“Комсомольская правда” опублікувала замітку військового оглядача Віктора Баранця “Командувача ВМС України відправили у відставку через “зниклих унітазів””, де йдеться:
«Недавня відставка командувача Військово-морськими силами України адмірала Ігоря Воронченко стала для незалежної сенсацією і викликав багато пересудів.
Одні вважали, що головною причиною стало небезпечне бурчання моряків, які зневажали “адмірала-танкіста” (Воронченко у свій час закінчив Ташкентське танкове училище і ніколи на флоті не служив). А ось тепер виявилося, що справа зовсім в іншому: приводом для відставки стало скандальне теле-інтерв’ю 4 каналу українського ТБ зі звинуваченнями на адресу Росії про зникнення унітазів з катерів, повернутих після участі в провокації біля Керченської протоки.
Це викликало шквал насмішок не тільки над адміралом, але й над усіма ВСУ. Наші інформатори в офісі Зеленського та Міноборони України в один голос підтверджують, що “президент озвірів не тільки від дріб’язкових слів Воронченко про унітази, але після того, як стало відомо, що їх не було на кораблях ще до виходу в море”.
Це підтвердили самі моряки. Після цього ЗСУ та їх начальник стали посміховиськом на тільки на Україні і в Росії, але і у всьому світі. Тому президент України і вирішив прибрати з посади “унітазного адмірала” і “засранця” — такі прізвиська отримав Воронченко на своєму флоті”.
Відставка командувача ВМС України Воронченко сталася 11 червня, але про неї було відомо заздалегідь, ще 22 травня адмірал в інтерв’ю українському виданню «Думська» повідомив про майбутній перехід на службу в Головну інспекцію міністерства оборони. 23 червня він заявив агентству «Укрінформ»:
«Хочу наголосити, що, на мою думку, посадова особа на ключових позиціях кожні 4-5 років має передавати свій досвід і знання. Ротаційний принцип якраз і відповідає підходам, які існують в арміях країн-членів НАТО».
За оцінкою “Думської”, до якої приєднуються багато українських ЗМІ, відставка бойового адмірала, учасника АТО, — частина загального курсу військово-політичного керівництва країни на “перестати стріляти””.
Але у оглядача «КП» свої джерела інформації: справа, виявляється, в інтерв’ю, яке Воронченко дав українському телеканалу ще в листопаді минулого року. Правда, незабаром після цього Зеленський оглянув повернені Росією кораблі і підтвердив слова Воронченко:
«Те, що ми побачили: дійсно, не вистачає і обладнання частково, і не вистачає частини озброєння. Я побачив стан, буде розслідування. Ми побачимо всі деталі. Ми обов’язково звернемося до російської сторони, щоб нам повернули все, що там є».
Заява Воронченко щодо стану повернутих кораблів, до речі, зовсім не було «дріб’язкових»: з них зникло стрілецьку зброю, обладнання супутникового зв’язку, радіолокаційні станції, рації. Унітаз (до речі, всього один — з катера «Нікополь») просто здався багатьом спостерігачам цікавою деталлю.
Але головне відкриття браузера «КП» — це те, що унітазів (декількох), виявляється, не було на кораблях ще до виходу в море. Яким чином в такому разі взагалі можна було експлуатувати кораблі, він не пояснює. А ось старі номера своєї ж газети міг би і перечитати: 23 січня військовий кореспондент Олександр Коц тріумфально проголосив, що унітази знайшлися! Як він стверджує, вони весь час були на українських катерах і нікуди не зникали, про що свідчить досить авторитетний джерело — видеоблогер під псевдонімом «Міша з Канади», опублікував інтерв’ю з анонімним українським моряком, особа якого розмито. Щоб таке джерело не здався читачеві недостатньо надійним, автор додає: “знайомі з творчістю цього відеоканалу запевняють, що “Міша порожняк не жене””.
А ФСБ навіть опублікувала відео, за допомогою якого намагалася довести, що унітази на кораблях при передачі їх українській стороні були. Вийшло, правда, не дуже переконливо; The Insider про це вже писав.
Тепер же, за версією «КП» виходить, що до виходу в море унітазів на катерах не було, а коли Росія повернула їх, вони з’явилися. Не інакше, як безкорисливої допомоги братній країні.
До речі, прізвисько «унитазный адмірал» стосовно до Воронченко в інтернеті зустрічається тільки у статті Баранця. Зате на звання «унитазной газети» «КП» зробила вагому заявку.