У Москві 13 муніципальних притулків, в кожному з них живе кілька тисяч тварин. Багатьом потрібен спеціальний догляд: прогулянки, певні ліки та харчування для літніх собак і кішок. Співробітники фізично не справляються з допомогою всім тваринам. Тому в кожен притулок приїжджають волонтери. У них є спеціальні перепустки, які дозволяють проходити на територію. Але в кінці березня притулки закрили для волонтерів. Керівництво вирішило обмежити відвідування режиму самоізоляції.
The Insider поговорив з волонтерами про те, як притулки справляються без них і як вони намагаються допомагати тваринам навіть у ситуації, що склалася.
Анна Бєлоусова
керівник фонду «Котодетки»
Фонд «Котодетки» допомагає муніципальним притулкам в Москві — купує корми, ліки і все необхідне для тварин. Я постійно на зв’язку з волонтерами, дізнаюся, яка допомога потрібна, що потрібно закупити і передати. Останні кілька днів мені постійно телефонують волонтери, яких режиму самоізоляції перестали пускати. Я почала дзвонити в ДБУ «Автомобільні дороги», яке управляє притулками. З’ясувалося, що і правда, ніхто не може ніхто зайти, відвідування притулків прирівняли до масових заходів, хоча при цьому ні на які офіційні папери керівництво не посилається.
Всі переживають за своїх підопічних. Наприклад, в однієї собаки пухлина на оці. Волонтери зібрали гроші на операцію, але забрати тварину вже не змогли. При цьому без термінової операції собака може не дожити до кінця квітня, коли, ймовірно, буде знятий режим самоізоляції. Волонтери дуже дорожать можливістю відвідувати тварин. Ніхто не планує порушувати норми — вони готові заходити на територію по одному, дотримуватися дистанції на прогулянках або передати все необхідне безконтактним способом. Але поки на всі запропоновані варіанти ми отримуємо лише відмови. Керівництво запевняє, що ліки і корм закуплені, але волонтери турбуються, що вони можуть бути невідповідного якості. Наприклад, літні собаки часто не можуть їсти той сухий корм, який купується для притулків.
Також багато що залежить і від співробітників. Деякі з них працюють постійно, волонтери підтримують з ними зв’язок і можуть оперативно дізнаватися про підопічних собак і кішок. Але багато хто приїжджає в Москву на тимчасові заробітки, працюють кілька тижнів, а потім їдуть. Бували випадки, коли такі співробітники перед від’їздом забирали з собою ковдри або дорогі ліки, які були зібрані для тварин. Тому волонтери намагаються нічого не залишати в притулку і все необхідне привозити з собою. Зараз зробити цього вони не можуть.
Волонтерські корпуси створені, допомагаємо всім, людям похилого віку, багатодітним, лікарям. А тих, хто сам собі допомогти не може, забули. Без волонтерів тварини просто гинуть.
Без волонтерів просто гинуть тварини
Ми намагаємося привернути увагу до проблеми в соціальних мережах — розміщуємо заклики з хештегом #пустите_волонтеров_в_приюты, пишемо офіційні запити до Держдуми. 6 квітня голова комітету Держдуми з екології та охорони навколишнього середовища Володимир Бурматов повідомив, що він звернувся до прем’єр-міністра РФ Михайла Мишустину з проханням забезпечити доступ волонтерів у притулки за умови дотримання ними вимог безпеки. Але поки результату немає і все, що ми можемо зробити, це і далі привертати увагу до ситуації.
Лідія Воскресенська
волонтер муніципального притулку для бездомних тварин «Браїлів»
Ситуація в притулках дуже проста – 26 березня всі вони повністю закрилися для відвідувань. У перекладі це означає, що 15 000 тварин, які знаходиться в муніципальних притулках в Москві, тепер позбавлені навіть примарного шансу знайти господарів. Цей шанс і в мирний час дуже невисокий, забирають одиниці щасливчиків, а зараз вони позбавлені цієї можливості взагалі. При цьому у людей з’явився вільний час, і було б логічно взяти вихованця зараз, тому що є час зайнятися його адаптацією. Люди все одно сидять вдома. Це дуже важливо – бути перший час вдома з узятим з притулку вихованцем. Ми всім цим людям відмовляємо. Вельмишановне керівництво ДБУ «Автомобільні дороги» прийняло таке дивне рішення. Офіційно «Автодор» займається управлінням всіх московських притулків. Загалом, нормально управляє, але ось зараз такий наказ керівника ДБУ «Автомобільні дороги» в кожному окрузі.
