Концентрація російських військ поблизу українського кордону і в окупованому Криму породила масу прогнозів і припущень про підготовку великомасштабної операції армії РФ на українській території. І хоча поки кількість перекинутих військових явно недостатньо для вторгнення, та й погодні умови не дозволять росіянам наступати широким фронтом, українська влада всерйоз готуються до відбиття можливого нападу.
(Детальніше про стягнутих російських військах в розборі Conflict Intelligence Team).
В останні дні в прикордонні з Україною області РФ і в анексувати Крим Росія перекинула не менш 4 тис. Військових і значне число бойової техніки. Про причини, що спонукали Москву піти на такий крок, російська влада толком нічого не повідомляють, кажучи лише, що військовослужбовці і техніка можуть бути використані для попередження деяких провокацій, нібито підготовлювані Києвом. Як мінімум з початку березня російські медіа збуджено повідомляють про підготовку до наступу Збройних сил України (ЗСУ) на окуповану частину Донбасу. Українська влада побоюються, що Москва, за останні роки роздає паспорти громадян Росії тисячам жителів окупованій частині Донбасу, готується до операції по «порятунку громадян РФ», адже саме під цим приводом у 2008 році російські збройні сили вторглися до Південної Осетії, попередньо роздавши осетинам тисячі російських паспортів за спрощеною схемою.
Найпохмуріші прогнози, які звучать зараз в Україні, передрікають введення регулярних збройних сил Росії на територію Донбасу під приводом «захисту громадян», з подальшим вторгненням в інші південно-східні регіони для створення сухопутного кордону з Кримом (що дозволить, серед іншого, відновити водопостачання анексованого півострова). Втім, багато хто сумнівається в можливості такого сценарію: по-перше, нинішній число стягнутих сил недостатньо для атаки на добре укріплені позиції ВСУ, бійці яких до того ж мають істотним досвідом і відмінно мотивовані. По-друге, в найближчі кілька тижнів сирої, тільки відталий український чорнозем погано проходимо для людей і техніки. До встановлення сухої сонячної погоди пересування живої сили і переміщення озброєнь можливі тільки по дорогах з твердим покриттям, що виключає можливість настання широким фронтом.
«А то Путін нападе»
Багато українських чиновників і лідери громадської думки в останні роки обгрунтовували відмова від прийняття рішучих заходів, таких як арешт сепаратистів або ліквідація прокремлівських ЗМІ, побоюваннями, що такого роду дії спровокують Москву на нову агресію. Вираз «а то Путін нападе» стало крилатим і саркастично використовується для виправдання будь-якого бездіяльності. Останнім часом ряд політиків вимовляє фразу «а то Путін нападе» цілком серйозно, вимагаючи від України піти на поступки Москві. І концентрація військ поблизу кордону дає цим політикам додаткові козирі. Так, кум Путіна і один із засновників проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук заявив ефірі одного з кремлівських держканалів, що активізація ВСУ на Донбасі стане «самогубством для країни». У лютому телеканали так званого «пулу Медведчука», які просувають ту ж порядку, були закриті рішенням Ради національної безпеки України
СТАТТІ ПО ТЕМІ
Москва не говорить і не показує. Як кум Путіна позбувся медіаімперії в Україні
Позбавлений головного медіарупора Медведчук повільно, але неухильно втрачає політичний вплив і популярність. До кінця березня підтримка виборцями його партії опустилася з січневих 20,7% до 14,8%. Крім того Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження про державну зраду щодо Медведчука і його бізнес-партнера і однопартійця Тараса Козака, на якого були записані закриті телеканали. Їм загрожує від 12 до 15 років в39;язниці з конфіскацією майна.
Одночасно застопорилися і переговори в Мінському форматі, які ось уже цілий рік через коронавируса проходять онлайн. Українська делегація виступає різко проти участі в цих переговорах представників так званих ЛНР і ДНР, які останнім часом все частіше підключаються до бесіди на запрошення російської сторони. У той же час, Мінський формат – тристоронній, згідно з домовленостями, в ньому беруть участь лише Росія, Україна і ОБСЄ. Ніяких ЛНР і ДНР немає і в Мінських угодах, які дали старт цьому формату переговорів. У них йдеться лише про окремих районах Донецької і Луганської області (ОРДЛО), які повинні повернутися під контроль української влади після виконання ряду умов.
