У четвер пройшла чергова пряма лінія з Володимиром Путіним. У тривав більше чотирьох годин словесному марафоні президент обійшовся без сенсаційних заяв і навіть всупереч звичаю нікому нічого не подарував. Але іншій своїй традиції він не змінив: без тверджень, які не відповідають дійсності, не обійшлося. The Insider наводить хибні твердження президента в хронологічному порядку.
Про реальні доходи громадян
«Реальні доходи громадян скорочувалися протягом декількох років. Найбільший спад був у 2016 році. Зараз поступово доходи почали відновлюватися».
Проте насправді реальні доходи громадян продовжили падіння. Цей показник у Росії знижується п’ятий рік поспіль. За даними Росстату за січень 2019 року, зниження реальних доходів населення в минулому році склало 1,3%. У 2017 році скорочення становило 1,7%, в 2016-му — 5,8%, у 2015 році — 3,2%, в 2014-м — 0,7%. Варто відзначити, що пов’язаний з цим інший показник — зростання реальної зарплати — виявився найнижчим з липня 2016 року, про який згадав президент.
В якості однієї з причин падіння реальних доходів росіян Путін назвав скорочення тіньового сектора економіки. Це дійсно могло вплинути на показник, проте, за даними Росфінмоніторингу, останні два роки обсяг тіньового сектора майже не змінювався. Згідно зі звітом державної фінансової розвідки, який опинився в розпорядженні РБК, в 2018 році він становив близько 20%, а в 2017 році — 20,5%.
Про мінімальну зарплату і прожитковий мінімум
Олена Винник, ведуча:
— Скажіть, будь ласка, коли життя налагодиться, хоча б трохи? Дуже важко ростити дітей на зарплату в 10 тисяч. Це Самарська область, Ненашев Володимир.
Володимир Путін, президент Росії:
— По-перше, те, що Ви говорили про 10 тисяч і так далі, — це потрібно реально перевірити, що там відбувається. Чому? Тому що нами вперше прийнято рішення, ми довели мінімальний рівень оплати праці — МРОТ — до прожиткового мінімуму: це 11 280 рублів.
МРОТ з 1 січня 2019 року дорівнює 11 280 грн — офіційно встановленого прожиткового мінімуму для працюючого жителя Росії. Але це прожитковий мінімум по країні в середньому, на практиці ж він залежить від регіональної специфіки. У Самарській області це 11 673 рубля, а МРОТ — ті ж самі 11 280, тобто він все ж нижче прожиткового мінімуму.
Крім того, як зазначила сама Олена Винник, «пишуть, що отримують 10 тисяч, а решта — бонуси».
Про зарплати лікарів
«В цілому по країні вони ростуть, у лікарів в цьому році вони вже виросли і де-то трохи не наздоганяють 77 тисяч. В цілому по країні — це Москва, Петербург, тут великі заробітні плати. Є регіони, де дуже маленькі заробітні плати, і нам, безумовно, потрібно вирівнювати. Те ж саме стосується середнього медичного персоналу, там зростання, по-моєму, 3,5%, десь 35, Вероніка Ігорівна мене, може, поправить, десь 39 тисяч середня заробітна плата. Знову повторюю — середня по країні. І у молодшого персоналу зростання склало 2,2%, це 35, теж середня. Ось це треба не забувати».
Залишилося незрозумілим, звідки черпав інформацію президент, однак всі інші дані говорять про протилежне. Нагадаємо, згідно з травневим указів Путіна 2012 року, до початку 2018 року заробітна плата лікарів повинна становити 200% по регіону, а медичного персоналу — 100%. За даними Росстату, в 2018 році цільові показники були виконані у всіх 85 суб’єктах країни, у доповіді Рахункової палати говорилося, що указ не виконали 50 з 85 регіонів Росії.
Однак проведене в перші три місяці 2019 року дослідження РБК показало, що зарплата персоналу в третини державних лікарень і поліклінік в 2018 році виявилася нижче середньої по регіону, а більш ніж у 100 установах — і зовсім знизилася за минулий рік. Найбільше таких установ видання виявило в Алтайському краї — 113 лікарень з 170, Челябінської (113 з 179) і Ростовської області (112 з 257).