Заборона на відвідування означає, що собаки і кішки дичавіють, вони позбавлені вигулу, тому що вигулюють їх тільки волонтери, решту часу вони сидять у вольєрах. Вони позбавлені спілкування, хоча воно необхідно. Це ніяким чином не пов’язано з епідемічною загрозою, тому що волонтери, перебуваючи в притулку ні в які приміщення не заходять взагалі. Ближче, ніж на 7-9 метрів ми один до одного не наближаємось. Це не з-за коронавіруса, а з-за безпеку тварин, яких ми вигулюємо – щоб уникнути бійок. Дотримання соціальної дистанції помножено в рази, навіть у звичайний час. Можна було підійти до цього питання більш гнучко. Можна було обмежити одночасне перебування в притулку якимось мінімальним кількістю людей, але було прийнято таке жорстоке, негуманне рішення.
Ми отримали офіційну відповідь від керівника департаменту житлово-комунального господарства префектури Південного округу, пані Корабліної, що «ось так ми вирішили, тому що підвищені заходи безпеки у всьому місті». В інших країнах до цього питання підходять більш гнучко – і щодо людей, і в тварин. Нещодавно була новина про те, що всі притулки Нью-Йорка залишилися без постояльців. Порівняйте кількість хворих у нас і в Нью-Йорку – це вогнище епідемії, і навіть там люди зараз мають можливість взяти вихованця. У Нью-Йорку два тижні тому розібрали з притулків всіх собак і кішок. У нас жодна тварина не взяли.
У Нью-Йорку два тижні тому розібрали з притулків всіх собак і кішок. У нас жодна тварина не взяли
В останній день перед карантином у нас стояла черга на видачу, у нас такого ніколи не було, тому що в суспільстві це у нас, на жаль, не дуже прийнято. В останній день я віддала собаку, поквапилася і сказала, що це остання можливість. Не знаю, що там відбувається зараз. Тварин у притулках дуже багато. Це ні в якому разі не камінь в город робочим, але вони просто не можуть встежити за погіршенням самопочуття кожної тварини. Це завжди роблять волонтери, тому що за кожним волонтером закріплені певні вольєри, в які він регулярно приходить. Зараз ця діяльність припинилася. Заяви влади дуже сильно розходяться з реальністю. Мер Собянін у своєму виступі спеціально підкреслив, що добровольча діяльність в місті не зупиняється.
Аліна
волонтер муніципального притулку Химки-2
Нас теж не пускають. Притулок, в який я ходила до собак, закрили для волонтерів. Наскільки я знаю, всі муніципальні притулки закрили. У приватні обмежена кількість волонтерів пускають.
В наш продовжує ходити лікар, крім того, там є робітники. Зв’язок ведемо через них. Якщо чогось не вистачає, лікар передає нам, а ми вже передаємо робочим в притулок. Взагалі без волонтерів притулку дуже складно. Дуже багато собак, чисто фізично робітники не встигають обійти всі вольєри. Корми у нас муніципальні, але з ініціативи волонтерів собак годують кашею. Ми робимо замовлення на поставку м’яса та круп.
Заборона йде від керівництва. Муніципальний притулок, над кожним з них панує якась організація ДБУ. Вибору просто не залишили. Через режиму самоізоляції закрили всі місця скупчення людей. І якимось чином в цей список потрапили притулки. А в приватних притулках немає таких чільних організацій, тому вони в межах норми (5 осіб за законом) можуть приходити.
Зараз взагалі важкий час, адже крім того, що в притулках не стало волонтерів з реальною допомогою у вольєрах, ще й з’явилося набагато більше собак у притулках: з-за загрози коронавіруса люди викидають своїх собак, вважають, що через собак можна заразитися (хоча вже доведено, що це не так), тому дуже багато позбавляється від тварин — своє життя дорожче.
Ірина
волонтер одного з московських муніципальних притулків
Не можна взяти і заборонити приходити в притулок і допомагати собакам. Перш, ніж це зробити, потрібно подумати: а як волонтери дистанційно можуть підтримати собак? Чи можуть вони передавати їм корм і ліки?
Може, керівництва притулку варто розглянути спосіб, який захистить працівників від інфікування і при цьому дозволить людям допомагати та доглядати. Наприклад, пускати на ряд по одній людині в годину. Дозволити приходити тільки в масці і рукавичках. Приймати тільки корм в заводській упаковці. Не приходити хворим, не наближатися до людей у притулку. Це б вирішило проблему. Не можна просто заборонити — це найпростіше. Але це не про турботу про собак. Зрештою, можна дозволити безконтактно передавати корм і ліки і дозволити працівникам приймати їх в певні години.