Москва відмовляється обговорювати з українською делегацією такі із зобов39;язань Мінських угод, як проведення виборів в ОРДЛО за українським законодавством або роззброєння найманців. Представники РФ наполягають на тому, що ці питання, всупереч колишнім домовленостям і самій логіці Мінського формату, повинні обговорюватися з їх проксі з так званих ЛНР і ДНР. Українці ж непохитні в своєму небажанні вести переговори з представниками організацій, визнаних терористичними.
Таким чином, інформаційно-дипломатичний фронт Росії, який раніше представляв Медведчук в телеефірі і діячі ДНР-ЛНР в Мінському форматі, став розпадатися. Деякі аналітики вважають, що військова активізація Кремля стала не стільки спробою Путіна відвернути увагу росіян від Навального і економічних проблем, скільки спробою компенсувати поразку на інформаційному і дипломатичним фронті, змусивши Україну змінити свої переговорні позиції по Мінським угодами і послабити тиск на прокремлівські сили в Україні.
Тут будуть солдати НАТО?
Правда, поки дії Росії мають зворотний ефект: українська влада, з одного боку, не демонструють готовності повернути в ефір відверто проросійські канали, а з іншого – вже отримали запевнення від Заходу в тому, що Україна не залишиться одна в разі нового акту агресії з боку Росії. Активізація російських військових поблизу українського кордону навіть допомогла офісу президента Володимира Зеленського налагодити діалог з адміністрацією його американського колеги Джо Байдена. Але ж зовсім недавно двох політиків називали ледь не ворогами.
Вся справа в тому, що перед виборами в США Дональд Трамп тиснув на Зеленського, вимагаючи від нього компромат на конкурента: син Байдена Хантер роками входив до складу ради директорів української компанії Burisma, що займається видобутком природного газу. Трамп, судячи з витоків з Білого дому, вважав, що Хантер Байден може бути замішаний в корупційних скандалах. І вимагав від Зеленського знайти докази причетності Байдена-молодшого до злочинів заради того, щоб поховати політичну кар39;єру Байдена-старшого.
Трамп натякав, що від успіху розслідування справ Burisma будуть залежати подальші поставки американської допомоги Україні. І хоча Зеленський нічого конкретного Трампу не обіцяв, саме згода його на такого роду розмова і прослизнув під час нього фраза про те, що український генпрокурор розслідує всі можливі справи, включаючи згадані тодішнім президентом США, стали приводом для звинувачень на адресу офісу українського президента в упередженості і готовність брати участь у не чесну гру проти Джо Байдена.
Після появи тисяч російських солдатів біля кордонів України Байден сам дав зрозуміти, що не тримає зла на Зеленського або, по крайней мере, не дозволить особистим стосункам впливати на політичні рішення. Президент США зателефонував до Києва і запевнив свого українського колегу в тому, що Захід готовий буде прийти на допомогу в разі нового вторгнення.
Байден дав зрозуміти, що не тримає зла на Зеленського і що Захід буде готовий прийти на допомогу
Деталі розмови двох глав держав не розголошуються, але американські ЗМІ повідомляють, що мова може йти про значне збільшення обсягів військової допомоги, що надходить із США. Американці щорічно передають Україні техніки і озброєнь на десятки мільйонів доларів. Всього близько тижня тому в Одесу прибула чергова партія цієї допомоги, в якій, серед іншого, 35 позашляховиків Humvee і десять швидкісних катерів. Найближчим часом очікується поставка двох великих патрульних катерів типу Island.
