The Insider продовжує публікувати прослуховування телефонних переговорів лідера тамбовско-малышевской ОЗУ Геннадія Петрова, отримані іспанським слідством у рамках кримінальної справи про відмивання грошей. У минулій частині мова йшла про зв’язок тамбовських з головою СК Олександром Бастрикіним, Віктором Зубковим (на той момент прем’єр-міністром), Анатолієм Сердюковим (на той момент – міністром оборони) і главою «Ощадбанку» Германом Грефом. З нової частини прослуховувань слід що:
— Лідер тамбовско-малышевской угруповання Геннадій Петров вів спільні справи з генерал-майором ФСБ Сергієм Корольовим, одним з найвпливовіших чекістів, нині очолює Службу економічної безпеки ФСБ.
— Петров перебуває у дружніх і партнерських відносинах з прокурором Петербурга Литвиненко
— Петрову допомагав вирішувати проблеми в тому числі заступник керівника управління з податкових злочинів ГУВС Санкт-Петербурга Максим Шмаренков
Ранок 20 грудня 2007 року Геннадій Петров зустрічав у себе вдома, в Петербурзі. В 8:42 йому подзвонив його друг Леонід Христофоров, інший лідер Тамбовско-малышевской ОЗУ, сховався від іспанського правосуддя в Росії (на суді в Росії Христофоров визнав, що продав вбивцям пістолет, з якого було вбито Галина Старовойтова). Домовляючись про зустріч, вони підколюють один одного, вітаючи з «Днем чекіста»:
Христофоров: «Василич!»
Петров: «Так, гутен морген».
Христофоров: «Зі святом тебе, Василич!»
Петров: «Тебе з святом перш за все! Обіцяли видати орден, поки не бачу».
Христофоров: «Василич! 90 років ВЧК. Ти що, ну!»
Петров: «90 років там працюю, 90 років, Льонька, так. Як рядовий, так і залишився рядовим, ордена не дають ніякого».
Христофоров: «Ну сьогодні поїду, походатайствую, Василич»
Петров: «Я сам за себе походатайствовал, я ж тобі говорив. Але поки не дзвонять, не привозять. Я кажу: сволота, звання не даєте, то дайте хоч орден».
В 10:46 Петрову дзвонить хтось Борис. З розмови ясно, що Петров не може додзвонитися до «Максима Володимировича» ні з іспанської, ні з російського номери. Йдеться про Максима Володимирович Шмаренкове, який сьогодні є віце-президентом Ленінградської ТПП, а тоді був заступником керівника управління з податкових злочинів ГУВС Санкт-Петербурга і Ленінградської області.
Борис пояснює Петров, чому Шмаренко недоступний: «Він вітає чекістів з святом. Я зателефонував старшому, він сказав, що все в порядку, просто цей мудак сьогодні поїхав на Ливарний <УФСБ по Петербургу знаходиться на Ливарному проспекті — The Insider>, там ходить по кабінетах, очевидно відключив номер. Його знайдуть і скажуть йому, що на +3 треба відреагувати про-бя-за-тель-но».
У 11-23 Петров знову набирає Борису: «Зідзвонився, Боря. Він спочатку говорить «давай, приходь в контору».
Борис: «О-хо-хо-хо!»
Петров: «Домовилися в кафе тут зустрітися. Що він, ох…л чи що?»
Борис:«Так, ох…л. Якщо, паче сподівання, підуть якісь непонятки під час бесіди, тоді треба мені подзвонити».
Петров: «Прямо при ньому чи що?»
Борис: «Ну а ху… Ну а чого?»
Петров: «Добре».
В 12:39 Шмаренков сам набирає Петрову і вибачається, що спізнюється на зустріч, і Петров відповідає, що чекає його.
Шмаренков — виходець з податкової поліції. Нагадаємо, це відомство було перетворено в ФСКН, де на посаді заступника працював знаменитий генерал Микола Аулів. Аулова Іспанія оголошувала в розшук як одного з основних помічників Петрова — він спілкувався з Петровим кожен день по різних доручень, за даними іспанського слідства, отримував зарплату від Петрова.
Паралельно зі Шмаренковым, які бігають серед чекістів на Ливарному, Петров згадує і про загадкове «Базікай-Нозі»:
11:58 Геннадій Петров дзвонить синові, Антонові Петрову: «З Сашенькою були в цирку… За містом немає снігу. Так би за місто з’їздив — до Першого <мається на увазі Анатолій Сердюков — The Insider> або Базікай-Нозі».
Антон Петров: «Дзвонив першому. Вчора набирав, попросив, щоб передали і сьогодні набрав йому, поки в Москві на цьому тижні».
Геннадій Петров: «треба Дзвонити, Антоша, набридати».
Антон Петров: «Ну так. Тому що Слава (швидше за все, Владислав Резник — The Insider) передав цей лист, в принципі, від нього нічого й не треба».
Геннадій Петров: «Дзвони, добивати його. Якщо вже шибко не буде щось виходити, отзвонитсь мені, тоді я вирішу…Базікай-Нозі подзвони, привітай його».
