У неділю програма «Час» на «Першому каналі» присвятила сюжет «нечесній» поведінці української влади: ті давно перестали платити внески до бюджету СНД, але остаточно з організації не виходять.
За твердженням автора сюжету Катерини Кибальчич, незважаючи на слова Петра Порошенка про те, що Україні «там [у СНД] нема чого робити», так як країна «рухається в Європу», від формального членства вона не відмовляється, тому що їй це було б невигідно.
«Людині не завжди зрозуміло, що дає членство в СНД, — пояснює кореспондент. — Але в рамках Співдружності діють сотні договорів: економічна зона, залік радянського стажу і, наприклад, взаємне визнання атестатів. Якби Україна дійсно вийшла з СНД, її міністру закордонних справ Павлу Клімкіну довелося б заново підтверджувати диплом, адже він навчався в Московському физтехе. Але Клімкін на цьому тижні до іспитів не готувався, а спокійно дрімав на засіданні ООН під мова Петра Порошенка».
Всі три приклади нібито вигідних Україні договорів в рамках СНД, наведені автором сюжету, — фейк.
Економічна зона (Єдиний економічний простір) взагалі не має прямого відношення до СНД. У 2003 році Україна разом з Білоруссю, Казахстаном і Росією заявила про намір створити спільний економічний простір, але згодом вийшла з цього процесу. Розвиток ініціативи призвело до створення Митного союзу, а після — Євразійського союзу; в цих організаціях Україна ніколи не складалася.
Втім, можливо, під економічною зоною автор сюжету передбачає Зону вільної торгівлі, створену у 2011 році. Договір про вільну торгівлю Україна підписала, але в 2015 році Росія в односторонньому порядку оголосила про припинення дії цього договору у відношенні України «у зв’язку з винятковими обставинами, що зачіпають інтереси і економічну безпеку РФ і вимагають вживання невідкладних заходів». У відповідь Україна також призупинила надання Росії торгових преференцій.
Що стосується радянського стажу, то його при нарахуванні пенсій визнають і пострадянські країни, ніколи не перебували у СНД — наприклад, Латвія і Естонія.
А визнання атестатів і дипломів регламентується не тільки договором в рамках СНД, але і Лісабонської конвенції, яку підписали не тільки Росія та Україна, але й США, Канада, Австралія, країни Євросоюзу і інші. З 2017 року скасовано вимоги обов’язкової легалізації дипломів, виданих в країнах, які приєдналися до конвенції. Так що Павлу Клімкіну у разі виходу з СНД нічого не загрожує: диплом російського фізтеху Україна, як і багато інших країн світу, в будь-якому випадку буде визнавати.
А ось чи є Україна членом СНД — питання спірне. Вона в 1991 році була в числі засновників співдружності, але не ратифікувала її статуту, а згідно того ж статуту, ратифікація — обов’язкова умова членства. Де-факто Україна брала участь у роботі СНД, але в 2014 році заявила про початок процесу виходу. У травні 2018 року президент Порошенко відкликав представників України з усіх органів СНД. Однак виконавчий секретар СНД Сергій Лебедєв в липні заявив, що вважає Україну продовжує участь у роботі СНД в якості спостерігача.