У перехворілих коронавирусной інфекцією людей спостерігається погіршення працездатності, уваги, просторового мислення та пам39;яті. Про це свідчать дані дослідження, опублікованого журналом The Lancet.
Згідно зі статтею, британські вчені в рамках програми Great British Intelligence Test з січня по грудень 2020 року протестували десятки тисяч чоловік. Учасники дослідження виконували дев39;ять тестів – на планування, пам'ять, просторове мислення, увагу і здатності до розпізнавання емоцій. Потім респонденти заповнювали опитувальник, що стосується соціального та матеріального становища, стану здоров'я, а також способу життя. У травні 2020 року в перелік питань були додані нові – пов'язані з COVID-19.
Вивчивши таким чином результати тестів 81 337 осіб, вчені виявили зв39;язок між погіршенням розумових здібностей людей і вагою перенесеного ними захворювання.
Як зазначають вчені, з 81 337 учасників, які заповнили анкету з травня по грудень 2020 року, 12 689 чоловік заявили, що перенесли коронавірус. Виходячи з цих даних, вчені розділили перехворіли на групи в залежності від тяжкості захворювання, виділивши тих, хто перехворів будинку, в лікарні, а також тих, хто був підключений до апарату ШВЛ.
Виключивши фактори статі, віку, освіти, соціального статусу та інших відмінностей, дослідники прийшли до висновку, що у перехворілих коронавірусів спостерігається значне погіршення когнітивних здібностей порівняно з контрольною групою. При цьому вчені відзначили, що у тих, хто переніс захворювання будинку, цей показник виявився набагато менше, ніж у тих, хто був госпіталізований.
Істотні відмінності були виявлені і всередині групи госпіталізованих пацієнтів: підключення раніше до апарату ШВЛ люди гірше виконували представлені завдання, і їх когнітивні відхилення були виражені сильніше майже в два рази (-0,26 одиниці проти -0,47).
В ході дослідження вчені також змогли виявити зв39;язок когнітивних порушень з часом прояви симптомів. Вивчивши результати тестів людей, які їх проходили в різний час після одужання, дослідники прийшли до висновку, що часовий проміжок не має ніякого значення, і когнітивні порушення зберігаються ще протягом довгого часу.