Антон Петров: «А, сьогодні ж так, це свято. Добре, папуль».
Трохи пізніше в цей же день Геннадій і Антон Петров турбуються про перспективи того, що якихось людей в погонах «пересаджають».
16-53. Геннадій Петров: «Так, Антоша».
Антон Петров: «Папуленька, що робиш?».
Геннадій Петров: «Так от, з Сергієм сидимо, обідаємо. Привіт передає.
Антон Петров: «А так-так, теж привіт йому великий. Папуленька, бачився я з Николаичем <Микола Миколайович Аулів — The Insider>. Цей наш однофамілець, Миколайовичу каже, що у нього непогані зв’язки по Пітеру. А там за тим людям, з ким він спілкується, в погонах, перевірки йшли. А він, мабуть, все безпосередньо, по телефону, робив і ось по телефону вийшли, і це вже до нього, до Москви вже дійшло».
Геннадій Петров: «Вони з Сашком <ймовірно, Бастрикіним — The Insider> прийдуть до мене з ранку, я все їм підкажу. Він тим більше повинен поїхати в Москву і нехай він там. Я все зрозумів».
Антон Петров: «Там такий шерех пішов, що людей швидше за все і пересаджають, з ким він спілкувався. Однофамілець наш. Людей спалив багатьох… По телефону спілкувався багато, а там слухали всі телефони повністю. І що-то на тих людей нарили, може бути, заодно і до нас заїхали».
Сергій, з яким лідер тамбовско-малышевской ОЗУ Генандий Петров обідає в День чекіста — це і є той самий Базікай-Нога, повне ім’я якого Сергій Борисович Корольов, нині генерал-лейтенант ФСБ та начальник Управління економічної безпеки. Тоді він був помічником міністра оборони Анатолія Сердюкова, де ні багато ні мало займався ГРУ. Після відставки Сердюкова у 2012 році Корольов очолив Управління власної безпеки ФСБ, ставши одним з найбільш впливових генералів у спецслужбі.
Прослушки показують, що саме через Сергія Корольова Петров намагався пролобіювати призначення Олександра Бастрикіна главою Слідчого комітету. Так, за кілька місяців до дня чекіста, 2 липня 2007 року Петров-молодший збирається зустрітися з Базікай-ногою. Геннадій Петров просить його отзвониться до і після зустрічі. 2 липня в 10:10 ранку Геннадій Петров сам дзвонить Антону: «По-перше, передай за Саші <Бастрикіну — The Insider>. І нехай відразу відповість, так або не так. Саша просить про зустріч. Чи можна, щоб він сам подзвонив, запросив Першого <Сердюкова — The Insider> туди? Базікай-нога вже сказав, що він буде разом з дружиною. І Першого, скажи, що обов’язково запрошені».
4 липня ввечері зустріч Антона з Базікай-Ногою відбулася. Антон Петров телефонує батькові і передає трубку самому Базікай-Нозі (таким чином, його голос з’являється на записи лише одного разу).
Геннадій Петров: «Вітаю тебе, Сергій. А у мене прохання велика, щоб на день народження, 60 років, ви були обов’язково».
Співрозмовник (Сергій Корольов): «Я буду обов’язково. Що стосується людини — там під питанням».
Геннадій Петров: «Ну ясно. Ну все одно, передай йому і Антон нехай передасть, що якщо зможе — нехай буде і з Юлею <Юлія Зубкова, дружина Сердюкова, з якою він пізніше розлучився з-за романа з Євгенією Васильєвої з «Оборонсервісу» — The Insider>. Бо вік вже пристойний, 60 років.
Співрозмовник (Сергій Корольов): Я буду обов’язково».
16 липня 2007 року Геннадій Петров просить Антона Петрова додзвонитися до Базікай-ноги, якому раніше вже зателефонував Миколайович. Зрештою Петров каже: «гаразд, Антоша, не дзвони, ну його нах**, на дні народження все одно буде».
Однак в підсумку Сергієві-Базікай-Нозі не вдалося побачитися з Петровим на дні народження. 22 липня помічник Базікай-Ноги (Саня) подзвонив Петрову «Там Гуляй-Нога тобі передає привіт. Він сказав, що не зміг прийти, бо Перший відправив його у відрядження. Але він сказав, що дуже хоче тебе привітати, вручити тобі подарунок. Цікавиться, коли ти будеш».
Геннадій Петров: «До кінця тижня точно».
Саня: «У нього У самого день народження 25-го, в середу <Корольов народився 25 липня 1962 року>. Якщо Перший його відпустить, він приїде хоча б на день на день народження, але цікавиться, як, чого. Або в суботу. У середу може не відпустити — сам знаєш, який характер у людини.
Геннадій Петров: «Ясно. Загалом, обов’язково побачимося».
Саня: «Я вручу тобі подарунок, а ще тобі потрібно вручити медаль церковну, людина запитує, може, в офіс під’їхати?».
Геннадій Петров: «Як зручно».
