«Комсомольская правда» лякає читачів «драконівським» законом про державну мову, прийнятий в остаточному читанні Верховною Радою. У статті під назвою «За російську мову на Україні почнуть штрафувати і саджати», оглядач Олександр Гришин пише:
«Де мова стане обов’язковою?
Простіше відповісти, де вона такою не буде. Отже, спілкування виключно українською стане виключає всякі інші варіанти в органах державної влади. Спілкуватися українською будуть зобов’язані не тільки вищі особи державної влади — президент, прем’єр, міністри, народні депутати — але і чиновники в самої останньої сільської адміністрації, а також педагоги, лікарі та інші медпрацівники, Нотаріуси, судді, адвокати, бібліотекарі, працівники правоохоронних органів, слідства, прокуратури, спецслужб. Коротше, абсолютно всі бюджетники. Причому, не тільки з питань виконання своїх обов’язків, але і між собою, а також при наданні послуг — з населенням. Фельдшер «Швидкої» буде зобов’язаний говорити з потенційним потребують медичної допомоги мовою, незалежно від того, розуміє той його чи ні. А вчителі і педагоги абсолютно у всіх навчальних закладах країни не тільки зі своїми учнями на уроках, але і між собою на перервах зможуть розмовляти тільки українською. <…>
А спеціальні «мовні інспектори» зможуть бути присутніми на будь-яких нарадах у будь-яких державних органах (крім секретних), вимагати у громадських організацій і політичних партій, щоб всі документи були оформлені на мове.
Які наслідки за невиконання для громадян? <граматика оригіналу збережена. — The Insider>
Це, напевно, один із самих складних питань. Закон зобов’язує всіх громадян володіти державною мовою, і для отримують громадянство України і чиновників стане обов’язковим здача іспитів з мови. За незадовільні результати при здачі іспитів для чиновників передбачені штрафи в діапазоні від 3,4 тисячі до 11,9 тисячі гривень. Природно, що при цьому вони попрощаються або не зможуть зайняти посади, на яких знаходяться або претендують на них.
Для звичайного населення такі штрафи начебто не передбачені, але в законі є одна хитра стаття про “неповагу” до державної мови, яка передбачає покарання вже за відповідною статтею Кримінального Кодексу України. Оскільки значення терміна “неповагу” не розшифровується, то шанс навісити на себе “уголовку” є практично у кожного російськомовного жителя України”.
Остаточний текст прийнятого закону на сайті Верховної Ради поки не опублікований, але в мережі доступний варіант, підготовлений до другого читання з урахуванням понад 2000 внесених поправок. І найжорсткіших заходів з тих, про яких пише Гришин, там немає.
При персональному обслуговуванні клієнтів знання української мови обов’язково, але, згідно з пунктом 3 статті 30, на прохання клієнта, його можна обслуговувати на іншій мові, прийнятній для всіх сторін. Це відноситься і до медичній сфері.
Спілкування службовців між собою закон не регламентує; він лише встановлює, що державна мова є робочою для всіх органів державної влади і самоврядування, а також держпідприємств. При використанні іншої мови під час засідань, заходів або зустрічей повинен бути забезпечений переклад на державну мову (стаття 12, пункт 1).
Положення про «мовних інспекторів» в процесі підготовки до другого читання із закону виключено. Контролювати виконання закону повинен уповноважений по захисту мови, до якого можуть звертатися громадяни, якщо вважають, що їх мовні права порушені.
Про кримінальної відповідальності у пункті 7 статті 1 закону говориться:
«Публічне приниження чи зневажання української мови тягне за собою юридичні наслідки, встановлені законом за публічну наругу над державними символами України, та є підставою для притягнення до юридичної відповідальності, встановленої законом».
В свою чергу у Кримінальному кодексі України є стаття 338 «Наруга над державними символами», що встановлює за цей злочин покарання у вигляді штрафу або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років. У коментарі пояснюється:
«Наругою визнаються дії, якими виражається або демонструється зневагу до державних символів їх знищення, пошкодження, учинення на них непристойних написів або малюнків. Склад злочину утворює публічність наруги, тобто вчинення певних дій у громадських місцях, під час проведення масових заходів — зборів, мітингів, демонстрацій і т. д. або в присутності певної кількості громадян».
Таким чином, стаття не така вже й «хитра», і «навісити уголовку» тільки за розмови російською мовою не дозволяє.