У середу ввечері глава комітету з міжнародних справ Ради федерації Костянтин Косачов був гостем програми радіостанції «Ехо Москви» A-Team. Мова зайшла про недавньому обмін ув’язненими між Росією і Україною:
Олексій Наришкін, ведучий:
— А ось Сенцов нікого не вбив, слава богу. Тим не менш, двадцять років отримав. А люди, які до нас повернулися, а якщо вони вбивали людей?
Костянтин Косачов:
— Я не знаю, що вони робили. Ось Олег Сенцов після повернення на своїй прес-конференції сам сказав, що він… Два підпали і готував вибух. Це він сам сказав.
Зміст прес-конференції Сенцова і засудженого разом з ним Олександра Кольченко, який також брав участь в обміні, опубліковано російською мовою на сайті «Радіо Свобода». Про обставини засудження Сенцова і Кольченко там говориться:
“Про те, що в кримінальній справі з’явилося звинувачення в спробі підпалу пам’ятника Леніну в Сімферополі, Сенцов сказав, що з Геннадієм Афанасьєвим та іншими активістами збиралися, обговорювали, говорили і висловлювалися шалені ідеї, як диванна гвардія, але після арешту Чирния “слідство спробувало з цього щось зліпити”. Олександр Кольченко сказав, що крім підпалу офісу Партії регіонів нічого іншого в Криму не робив, а те, що було написано в матеріалах справи, — вигадка. “У тій ситуації, яка сталася в Криму, не залишалося можливості для проведення будь-яких мирних заходів. Люди виходили на пікети і вимагали зарплати, вони підходили до людей з спрямованими на них автоматами і просили розійтися. Я вважаю, що в такій ситуації такі методи тільки й залишалися”, — сказав Олександр Кольченко. На думку Сенцова, “це було опір комара слону””.
В 2014 році, незабаром після анексії Криму, в Сімферополі підпалили двері офісу кримського відділення Партії регіонів, де в той час розташовувався також штаб «Народного ополчення Криму» — незаконного збройного формування, займався переслідуванням проукраїнських активістів. Двері підпалили, коли в офісі нікого не було; підпал був влаштований так, щоб жодна людина при цьому не постраждав. У цьому підпалі Сенцов і Кольченко зізналися.
На наступний рік, можливо, не без впливу цієї отримала великий резонанс акції, художник-акціоніст Петро Павленский підпалив двері будівлі ФСБ на Луб’янській площі в Москві. На суді Павленский вимагав, щоб його, як і Сенцова, судили за статтею «Тероризм», однак засудили його до штрафу в 500 000 рублів за статтею «Знищення або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи культурних цінностей», незважаючи на те, що їх дії були, по суті, ідентичні (якщо не вважати меншою культурної цінності сімферопольського будівлі).
Сенцова і Кольченко звинувачували також у намірі підірвати пам’ятник Леніну і меморіал «Вічний вогонь» у Сімферополі. Цих звинувачень вони не визнають.