У четвер відбувся черговий «Розмова Дмитра Медведєва з провідними російських телеканалів. На цей раз його формат змінився: у ньому взяли участь представники 20 каналів, що входять в два федеральних цифрових мультиплексу. Таким чином з числа учасників випав незалежний «Дощ», журналістів якого раніше постійно запрошували на цей захід, зате потрапили розважальні канали: навіть дитячий «Карусель», представлений 9-річної провідною.
При такому складі учасників розмова передбачувано вийшов гладким і неглибоким, серйозних незручних питань прем’єру ніхто не ставив і, зрозуміло, що вийшла напередодні розслідуванні Олексія Навального не було згадано. Але навіть і в цьому гладкому розмові очевидно узгоджені заздалегідь теми прем’єр не обійшовся без заяв, що розходяться з дійсністю.
1. Про рівень інфляції
«Інфляція в цьому році буде в межах 3,8%. Це найнижча інфляція за всю історію Російської Федерації з моменту утворення нашої країни. Але ж це не просто цифра — там, 3,8, — це означає, що ціни змінюються в цих межах».
Рівень інфляції в Росії зараз дійсно невисокий і протягом поточного року постійно знижується, але найуспішнішим в цьому відношенні був 2017 рік — 2,52%.
Але для населення актуальніше такий показник, як індекс споживчих цін, а він ріс швидше офіційного рівня інфляції і швидше, ніж у відповідний період минулого року.
2. Про рівень безробіття
«Звичайно, хорошою є цифра по безробіттю. Безробіття в нашій країні останнім часом була низька, в районі 5%, а в цьому році буде ще нижче — десь в районі 4,6–4,7% економічно активного населення. Знову ж все пізнається в порівнянні; досить подивитися на провідні, на найбільші економіки, щоб зрозуміти, які цифри по безробіттю там — в середньому 8-10%, а це, вибачте, мільйони людей».
Рівень безробіття в країні дійсно низький, але у багатьох великих економіках він ще нижче. В одному можна не погодитися з прем’єр-міністром: це мільйони людей. Так, в США в жовтні 2019 року зафіксований рівень безробіття у 3,6%, в Китаї — 3,61%, у Великобританії — 3,8%, Німеччини — 3,1%, в Японії — 2,4%. Втім, середній рівень по країнах Євросоюзу вище, ніж у Росії, — 6,3% (не в останню чергу за рахунок Греції з її рівнем у 16,7%), але аж ніяк не 8-10%.
3. Про реальних доходи росіян
«Дійсно, в останні роки ці доходи [реальні наявні] знижувалися в силу цілого ряду причин. За минулі 9 місяців цей тренд змінився: вони почали рости, і цілком ймовірно, що за підсумками року ми будемо мати не мінус, а плюс, але плюс дуже незначний — може бути, 0,2–0,3%».
За даними Федеральної служби державної статистики, рівень реальних доходів населення дійсно виріс на 0,2% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Але прем’єр даремно говорить про зміну тренда: у перші три квартали 2018 року реальні наявні доходи теж росли, і навіть трохи сильніше — на 0,9%. Тим не менше, за підсумками 2018 року їх рівень зменшився на 0,2%.
4. Про «суверенну інтернеті»
“Той закон, про який ви говорите [90-ФЗ, “ПРО внесення змін у Федеральний закон “Про зв’язок” і Федеральний закон “Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації”], закон, який іноді називають “законом про суверенне інтернеті”, він же справді спрямований не на те, щоб щось там заборонити. По-перше, заборони неефективні і досить легко в інтернеті обходяться, а по-друге, мета законопроекту — зовсім в іншому: просто в тому, щоб нас не відрізали як раз від світової мережі, якщо кому-то в голову це прийде. Зазвичай в цьому випадку говорять “ну хто нас там збирається відрізати”, але це, як було сказано в одному радянському кінофільмі, обивательські балачки, тому що насправді можуть відрізати від чого завгодно. Коли в нас почалися, наприклад, сутички з американцями, абсолютно серйозно, ми це знаємо, про це були публікації, обговорювалося, наприклад, питання про те, щоб відрізати нас від системи верифікації платежів. Це взагалі-то, що називається, удар під дих, по суті, оголошення війни, і тим не менше це обговорювалося. Чому тоді не загорнути ось цей кран, пов’язаний з інтернетом, тим більше що реєстрація доменних імен в силу того, як інтернет розвивався, здійснюється в США. У нас немає впевненості, що в якийсь момент, щоб зробити нам приємне”, нас від чого не відключать, тим більше що ми стоїмо на порозі не звичайного інтернету, але і інтернету речей. А інтернет речей — це, вибачте, технологічні процеси, це взагалі небезпечна штука. Якщо хто-то кого-то відрізав, то, по суті, можна зупинити що завгодно — станцію там енергетичну або ще що-небудь, польоти літаків, що завгодно можна собі уявити».
Згідно із законом 90-ФЗ, оператори зв’язку зобов’язані встановити на лініях зв’язку, які перетинають кордон, обладнання для аналізу та фільтрації трафіку. Точки обміну трафіком, в тому числі всередині країни, повинні бути внесені в реєстр, і оператори зобов’язані використовувати тільки ці точки. Роскомнадзор повинен забезпечувати «централізоване управління» Рунетом і обмеження доступу до заборонених сайтів. Яким чином ці заходи допомагають боротися з відключенням ззовні, Медведєв не пояснив.
На думку експертів комісії по зв’язку та інформаційно-телекомунікаційних технологій РСПП, ризику відключення від кореневих DNS-серверів (тобто фактичного відключення країни від всесвітньої мережі) немає, так як 11 таких серверів знаходяться на території Росії. Жодна держава, в тому числі США, не може повністю взяти під контроль підключення до кореневих серверів.
Що ж стосується інтернету речей, то, наприклад, в авіації сфера його застосування дуже обмежена. Він використовується в основному при відстеженні пасажиропотоку в аеропортах, в інформаційних системах для пасажирів і розважальних сервісах. Є досліди застосування цих технологій для отримання інформації про технічний стан літаків. Але відмова цих систем навряд чи може призвести до припинення польотів. Те ж можна сказати і про роботу електростанцій: навряд чи хтось вирішить поставити їх роботу в залежність від підключення до інтернету, так як в цьому випадку їм загрожувало б не стільки гіпотетичне відключення від кореневих серверів, скільки хакерські атаки.
5. Про обмеження доступу до імпортних ліків
«Я б не став звинувачувати імпортозаміщення. Очевидно, що імпортозаміщення адже спрямоване в першу чергу на що? Це зроблено не заради того, щоб відсікти наших людей від якихось іноземних ліків — це просто було б неприйнятно, негуманно, взагалі неможливо. А просто щоб ці ліки були дешевше».
У 2015 році прийнято постанову уряду № 1289, згідно з яким при держзакупівлях замовник повинен відхиляти всі заявки, які містять пропозиції про постачання лікарських препаратів, що походять з іноземних держав (за винятком держав ЄАЕС), якщо на участь у визначенні постачальника подано не менше двох заявок, які містять пропозиції про постачання лікарських препаратів, країною походження яких є Росія чи інша держава ЄАЕС.
Так що заява прем’єра тягне вже на переворот в економічній науці: виявляється, штучне обмеження конкуренції може вести до зниження цін.