«Церковну медаль», судячи з прослушкам, Петрову вручають на наступний день в його офісі в Петербурзі. Коштувати помітити, що з 2005-го року Анатолій Сердюков був співзасновником «приходу Храму Спаса Преображення Петроградського району Санкт-Петербурга».
Коротка згадка дня народження Базікай-Ноги в наведеному вище розмові і дозволило встановити його особу. Під опис «Мели(Гуляй) -Ноги» – офіцер ФСБ на ім’я Сергій, помічник Сердюкова, народився 25 липня, потрапляє лише один чоловік — генерал Сергій Корольов. Згідно адресній базі Петербурга, у ній значиться тільки Корольов Сергій Борисович, народився (в Бішкеку) 25 липня 1962 року, з 1993 постійно проживає у Петербурзі. У графі військовий обов’язок значиться «спецоблік». Така відмітка (первоочердной призов на випадок війни) поширюється на працівників силових відомств.
Звідки виникли зв’язку тамбовських з Сердюковим, Зубковим і Корольовим? Анатолій Сердюков у 1993-2000 рр. був заступником гендиректора пітерського АТ «Меблі-Маркет». За словами джерела The Insider в ТПП Петербурга, цей меблевий магазин «віджали» у попередніх власників, а сам Сердюков «входив в Малышевское рух, тренувався в малышевском залі». Потім він найнявся на роботу до Зубкову, який був у 1993-1999 роках начальником Державної податкової інспекції по Петербургу. Корольов, в свою чергу, працював у Чопі, який надавав охоронні послуги «Меблі-Маркету», і так вони познайомилися.
Скандали навколо справи «Оборонсервісу», а також іспанський справа тамбовско-малышевских ніяк не вплинули на кар’єру Королева. Він відомий як один з найбільш закритих генералів ФСБ, який не дає інтерв’ю. Ось ще з прослуховувань про Королеву. Він допомагає Петрову з «постановкою» людей, навіть в обхід свого тодішнього начальника Сердюкова.
24 липня Петров визнається синові Антону: «приходив до мене людина з системи, ну, як Базікай-Нога, щось розповідає, начебто, дуже цікаве». 30 липня 2007 батько і син обговорюють, яким би бізнесом їм зайнятися завдяки контактам Королева.
Геннадій Петров:«Я з Базікай-Ногою говорив з приводу постановки людини. Він каже «я можу зробити, там і Толік не буде знати». Але Толік <Сердюков — The Insider> виїхав до Ялти на десять днів, і він туди. Єдине, йому потрібно сказати прізвище.
Антон Петров: «Я дам папір, у мене є».
Геннадій Петров Він каже: «Я поставлю». А решта і так все йде, все зроблено по Професору <співвласник «Євраз груп» Олександр Абрамов — The Insider>… Треба сказати, що треба зробити взаємозалік по Сочі і Славкові (Владислав Резник). Так і скажи. А так ми говорили з постачання, будівництва, суднобудування. Але суднобудування він ще не торкався.
Антон Петров: «Так його ще не призначили. Кажуть, що може інша людина буде.
Геннадій Петров: Ну так. А по будівництву він говорить взагалі конкретно, там і його дружбан працює, якийсь генерал, каже, поставте, що потрібно. Людина над людиною. Цим можна займатися. Скажіть, каже, завдання, що потрібно робити і все будемо робити. Звичайно, рух вже пішов… А що ми можемо зробити з нафти? Не просто штурхнути людини. Ну запхали людини, будемо годувати його, а що далі?».
Антон Петров: «Так людина і потрібен, щоб розібрався на місці, що робити…З постачання…та постачати можна чим завгодно».
Геннадій Петров: «Як це чим завгодно, поясни мені. Що фантазувати? Потрібна конкретика і ціна питання — за чим беремо, ніж віддаємо».
Антон Петров: «Перцю <помічник Сердюкова – The Insider> скажу, щоб подивився всередині, як це робиться у них».
На генерала ФСБ контакти Петрова з силовиками Росії не закінчуються. Як і день чекіста — не єдиний спільний святковий день. Так, з днем Росії — 12 червня 2008 року Геннадія Петрова вітає ніхто інший, як Литвиненко Сергій Іванович. Саме так звуть головного прокурора Петербурга. Литвиненко заявляє, що задоволений призначенням їх спільного друга помічником. Геннадій каже, що 14-го буде в Петербурзі, а 15-го вони можуть разом піти до нового помічникові привітати його.
День «чекіста» у тамбовських пройшов насичено. Геннадій Петров «розрулював» якісь проблеми на митниці «на самому верху, тому що на місці не хочуть брати відповідальність», приймає дзвінки від Наїля Малютіна та Іллі Трабера (докладніше про цих персонажів читайте в матеріалі «Говорили, що діють в інтересах Медеведева. Як мафія відмивала гроші на німецьких верфях» про розкрадання з бюджету коштів, виділених на розвиток вітчизняного кораблебудування та їх зникнення в Люксембурзі). Але це вже зовсім інша історія.
Продовження слідує…