«Вести недели» своєрідно оцінили прийнятий Верховною Радою України закон про державну мову. Кореспондент Олена Єрофєєва каже:
«Порошенко навіть наостанок робить капость. «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку у них відбирають мову. Я підпишу закон відразу, коли мені передадуть його на підпис», — заявив він.
Мовний закон – дембельський акорд для Порошенка. Йдучи, він підкладає під Зеленського міну. Ця болюча тема ще більше розкол народ і викличе вибух обурення. Загостряться відносини з Угорщиною, Румунією, Польщею. Євросоюз вже висловив ше невдоволення, Брюссель вимагає документ на погодження, але головне — Зеленський втратить електорат на південно-сході країни, адже за законом Україна повинна перестати говорити по-російськи, де кожен третій вважає російську рідною. Націоналісти радіють».
«Вести недели» навіть показали, як Порошенко вимовляє ці слова про смерть націй і тим самим нібито відверто розписується мало не в намірі влаштувати геноцид тих, хто не належить до титульного етносу. Правда, перед останньою пропозицією помітна склейка.
Насправді слова про смерть націй, у яких забирають мову, — загальновідома в Україні, потрапила навіть у шкільні підручники фраза знаменитої поетеси Ліни Костенко. Написала вона це в 1993 році, розмірковуючи про долю української мови після кількох століть примусової русифікації — спочатку царські, а потім і в радянські часи.
Відновимо те, що «Вести недели» вирізали з промови Порошенко:
«“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку у них відбирають мову”. Дуже мудрі слова Ліни Василівни Костенко. Але за останні п’ять років ми вийшли з передінфарктного стану. Зробили дуже багато. Українською мовою промовляє якісний інформаційний продукт: кіно, книга, радіо і телебачення. Розквіт української мови після століть тотальної русифікації – це місія, яку нам належить здійснити.
Повага прав людей, які говорять російською та іншими мовами, — це теж важливо. Це європейська практика, якої ми неухильно дотримуємося і будемо дотримуватися. І люди досить швидко переконаються, що новий закон на це ніяк не зазіхає. Я хотів би подякувати більшість російськомовних громадян за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови. Я теж, до речі, вивчив його вже в зрілому віці.
Робота над законом тривала кілька років. З нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які б могли тиснути на бізнес. Текст став гармонійним і збалансованим. Підпишу закон, як тільки він надійде мені на підпис».
Що стосується «вимог» Брюсселя про узгодження з ним нового закону, то Євросоюз взагалі не може пред’являти такі вимоги до України, яка не є його членом, ні офіційним кандидатом. Як повідомили 26 квітня «Інтерфакс-Україна» та ТАСС прес-секретар глави дипломатичного відомства ЄС Майя Косьянчич під час брифінгу відповіла на поставлене їй питання про новому українському законі, що Єврокомісія вивчить його зміст після офіційної публікації остаточного тексту.
Крім того, Косьянчич зазначила, що ЄС завжди виступав за те, щоб Україна до вступу закону в силу ініціювала його розгляд до Венеціанської комісії Ради Європи. У цій позиції немає нічого незвичайного: Україна — член Ради Європи, у неї є свій представник у Венеціанській комісії, яка створена як раз для того, щоб аналізувати і оцінювати закони держав-учасниць, які стосуються проблем конституційного права. Згідно зі статутом, ініціювати розгляд може сама держава, яка приймає закон, іншу державу за згодою того, яке приймає закон, або ПАРЄ. Рішення Венеціанської комісії носять рекомендаційний характер.