Це розслідування підготовлено спільно з Bellingcat і Der Spiegel
Раніше ми вже писали про те, що вбивство Зелімхана Хангошвили в Берліні було організовано Центром спеціальних призначень ФСБ. Кілер — Вадим Красіков, також винний у вбивстві щонайменше двох підприємців у Росії, проходив підготовку на базах ЦСН ФСБ і отримав від спецслужб закордонний паспорт на інше ім’я. The Insider, Bellingcat і Der Spiegel встановили спільників Красикова, які пов’язані з іншими організованими ФСБ вбивствами. Відомо, що група кілерів з ФСБ без проблем отримувала шенгенські візи на фальшиві імена, а в Туреччині вбила як мінімум двох людей. Двоє з цієї групи в 2016 році були заарештовані турецькими властями, але потім їх обміняли на кримських татар.
Раптовий Роман
29 липня 2019 року людей з закордонним паспортом на ім’я Роман Давидов з датою народження 9 жовтня 1981 року подав заяву через турагента в візовий центр консульства Словаччини в Петербурзі, щоб отримати річну шенгенську візу. У візовій анкеті він написав, що живе в Петербурзі на Богатирському проспекті, 32, корпус 2 і працює інженером-конструктором. Все це було неправдою. Людину з таким ім’ям і датою народження існує, а в будинку 32 немає корпусу 2.
«Роман Давидов» з’явився на світ зовсім не в 1981 році, а всього за 10 днів до візиту в консульство — закордонний паспорт на ім’я був виданий 18 липня 2019 року в Брянську. У податковій базі він з’явився тижнем пізніше — 23 липня 2019 року. Компанія ЗАТ «Руст», яка видала «Давидова» довідку про роботу, вже кілька років перебувала у стані «реструктуризації» і вже з 2016 року не платила податки за співробітників, формально в 2019 році в компанії значився один чоловік (і це не Давидов). Дивним чином Словаччина випустила цього неіснуючого людині багаторазову шенгенську візу … в той же день.
«Роман Давидов»
«Роман Давидов» був не єдиним неіснуючим людиною, подали в цей день заяву на шенгенську візу. Другою такою людиною був «Вадим Соколов», запитав візу у французькому консульстві в Москві. «Соколів» також знайшов своє існування кількома днями раніше, коли все в тому ж Брянську на його ім’я з’явився закордонний паспорт з номером, який відрізняється лише на 2 останніх знака від номера «Давидова». У податковій базі обидва вони з’явилися одночасно — 23 липня 2019 року. І обидва були «інженерами-конструкторами» в ЗАТ «Руст» (директор компанії Борис Єршов так і не зміг пояснити The Insider, як його підпис з’явилася на документах Соколова і Давидова). «Соколів» також без проблем отримав багаторазову шенгенську візу. Через три тижні “Соколів”, він же Вадим Красіков, розстріляв в Берліні Зелімхана Хангошвили. «Роман Давидов» благополучно повернувся в Росію.
Чим займався «Давидов» в Європі і яка була його роль у вбивстві Хангошвили, поки не до кінця ясно. Відомо лише, що він 3 серпня виїхав на машині в Польщу з території Білорусі, а через 4 дні повернувся тим же чином. Вбивство, нагадаємо, відбулося 23 серпня, причому Красіков приїхав в Берлін саме з Польщі (і, швидше за все, саме там отримав зброю — модифікований «Глок» з особливими безшумними патронами). У Берліні ж Красіков пробув лише один день, проте в його розпорядженні там вже були і велосипед, і електроскутер (модель якого в Німеччині не продається), він знав, де і коли буде знаходитися жертва, — одним словом, немає ніяких сумнівів в тому, що Красикову допомагали і «Давидов» був одним з цих спільників.
Те, що «Давидов» допомагав Красикову, видно з інформації про пересування машини, яку він орендував у Москві — Infiniti Q50. За даними дорожніх камер, які є в розпорядженні Bellingcat, можна відстежити маршрути «Давидова»: у липні 2019 року він постійно бував на Осінньому бульварі, де жив Красіков, а також бував в Балашисі, де на базі Центру спеціальних призначень ФСБ Красіков проходив у той час бойову підготовку.
Машина «Давидова»
Хоча роль «Давидова» у берлінському вбивстві зрозуміла не до кінця, факт його причетності дуже важливий, так як є сполучною ланкою між Красиковым та іншими вбивствами ФСБ за кордоном.
Стамбульські вбивства
1 листопада 2015 року Абдулвахид Эдильгериев вийшов зі своєї квартири в Стамбулі і сів у свою машину, поруч з ним сіла його юна племінниця. Він ледве встиг завести машину, як ззаду різко під’їхав білий автомобіль, заблокувавши їх. Абдулвахид встиг зіштовхнути племінницю на підлогу до того, як пролунав постріл, вбивці промахнулися. Він вискочив з машини і побіг, але вбивці наздогнали його пострілом в спину. Його знайшли з п’ятьма кульовими пораненнями і перерізаним горлом.