У 134 російських лікарнях в 2018 році середні зарплати і зовсім знизилися, в деяких з них — вельми значно. Так, в Калінінградському онкоцентрі середня зарплата зменшилася майже на 30 тисяч рублів. У Центрі медичної профілактики та формування здорового способу життя в Ульяновську середня зарплата за рік знизилася більш ніж у два рази — з 40 до 15 тисяч рублів. У бухгалтерських документах 351 лікарні за 2018 рік вказана та ж, з точністю до копійки, середня зарплата, що й роком раніше. При цьому штатний розклад в установах не змінювалося.
Як це ні парадоксально, причиною зниження зарплат лікарів стали саме травневі укази Путіна про їх підвищення. Оргсекретар Міжрегіонального профспілки працівників охорони здоров’я «Дія» Андрій Коновал пояснював The Insider, що показники по зарплатах намагаються витягнути на належний рівень лише на папері за рахунок зменшення персоналу і примушення його до переробкам.
Спроба виконати указ Путіна поставила в скрутне становище багато установ та регіони. Так, в лютому поточного року заступник губернатора Кемеровської області з питань соціального розвитку Олена Малишева заявила, що медичні заклади регіону накопичили 1,7 млрд рублів боргів через кредитів, взятих на підвищення зарплат лікарів у відповідності з указом.
Про втрати ЄС від санкцій
«Дивіться, за експертними даними, в результаті всіх цих рестрикцій (обмежень) Росія за ці роки, починаючи з 2014 року, десь недоотримала близько $50 мільярдів, Євросоюз втратив $240 мільярдів, США — $17 мільярдів (у нас з ними невеликий торговий оборот), Японія — $27 мільярдів. Це все відображається на робочих місцях в цих країнах, в тому числі і в країнах Євросоюзу: вони втрачають наш ринок».
Джерело своїх «експертних даних» Путін не вказав. У листопаді минулого року міністр закордонних справ Сергій Лавров в інтерв’ю іспанській газеті El Pais називав зовсім іншу суму: «Цифри втрат держав Євросоюзу від санкцій називаються різні. За деякими оцінками, мова йде про суму, що значно перевищує €100 млрд. Важливо, щоб це розуміння прийшло, нарешті, до європейських політиків».
У квітні збитки ЄС так само оцінив голова «Ділової Росії» і оргкомітету Ялтинського міжнародного економічного форуму Андрій Назаров, додавши при цьому дивну деталь: «кожен рік ця цифра становить приблизно €7-8 млрд». Яким чином при такому річному обсязі за неповні 5 років дії санкцій набралося понад €100 млрд, залишається незрозумілим.
За минулі кілька місяців, як бачимо, сума збитків зросла майже в два з половиною рази. Втім, і оцінка, згадана Лавровим, представляється завищеною. The Insider вже писав, що вона заснована на опублікованих в 2015 році прогнозах Австрійського інституту економічних досліджень, згодом не підтверджених. За даними того ж інституту, оприлюднених двома роками пізніше, взаємні санкції Росії і ЄС обійшлися європейським країнам €17,6 млрд за 2015 рік. Якщо виходити з цієї суми як середньорічний, то виходить, що за неповні 5 років санкцій збиток країн ЄС (в основному у вигляді недоотриманої вигоди) склав ніяк не більше €90 млрд.
Що ж стосується нібито втрачених робочих місць, то санкції практично не вплинули на європейський ринок праці. За даними Євростату, рівень безробіття в країнах ЄС з 2013 року стійко знижується і до квітня 2019 року досяг найнижчого за останні два десятиліття рівня — 6,2%.
