Сьогодні, 6 вересня, Кузьмінський районний суд Москви почав розглядати позови викладачів МПГУ Ігоря і Марини Сафронових проти свого вузу — вони відстоюють своє право на оплачувану річний відпустку (так званий «саббатикал»). Право на таку відпустку мають близько мільйона викладачів, але більшість з них навіть не підозрюють, що можуть його вимагати. А вони можуть — нещодавно приклад подали співробітники МФТІ, домігшись можливості отримати таку відпустку завдяки тиску профспілки на керівництво вузу.
«Я відпрацював в МПГУ 15 років, мені залишилося два роки до пенсії. Я хотів скористатися правом на річну відпустку, щоб дописати свою монографію», – розповідає The Insider доктор соціологічних наук Ігор Сафронов. У Сафронова є й інші приводи не з’являтися в своїй альма-матер – він співпрацював з «Диссернетом» і став єдиним у дисертаційному раді МПГУ, хто виступив за позбавлення наукового ступеня голови Курської обласної думи, єдинороса Олександра Кичигіна. Кічігін в підсумку був позбавлений наукового ступеня Президією Ваку в 2015 році. В помсту, В 2016 році, як стверджують Ігор і Марина Сафронови, замість 12 щомісячних зарплат їм нарахували лише по 11.
Ще в березні 2017 року вони обидва звернулися до ректорату з проханням надати їм покладений за законом річної оплачувану відпустку. Відпустку вони не отримали, а в 2017 жовтні подали позови до Кузьмінський районний суд, але до розгляду по суті дійшла тільки зараз.
Саббатикал. Тепер і в Росії
Поняття «саббатикал» з’явилося в Гарварді в XIX столітті. Після шести років роботи гарвардські професора отримували можливість взяти річну творчу відпустку. Зараз це поширена практика в університетах усього світу.
«Такі приклади є і в країнах, що розвиваються. У одного мого знайомого математика в Мехіко раз у п’ять років набігає рік відпустки, – розповідає The Insider співголова профспілки «Університетська солідарність», доцент МФТІ Андронік Арутюнов. – Таку відпустку можна взяти два рази за півроку або один раз на рік. Це крім щорічної відпустки. У викладача зберігається більша частина зарплати, і протягом цього року він має право робити все, що вважає за потрібне. Він їде в який-небудь університет за кордон, і на тимчасовій дослідницької позиції займається наукою. Там відбувається обмін досвідом, підвищується його науковий та викладацький рівень. Скрізь одна ідея: робота зі студентами багато років поспіль приводить до вигорання. Раз в п’ять, шість, сім, вісім років людині надається рік вільного часу, протягом якого він може і повинен робити те, що вважає за потрібне. Університетам це вигідно. За творча відпустка викладач пише наукові статті, ці публікації йдуть від імені його основного університету».
Крім вищої освіти, на Заході саббатиклы практикуються і в бізнесі. Цілі тут схожі – дати працівникові відпочити, підвищити лояльність до компанії, отримати нові знання, підвищити кваліфікацію. Бізнес-саббатиклы – дуже різні. Вони є приблизно у кожної четвертої американської компанії. У EBay, McDonalds або Nike – це місяць-два додаткової відпустки після 5-10 років роботи. American Express готовий платити цілий рік «просто так», але за умови, що ви відпрацювали 10 років, а свій саббатикал витрачаєте на волонтерську діяльність. Goldman Sachs надає свої управлінцям від півроку до року оплачуваного вільного часу після 12 років роботи, зазвичай також для заняття благодійністю. У Delloite відпочити три місяці можна вже після двох років роботи.
Існує навіть бізнес-ніша – складання програм саббатиклов для компаній (наприклад, Yoursabbatical.com).
За Трудовим кодексом
Тривалі відпустки для працівників освіти практикувалися і в СРСР – для написання дисертацій та підвищення кваліфікації. У Росії право на відпустку до року після десяти років на одному місці для працівників освіти закріплено в 335 статті Трудового кодексу та статті 47 ФЗ «Про освіту». Відповідно до 664 наказом Міністерства освіти, порядок надання та оплати такої відпустки визначаються колективним договором в кожному конкретному освітньому установі.
За словами Сафронова, у колективному договорі МПГУ право на річну відпустку згадується, але механізми його надання не прописані.
«Адміністрація МПГУ була готова – і про це йдеться в офіційному листі на адресу даного співробітника – надати тривалу відпустку до одного року, але без збереження середнього заробітку. Це пояснюється тим, що колективним договором не передбачено надання оплачуваної тривалої відпустки», – відповів The Insider керівник прес-служби МПГУ Михайло Тимофєєв.
На думку Сафронова, відпустку без зарплати не має сенсу, так як в цьому випадку йому на рік просто довелося б шукати нову роботу. Роботу Ігорю Сафронову шукати довелося в будь-якому випадку – на тлі конфлікту МПГУ не продовжив з ним контракт.
Відсутність прописаного механізму надання саббатикала Ігор Сафронов вважає порушенням з боку адміністрації МПГУ, за яке вона повинна бути покарана рублем. Сафронов вимагає компенсувати неотриманий ним річної відпустку як невикористаний, що може обійтися в МПГУ 323 тисячі рублів.
Відпочинок мільйону
У Росії саббатикалы практикуються у Вищій школі економіки. Як розповіла The Insider директор Інституту освіти ВШЕ Ірина Абанкина, в ВШЕ саббатиклы надаються на півроку викладачам для написання розділів монографій, статей, підготовки докторської дисертації. Відповідальність за написання – на самій людині, ніхто не перевіряє, чи написана монографія. Заробітна плата в ВШЕ на час саббатикала зберігається в повному обсязі, але без надбавок за участь у наукових проектах та грантах.
«Я не пам’ятаю жодного випадку, щоб вчена рада відмовив кому-небудь у наданні такої відпустки», – говорить Абанкина.
За даними профспілки «Університетська солідарність», чинного у десятках вузів в Росії, ВШЕ є скоріше винятком, а не правилом – тривалі оплачувані відпустки для педагогів відсутні в переважній більшості навчальних закладів країни. Хоча право на них мають дуже багато. Виходячи з законодавства – не тільки вузівські викладачі. У Росії – більше мільйона педагогів.
«Університетська солідарність» підтримує Сафронових в їх суді з МПГУ, наступним кроком профспілка хоче впровадити прописаний механізм надання саббатикалов в колективні договори в інших вузах.
На початку 2018 року вони досягли успіху в МФТІ. Там укладався новий колективний договір, в рамках якого незалежна профспілка домігся від адміністрації вузу права на річний творча відпустка раз на десять років із збереженням середньомісячної річної заробітної плати, а також на додаткову відпустку від трьох до шести місяців для підготовки дисертації.