Міністерство юстиції Росії розробило поправки до федерального закону з метою отримати доступ до відомостей про операції та банківським рахунках юросіб і громадян. У відомстві заявили, що поправки покликані удосконалити нагляд за діяльністю некомерційних організацій. Минулого місяця Мінфін підготував поправки, які розширюють доступ до банківської таємниці з боку податківців – вони зможуть отримувати дані про операції по рахунках не тільки за зверненням, але і в рамках регулярного інформаційного обміну з ЦБ.
Старший партнер колегії адвокатів Pen & Paper Костянтин Добринін розповів The Insider, що ці поправки фактично знищують поняття банківської таємниці в Росії і вже заперечують поняття презумпції невинності.
Справа тут навіть зовсім не в гіпотетичних ризиків відтоку коштів з банків після ухвалення цього законопроекту. Ситуація набагато глибше і пов39;язана з фактичним падінням в Росії інституту банківської таємниці – його більше не існує. Депутати, які коментують подібну ініціативу уряду, навіть не усвідомлюють цього, як і в тому, що з легкістю жонглюючи термінами «отмивочного», «протидія відмиванню», «виведення грошей», вони забувають, а, може, і не знають базові речі з кримінального права.
Їм слід знати, що легалізація (відмивання) грошових коштів або іншого майна, отриманого злочинним шляхом, може бути здійснена тільки з прямим умислом. Іншими словами, людина (а вони мимохідь записують в категорію порушників і НКО) повинен достовірно знати про злочинне походження грошей і розуміти, що він робить з ними ті чи інші операції саме для того, щоб приховати це злочинне походження, надати злочинним доходам законний вид. Саме в цьому юридична суть «відмивання». Це означає, що повинні бути доведені і початкове злочин, який приніс злочинний дохід, і дії по його легалізації, встановлена причетність до цих дій конкретних осіб і їх умисна вина. До тих пір, поки цього не зроблено і відсутня вступив в законну силу вирок суду, яким люди визнані винними в конкретних злочинних діяннях, діє презумпція невинуватості.
Нерозумно заперечувати важливість протидії легалізації злочинних доходів і спонсорування злочинної діяльності. Але ця робота не повинна носити характер кампанійщини і надзвичайлівки. Як уже очевидно, їй повсюдно принесена в жертву банківська таємниця, в якості наступної жертви явно намічена презумпція невинності. Наслідком цього неминуче стануть свавілля і ще більше посилення репресивного апарату, без того надмірно могутнього.
А просторікування про турботу про НКО і ще більшої прозорості нічого крім сумної посмішки не викликають. Законодавці не розуміють, що, руйнуючи базові правові інститути, рано чи пізно вони відчують це на собі, наприклад, коли буде скасований, як атавізм, і так вже нікого з них не захищає, парламентський імунітет.