Про необхідність високих зарплат чиновників
«У чому може бути «засідка», якщо ми зараз просто візьмемо і різко знизимо рівень заробітної плати чиновників, міністрів або навіть керівників великих державних компаній? Ми просто не знайдемо достатньо кваліфікованих кадрів, вони всі розбіжаться по приватним конторам або за кордон поїдуть, і в кінцевому підсумку це позначиться на добробуті країни і цих рядових працівників. Зарплата повинна залежати від рівня кваліфікації, а також від результату роботи».
Насправді добробут громадян країни абсолютно не залежить від зарплат вищих чиновників і глав державних корпорацій, а рівень зарплат в найбільших приватних компаніях на ринку нітрохи не вище, ніж у російському державному секторі. Ще складніше пояснити настільки високі зарплати керівників в російському державному секторі щодо ефективності їх роботи.
Згідно з даними рейтингу Бюро звітів про людський розвиток ООН, який складається щорічно з 1990 року та ґрунтується на показниках довголіття (очікувана тривалість життя, рівень освіти (середня кількість років навчання), рівень життя (оцінюється по валовому національному доходу на душу населення за паритетом купівельної спроможності), Росія в 2018 році перебувала на 49-му місці.
Однак це не завадило російської державної компанії “Роснефть” в 2012 році заплатити своєму новому голові Ігорю Сечіну, за даними Forbes, $25 млн за 9 місяців роботи (Сєчін вступив на посаду в травні). За повний рік президент є однією з найбільших у світі компаній Exxon Mobil (США, 13 місце в рейтингу ООН) Рекс Тіллерсон заробив $27,2 млн. Його колега по Royal Dutch Shell (Нідерланди-Великобританія, 10 і 14 місця в рейтингу ООН відповідно) Пітер Возер за той же період отримав 5,2 млн євро.
Згадуючи слова Путіна про ефективність, варто зауважити, що в 2012 році виручка компанії «Роснефть» склала трохи більше 3 трлн рублів, що на той момент було еквівалентом близько $14 млрд. За той же період виручка Exxon Mobil склала майже $45 млрд, а Royal Dutch Shell заробила понад $26 млрд.
Вищі державні чиновники у багатьох країнах світу також обмежені в зарплатах. Наприклад, зарплата будь-якого державного міністра у Великобританії з 2010 року становить 134,5 тисячі фунтів на рік (10,5 млн рублів), а фіксований дохід державного службовця категорії 1 у США — близько $200 тисяч (12,5 млн рублів). Російський Мінфін вперше розкрив зарплати міністрів у 2017 році. Тоді з’ясувалося, що більше всіх заробляє міністр фінансів Антон Силуанов — понад 20,5 млн рублів на рік. Зарплата міністра економічного розвитку — більше 15 млн рублів в рік, міністра енергетики — 14 млрд рублів.
Про «кошмаривании» бізнесу
«По-перше, планові перевірки. Ми ввели ці канікули, і потім в минулому році вони різко зросли, тому що період канікул закінчився. Це взагалі було природно, що перевіряючі організації відразу вставили в план те, що до цього не перевірялося кілька років. Тому ми продовжили ці канікули ще на два роки. Але і кількість позапланових перевірок теж зменшилася приблизно на 11%».
Джерело цієї цифри Путін не озвучив, проте не можна не помітити, що колишній його довіреною особою на виборах 2012 року бізнес-омбудсмен Росії Борис Титов за пару тижнів до прямої лінії наводив зовсім інші цифри. Виступаючи на ПМЕФ, Титов, навпаки, скаржився на зростання невраховуваних перевірок бізнесу.
«Дійсно, ми змусили менше перевіряти бізнес через систему планових і позапланових перевірок, регулювання яких підпадає під регулювання. Натомість виростають інші види перевірок, які не потрапляють під контроль прокуратури і практично не враховуються нашою статистикою. Це так звані моніторинги, адміністративні розслідування, ті, які робляться у відповідності з Кпап», — пояснював він.
Тітов уточнював, що в апараті бізнес-омбудсмена є дані про те, що через спеціальні види перевірок Росспоживнагляд веде до 25% справ та накладає до 20% штрафів проти бізнесу. А ФАС Росії веде до 70% справ та накладає більше 25% штрафів.
