NASA і Британське космічне агентство підписали «Угоди Артеміди», що встановлюють основні принципи освоєння Місяця. Зокрема, в рамках угоди Великобританія візьме участь в створенні навколомісячної станції Gateway, яка покликана стати пересадочних пунктом для місій на природний супутник Землі і в дальній космос.
Раніше NASA представило основні принципи, на яких будуватиметься пропоноване міжнародну угоду про освоєння Місяця. Документ передбачає створення на супутнику Землі баз з видобутку корисних копалин, а навколо них – «зон безпеки» для запобігання втручання з боку інших країн і компаній. Документ також передбачає розробку правової бази, яка закріпила б за окремими гравцями право власності на видобуті на Місяці ресурси. Договір планується представити країнам-партнерам, при цьому в число цих країн не планується включати Росію, яка є головним партнером NASA в роботі на МКС.
Завідувач відділом досліджень Місяця і планет Інституту ім. П.К. Штернберга МГУ Владислав Шевченко розповів The Insider, що проблема використання ресурсів супутника Землі стоїть дуже гостро і вже перейшла в юридичну площину.
На сьогоднішній день ми маємо видатний без всяких посилань до політичної кон39;юнктури експеримент – посадка на зворотний бік Місяця. Це здійснили китайці на апараті «Чан'е-4», який не тільки здійснив посадку, але і доставив місяцехід «Юйту-2», що в перекладі означає «місячний кролик». До теперішнього часу він провів 20 місяців на Місяці в активному стані, тобто 20 місячної доби. Двадцять місяців – це само по собі багато, але оскільки це місячна доба, то він засинав і не працював під час місячної ночі, потім, коли наступав місячний день, він прокидався і знову перебував в активному стані. Проїхав він велику відстань, передав багато інформації і, по-видимому, продовжує діяти.
Треба сказати, що у американців теж працює Lunar Orbiter, який з 2009 року перебуває на місячній орбіті, – за цей час він передав величезну кількість даних. Причому він мав можливість маневрувати таким чином, що знижувався на якийсь час, тобто у нього збільшувалася роздільна здатність, і на Землю він передав знімки, на яких є і сліди наших місяцеходів, і самі апарати. Вони не в подробицях видно, звичайно, але видно. Природно, в першу чергу США намагалися відзняти області роботи місячних експедицій за програмою «Аполло», і на знімках з високою роздільною здатністю також видно сліди їх перебування. Крім того, були відзняті і інші матеріали, нехай і не відрізняються високою роздільною здатністю, але вкрай важливі для науки, наприклад, наявність заліза і титану в місячних породах, яке було встановлено за допомогою спектральної зйомки і гамма-випромінювання.
Ми вже досить скоро зіткнемося з необхідністю використання місячних ресурсів, коли на Землі вичерпаються запаси рідкоземельних металів. І зараз вже виникає інше питання – юридичний. Уже з39;явилася ціла область космічного права, в якій юристи працюють над тим, як будуть використовуватися місячні ресурси. Справа в тому, що існує договір 1967 року, що в якому говориться, що Місяць є загальнолюдською цінністю. І тут поки немає ясності, як все буде працювати. Так, віце-президент США, кажучи про цю проблему, привів в приклад видобуток тунця: «Коли ми в водах світового океану видобуваємо рибу, нам же ніхто не говорить з інших країн – де наша частка?».
Можливо, в цьому є резон. Ще в 80-х роках я був в Інституті імені Джонсона в Х39;юстоні і питав американських колег, чому вони не продовжують роботу по програмі «Аполло». І мені тоді говорили: «Добре, ми витратимо десятки мільярдів доларів, привеземо цінні ресурси, а якась африканська країна, яка не має власної космічної програми, скаже, а де наша частка, що має належати за договором 1967 роки?».
Зараз про плани розвивати місячну програму заявив Люксембург – не сама, скажімо відверто, велика космічна держава. Свою програму освоєння Місяця готують Об39;єднані Арабські Емірати. Там розуміють, що існуючі джерела енергії на Землі в осяжному майбутньому вичерпаються, і вже задумалися про використання місячних джерел. У них є гроші, тому вони можуть собі дозволити таку програму.
Вітчизняна місячна програма поки себе ніяк не проявляє. Останній місячний експеримент, в рамках якого доставили на Землю черговий зразок поверхні супутника землі, був 43 роки тому. Я не можу оцінювати, наскільки серйозно на сьогоднішній день ведеться робота по цій програмі, це треба питати у Роскосмоса. І безумовно, потрібне політичне рішення, щоб зрозуміти, наскільки нам потрібна програма освоєння Місяця.