Отримує Україна від США і летальну зброю, в тому числі, і високотехнологічне. Завдяки військової допомоги в розпорядженні ВСУ виявилося кілька сотень протитанкових ракетних комплексів Javelin. Їх отримання довгий час домагався попередній український президент Петро Порошенко. Ще в 2014 році, незабаром після свого обрання на вищий пост, він заявив в інтерв39;ю The Wall Street Journal, що для відображення російської агресії Україні потрібно не участь у війні на її стороні солдатів з США і Європи, а лише передача ВСУ комплексів Javelin.
Протитанкові ракетні комплекси Javelin
У нинішнього президента Володимира Зеленського запити менш конкретні, але більш масштабні. Його офіс не робить заяв про те, що саме хотілося б отримати від західних партнерів для протидії агресії, а буквально вимагає якомога тіснішої і швидкої інтеграції з НАТО. Незабаром після приходу до влади в США Джо Байдена Зеленський навіть заявив, що хоче поцікавитися у нього, чому Україна досі не увійшла до альянсу.
Після перекидання нових російських сил до українського кордону Київ почав переговори з НАТО про спільне патрулювання повітряного простору. Причому, на зустрічі з главою представництва НАТО в Україні Александером Віннікова, в ході якої обговорювалося це питання, заступник керівника офісу президента України Роман Машовець висловив надію на те, що альянс найближчим часом представить його країні План дій щодо членства (ПДЧ) – фактично офіційне запрошення до вступу в НАТО.
І хоча поки ні по ПДЧ, ні щодо спільного патрулювання повітряного простору однозначних обіцянок Україні дано не було, НАТО, проте робить очевидні кроки назустріч Києву. Так, в найкоротші терміни, всього через кілька днів після посилення прикордонних російських угрупувань, були узгоджені плани проведення спільних навчань України і п39;яти країн НАТО. Вони повинні пройти вже в найближчі місяці, причому в ході навчань буде відпрацьовуватися не тільки сценарій відбиття зовнішньої агресії, а й звільнення вже окупованих територій.
Чим агресивніше поводиться Кремль, тим активніше українська влада демонструє своє прагнення в НАТО і тим охочіше натовські чиновники показують готовність до зближення з Києвом. До окупації Криму і нападу на Донбас всього 13% жителів країни підтримували вступ в НАТО. У березні таких було вже 57%, а з часом після припинення мовлення каналів Медведчука, які просували кремлівську повістку, відсоток може ще вирости.
план опору
Демонстративне нарощування сил поблизу східних кордонів України деякі розглядають як відволікаючий маневр. Поки ВСУ стежить за діями агресора у сухопутних кордонів, поки його присутність там вимагає значної концентрації українських з39;єднань, російські війська можуть провернути морську операцію на півдні України – в Херсонській області або в неокупованої частини Донецької. Після захоплення Криму Росія фактично контролює і Азовське море, що омиває південно-східний берег України. Крім того, не виключена атака на українську територію і з території Криму. Українські військові знають про це і готуються до відбиття можливого вторгнення. Конкретні плани протидії секретними, але відомо, що на території Херсонської області постійно дислокуються значні військові сили, в тому числі, і спецназ.
Українські військові регулярно проводять навчання, відпрацьовуючи тактику і стратегію захисту регіону. Фактор раптовості, який допоміг Кремлю в 2014 році, тепер відсутня, та й настрій українських солдатів відрізняється: в Україні мало хто сумнівається в тому, що будь-яка спроба захоплення нових територій спричинить за собою жорсткий опір з використанням всіх видів озброєнь, включаючи горезвісні високоточні Javelin, проти яких російська техніка практично беззахисна. Якщо Кремлю все ж вдасться окупувати нові території, йому, мабуть, доведеться зіткнутися з партизанською війною: зараз в 25 бригадах територіальної обертів числиться близько 100 тис. Чоловік, навчених діяти на захопленій противником території і в тилу ворога. Одним словом, в Києві дають зрозуміти: якщо хтось в Кремлі сподівається вирішити внутрішні російські проблеми за рахунок військової агресії, то нехай готується до того, що війна в Україні не стане для Москви ні маленької, ні переможної.