РИА «Новости» повідомляє:
«США ще два роки тому планували втручатися у внутрішні справи Росії, заявив начальник правового управління Генпрокуратури Артур Завалунов на засіданні в Раді Федерації.
Він пояснив, що відомство провело правовий аналіз закону Магнітського і виявило, що жодне з положень цього документа передбачала фінансування “фонду протидії впливу Росії”. В 2018-2019 роках йому планувалося передати 250 мільйонів доларів “для використання кібератак в країнах НАТО і ЄС”.
“Тобто ще в 2017 році, використовуючи акт Магнітського, США <…> передбачали, що будуть планувати підтримку ЗМІ і неурядові організації, щоб брати участь у втручанні”, — підкреслив Завалунов”.
Глибина прокурорського юридичного аналізу воістину вражає. Почнемо з того, що в прийнятому в 2012 році «Акт Магнітського» немає ні слова про протидію російському впливу і створення з цією метою будь-яких фондів. Про це йдеться зовсім в іншому законодавчому акті — прийнятої в 2017 році поправці S. 722 до закону про протидію дестабілізуючої діяльності Ірану, відомому також як закон про санкції відносно Ірану. Прокурори просто переплутали два різних американських закону.
У поправці S. 722 дійсно йдеться про заснування фонду протистояння російському впливу і виділення $250 млн протягом двох фіскальних років — 2018 і 2019. Разом з цим закон визначає та цілі, на які повинні витрачатися кошти фонду:
(1) Допомога у захист критично важливої інфраструктури та виборчих механізмів від кібератак в наступних країнах:
(A) Країни, які є членами Організації Північноатлантичного договору або Європейського Союзу, які держсекретар визначає як:
(i) піддаються впливу Російської Федерації;
(ii) відчувають брак економічних можливостей для ефективного реагування на агресію з боку Російської Федерації без підтримки Сполучених Штатів.
(B) Країни, які беруть участь у процесі розширення Організації Північноатлантичного договору або Європейського Союзу, включаючи Албанію, Боснію і Герцеговину, Грузію, Македонію, Молдову, Косово, Сербії та України.
(2) Боротьба з корупцією, зміцнення верховенства закону і інше зміцнення незалежних органів юстиції і прокуратури у країнах, описаних в пункті (1).
(3) Реагування на гуманітарні кризи і нестабільність, викликані або посилені вторгненнями і окупацією Грузії і України Російською Федерацією.
(4) Вдосконалення законодавчих процесів з участю громадськості та правової освіти, політичної прозорості і конкуренції, а також дотримання міжнародних зобов’язань у країнах, описаних в пункті (1).
(5) Нарощування потенціалу громадянського суспільства, засобів масової інформації та інших неурядових організацій, які протидіють впливу та пропаганді Російської Федерації, у боротьбі з корупцією, надання пріоритетного доступу до правдивої інформації і свободи дій у всіх регіонах в країнах, описаних в пункті (1).
(6) Допомогу держсекретареві у виконанні функцій, зазначених у розділі 1287 (b) Закону про повноваження на національну оборону на 2017 фінансовий рік (закон 114-328; 22 примітки USC 2656) в цілях визнання, розуміння, викриття та протидії пропагандистським і дезинформационным зусиллям іноземних урядів у координації з відповідними регіональними помічниками секретаря або помічниками секретарів Держдепартаменту.
Таким чином, всі цілі фонду пов’язані виключно з діяльністю (у тому числі підтримкою ЗМІ та неурядових організацій) в третіх країнах, але не в Росії. Цікаво, що ж з цього списку прокурори вважають втручанням у її внутрішні справи.