У Эдильгериева мало спільного з Хангошвили, якщо не вважати участь в чеченській війні, але мало хто з чоловіків-чеченців в ній не брав участі. В їх біографії є і ще одна спільна деталь — вони обидва жили в Україні, причому Эдильгериев брав участь у війні на українській стороні (за деякими, поки не підтвердженими, даними, брав участь у ній і Хангошвили). В іншому їхні біографії різні: Эдильгериев — ісламіст-радикал, ключова фігура ісламістської терористичної організації «Емірат Кавказ», він навіть воював в Сирії разом з терористами Аль-Каїди.
Турецька поліція пізніше повідомила, що у вбивстві брало участь щонайменше три росіянина. Білу машину взяв в оренду людина з паспортом на ім’я Олександр Насиров, який прибув у Стамбул ще 11 вересня. Той же Насиров орендував та іншу машину — обидві знайшли в місті Ялова на Північному Заході Туреччини. Сам «Насиров» повернувся в Росію ще до вбивства, 16 вересня. Два спільника Насирова — «Смирнов» і «Анісімов» прибули до Туреччини приблизно в той же час, що і Насиров (11-13 вересня). У поліції залишилися відеозапису з їх особами з камер спостереження. Камери також дозволили виявити, що всі троє зустрічалися біля готелів.
По гарячих слідах їх затримати не вдалося, однак «Смирнову» і «Анісімову» вистачило розуму повернутися в Туреччину через півроку, 6 квітня 2016 року. Їх, зрозуміло, негайно затримали. Але у в’язниці їм довелося пробути недовго — через рік їх обміняли на заарештованих членів меджлісу кримсько-татарського народу Ахтема Чийгоза і Ільмі Умерова. При цьому в російських ЗМІ не повідомлялося про обмін, все виставлялося актом доброї волі Кремля (що, мабуть, Туреччину влаштовувало).
В базі перельотів видно, що всі троє стамбульських убивць мали схожі номери паспортів. З тієї ж бази видно, що це була не перша їхня спільна поїздка в Стамбул. Вранці 10 грудня 2014 року всі троє прилетіли у Стамбул. Пізніше в той же день був застрелений відомий узбецький імам Мирзаголиб Хамідов (Абдулла Бухарі), який перебував в опозиції до узбецьких владі.
Тоді Бі-Бі-Сі повідомляло, що задовго до вбивства, в 2014 році, до видання звернувся ветеран турецьких спецслужб і розповів, що з ним спілкувався чоловік, який заявив, що працює на ФСБ і збирає бригаду найманців, у нього був список з 15 осіб, які живуть у Туреччині, яких ФСБ мала намір вбити. За кожного пропонували винагороду у розмірі $300 000. Хамідов, згідно цього ветерану, теж був у цьому списку. Оскільки Кремль ніяк не перетинався в своїх інтересах з Хамидовым, передбачалося, що його вбивство — частина якоїсь бартерної угоди з владою Узбекистану.
Чудова сімка ФСБ
Нам вдалося знайти ще чотирьох осіб, крім «Смирнова», «Анісімова» і «Насирова», зі схожим номером паспорта (відрізнялися лише одна або дві останні цифри), але при цьому не обнаруживающихся в якихось російських базах даних. Шість із семи літали в Празі в липні або серпні 2015 року. П’ятеро з шести перетиналися в одній дату — 23 липня. Що повинно було статися — невідомо, але, здається, в цей день комусь сильно пощастило.
Один з цих людей, що подорожували також в Прагу, “Роман Миколаїв” в паспортному файлі має ту ж фотографію, і «Роман Давидов» у своїй заяві на візу. Таким чином, нам відомі вже два імені прикриття цього пособника Красикова. Брав він сам участь у вбивствах в Стамбулі — неясно.
Крім цього Роману Давидова-Миколаєва як мінімум ще один член «чудової сімки» мав відношення до Красикову. Судячи з телефонних дзвінків Красикова, одним з його основних контактів напередодні вбивства був «Андрій Митраков», що народився, згідно з паспортом, у 1970 році.
Цікаво, що як мінімум у двох з 7 членів цієї групи були також і російські паспорти, виданими на ті ж імена, і вони теж належать до особливої серії. До тієї ж серії, що й у полковника «Вимпела» ФСБ Ігоря Єгорова («Ігоря Семнова»), який раніше засвітився і як організатор замаху на чеченця в Україні, і як «Ельбрус» з справи про збитий «Боїнгу». Відомо, що Єгоров часто їздив в Німеччину, але чи мав він відношення до вбивства Хангошвили — поки не зрозуміло.