По всій видимості, словами Титова в цій ситуації можна довіряти — тільки з початку червня у пресу потрапили десятки історій скарг представників різного роду і обсягу бізнесу на перевірки контролюючих органів. Наприклад, на початку місяця урядова «Российская газета» приводила історію ямальського підприємця Олега Ситникова, компанії якого за кілька років пройшли більше 2 тисяч перевірок наглядовими органами. На життя самого бізнесмена неодноразово робили замах, а побудований їм двосмуговий міст був незаконно заарештований. При цьому всі скарги залишалися без відповіді і переадресовувалися в той орган державної влади, на який скарга була подана.
В кінці травня «Опора Росії» опублікувала дослідження, проведене серед 63 тисяч представників мікро, малого, середнього і великого бізнесу по всі країні. Згідно йому, на практиці скорочення перевірок помітило тільки 22% опитаних підприємців. Більше половини респондентів — 59% — стверджують, що ситуація ніяк не змінилася. А 8,5% представників бізнесу заявили про істотне зростання перевірок з боку наглядових органів. За даними дослідження, більше половини підприємців зіткнулися з пред’явленням завищених вимог з боку органів влади.
Про військові витрати
«Росія не є лідером по витратах на озброєння. Дивіться: зв значно випереджають Сполучені Штати, які витрачають 720… по-моєму, зараз запит робиться мало не на $750 млрд. На другому місці Китайська народна республіка з $117 млрд витрат; далі йдуть, уявіть собі, Саудівська Аравія, вона нас обганяє по видатках в абсолютних величинах, Великобританія, Франція, Японія. І лише на сьомому місці за видатками в абсолютних величинах Росія — $48 млрд, по-моєму, в доларовому еквіваленті. Але що найцікавіше — це те, що ми, напевно, єдина військова держава, це так і є, яка скорочує військові витрати. Ось у нас в 2017 році було 3,4% ВВП — це немало для нас, — але в 2018-му вже там три з невеликим, в 2019-му — вже менше трьох».
Судити про справжнє розмірі військових витрат Росії складно, так як крім офіційно оголошених існують ще і секретні статті бюджету, частка яких постійно зростає. В опублікованому в жовтні 2018 року експертному висновку РАНХиГС та Інституту економічної політики ім. Е. Гайдара на проект закону «Про федеральному бюджеті на 2019 рік і плановий період 2020 2021 років» зазначається, що «секретні і абсолютно секретні асигнування в 2019 р. зростуть на 7,6% до 3 039,8 млрд руб. (2,9% ВВП або 16,9% витрат федерального бюджету)», причому «частка закритих витрат в російському бюджеті, як і раніше, більш ніж на порядок перевершує аналогічні показники державних фінансів в розвинутих країнах».
Експерти склали висновок, вбачають у цьому пряме порушення ст. 5 закону україни «Про державну таємницю», яка допускає секретність тільки для витрат бюджету «в області розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, а також у сфері протидії тероризму».
Тим не менш авторитетний стокгольмський Інститут досліджень проблем миру (SIPRI) оцінює реальний рівень військових витрат в різних країнах світу і регулярно публікує результати своїх досліджень. У квітні 2019 року в черговий звіті SIPRI оцінив фактичні військові витрати Росії в 2018 році до $61,4 млрд. За даними інституту, Росія за абсолютним рівнем військових витрат знаходиться на 6-му місці в світі (а не на 7-му, як стверджує Путін), поступаючись США, Китаю, Саудівської Аравії, Індії і Франції. Згадані президентом Великобританія і Японія займають 7-е і 9-е місця. Обсяг військових витрат Росії у відсотках від ВВП до 2018 року, за цими даними, склав 3,9%, причому цей показник не змінився порівняно з 2009 роком.
Що ж стосується військових витрат США, то Путін їх значно перебільшив. За інформацією SIPRI, в 2018 році їх обсяг був $649 млрд. І, що особливо цікаво, за десять років з 2009 року військові витрати США зменшилися на 17%, а Росії — зросли на 27%.