«Загибель» британської культури під натиском борців за права чорношкірих стає однією з улюблених тем Першого каналу і його лондонського кореспондента Тимура Сіразіева. Про те, як на догоду «малограмотним чорним» в британських університетах нібито вирішили скасувати вимоги до правильного англійської мови, він уже розповідав. Тепер же Сіразіев знайшов нові приклади наруги над культурою та історією. Випереджаючи його сюжет, ведуча денного випуску Алена Лапшина заявила:
«Фраза” А чи не замахнутися нам на Вільяма нашого Шекспіра “знайшла новий сенс в світлі скандалу в Британії. У п39;єсах великого драматурга виявили расизм, у висловлюваннях про “білизні шкіри”, і ознаки кричущого нерівноправності. Видання Daily Telegraph на повному серйозі випустило матеріал, присвячений розбору текстів класика на предмет толерантності. Так що питання – бути чи не бути – тепер гостро стоїть і перед самим автором ».
Після такого анонса почався сам сюжет, де Сіразіев, сидячи на тлі шекспірівського театру «Глобус» на березі Темзи з роздруківкою якогось тексту в руках, розповідає:
«” Одна голубка краше всіх ворон “. Виявляється, це порівняння з п39;єси Шекспіра “Сон в літню ніч” ображає темношкірих. Адже, як вважають в театрі “Глобус”, автор під голубкою на увазі білу жінку, а під воронами афроамериканців. На підставі чого зроблено такий висновок – незрозуміло. Однак з расистськими смислами в текстах Шекспіра тут мають намір боротися до переможного кінця!
Цей театр починається з лекції. Семінари по деколонізації творчості Шекспіра проводять в інтернеті. Британців навчають читати між рядків. Академіки стверджували, що вірші Шекспіра створюють “бінарну комбінацію темного і світлого”, в якій темне лише негативне, а біле або “світле” – виключно позитивне.
Відчуй себе в XVI столітті. У “Глобусі” відтворили атмосферу часів Шекспіра. На сцені йдуть лише його постановки. Новина про переосмислення текстів великого драматурга стривожила британців: Невже п39;єси тепер підготують нову редакцію? Істориків ж обурює сам факт ревізії ».
Розповівши це, Сіразіев ефектно рве на шматки листок з текстом, даючи зрозуміти: ось так сучасні британці обходяться з Шекспіром.
Насправді ніякого «шекспірівського скандалу» в Британії немає. Стаття кореспондента The Telegraph Крейга Сімпсона – НЕ розбір шекспірівських текстів з точки зору толерантності, а розповідь про спірних висловлюваннях ряду експертів в ході дискусії, організованої театром «Глобус» в рамках проекту «деколонізації». Сам проект запущений ще в вересні минулого року; художній керівник «Глобуса» Мішель Террі тоді так пояснювала цю ідею:
«Справа не в необхідності деколонізації Шекспіра, а в деколонізації за все, що призводить вас до Шекспіра: деколонізації кімнат, репетиційних залів, лекційних залів, семінарів, всього процесу. Тому що, якщо у вас в залі буде різноманіття, Шекспір буде змінюватися ».
В ході організованого «Глобусом» семінару професор Ванесса Корредера з американського університету Ендрюс дійсно стверджувала, що постійно зустрічається у Шекспіра протиставлення світлого і темного можна трактувати як расистське, і привела як приклад репліку Лізандра з «Сну в літню ніч»: Who would39;t trade a raven for a dove? (В ближчому до оригіналу перекладі Аполлона Григор39;єва «І хто ж не був би радий душею всією на голуба ворону проміняти?»).
Правда, Сіразіев замовчує про те, що інші учасники семінару, зокрема, шекспірознавець сер Стенлі Уеллс, заперечували Корредере, кажучи, що протиставлення світлого і темного у Шекспіра не має відношення до зовнішності персонажів, а стосується їх особистостей. Базові для культури образи світла і темряви ніяк не пов39;язані з поданням про людські раси. Загалом, за «новий підхід» британців до своєї класики Сіразіев спробував видати дискусійне думку однієї американської дослідниці.
Але це не все, що обурило кореспондента Першого каналу. Знайшлися не менше кричущі приклади відмови британців від своєї історичної спадщини:
«Вся увага дітям. На Бі-Бі-Сі вийшов фільм “Чорна історія Британії”. Школярам буквально на пальцях пояснюють: негри або не приїжджі, а корінні жителі королівства ».
Такий фільм на Бі-Бі-Сі не виходив. Втім, неважко зрозуміти, що Сіразіев мав на увазі: його слова проілюстровані кадрами з недавнього випуску програми Бі-Бі-Сі «Жахливі історії» (Horrible Histories) – зверненого до підліткової аудиторії гумористичного проекту, присвяченого історичним темам. У кадрі чорношкірі співаки виконують пісню про те, що вони «були тут раніше, ніж ці острови стали Британськими».
Продюсер проекту Річард Бредлі розповідав, що це комедійний цикл в традиціях «Монті Пайтона» і «Чорної гадюки», але з просвітницької складової. «Ми розглядаємо нашу історію і сміємося над нашою історією», – пояснював він.
Травневий випуск «Жахливих історій» був присвячений чорношкірим жителям країни. Фраза про те, що вони з39;явилися на островах, ще не стали Британськими, відноситься до «людині з чеддар» – найдавнішого жителю Британії, останки якого знайшли в кінці XIX століття в графстві Сомерсет на південному заході Англії. Жив він в епоху мезоліту, приблизно 9000-10000 років тому. У 2018 році секвенували його геном; вчені прийшли до висновку, що у нього була темно-коричнева, майже чорна шкіра і блакитні очі.