні тунелі терористів, і газ поступово сам їх заповнить — при цьому велика вірогідність отруєння мирних жителів, але генералів це не хвилює
Тут слід пояснити, чому асадовские генерали при всякому настанні використовують отруйні речовини. Адже навряд чи вони божевільні настільки, щоб спеціально провокувати загальносвітове обурення і подальше покарання. Справа в воєнної необхідності: допотопний хлор, який вважався хімзброєю лише під час Першої світової, виявився затребуваний сто років потому в громадянській війні в Сирії. Бойові дії характеризуються тим, що, готуючись до тривалої оборони, бойовики створюють досить розгалужену систему підземних ходів і тунелів. Це дозволяє швидко маневрувати, перекидати резерви і боєприпаси в умовах міських боїв. Вибити бойовиків з їх підземних бастіонів непросто, тим більше що російська авіація в даному випадку допомогти не може. А урядові війська не володіють необхідним перевагою в живій силі, щоб дозволити собі вести бойові дії не тільки на землі, але і під нею. Хлор важчий за повітря. Тому досить скинути каністри максимально близько від входів у підземні тунелі, і газ поступово сам їх заповнить. Зрозуміло, що при цьому велика вірогідність отруєння мирних жителів, але генералів це не хвилює.
Флот і системи ППО Росії на базах Тартус і Хмеймим фактично прикривають тих, хто використовує хімзброю
Якщо застосування отруйних речовин представляється сирійським стратегам військовою необхідністю, то російський флот і системи ППО на базах Тартус і Хмеймим фактично прикривають тих, хто використовує хімічну. У квітні це ледь не призвело до військового зіткнення Росії і США. Вашингтон заздалегідь оголосив, що має намір покарати Асада за використання хімзброї. Москва у відповідь попередила, що в разі, якщо життя російських військовослужбовців піддасться небезпеці, будуть атаковані не тільки крилаті ракети, але і їх носії – літаки і кораблі. Новий Карибська криза став насувається реальністю. Тоді завдяки розсудливості американських і російських військових найгіршого розвитку подій вдалося уникнути. Американці заздалегідь повідомили, на яких об’єктах будуть наносити удар. Російський Генштаб не залишився в боргу: тут же було заявлено, що під час нальоту сирійська система ППО збила десятки «Томагавків». Пізніше Сергій Шойгу натякав, що новітні російські технології дозволяють знищувати крилаті ракети.
Зараз Москва, схоже, вирішила підняти ставки. Мало того, що російські кораблі, оснащені крилатими ракетами «Калібр», знаходяться в безпосередній близькості від американських есмінців і підводних човнів з «Томагавками». Джерела в Пентагоні повідомили CNN, що російська сторона попередила американців про намір атакувати бази терористів, які нібито виявлені поблизу головної американської бази Пов-Танф в провінції Хомс. У відповідь американці заявили, що зберігають за собою право на самооборону. «Ми настійно радимо їм [російським ВКЗ] триматися подалі від Пов-Танфа, — сказав джерело CNN. — Ми готові до дій у відповідь».
Майже двадцять років тому американський головком НАТО наказав британському генералу Майклу Джексону вибити росіян, які посіли аеропорту Приштини. На що англієць зауважив, що не збирається гребанного Косова починати Третю світову війну. Тепер Росія може почати її з-за Асада…