«Російська газета» у матеріалі під заголовком «Нідерланди звернулися до РФ за допомогою у справі про катастрофу MH17 на Україні», пише:
“Влада Нідерландів звернулися до Росії з проханням допомогти в розслідуванні справи про катастрофу лайнера Boeing 777 компанії “Малайзійські авіалінії” на сході України. Про це поінформував глава МЗС Нідерландів Стеф Блок у записці національному парламенту, присвяченій стратегії подальшого розвитку відносин з Росією.
За його словами, мова йде про незакритий повітряному просторі над територією, де велися бойові дії, в день аварії рейсу MH17. Як запевнив Блок, парламент буде окремо повідомлено про прогрес у цьому питанні. <…>
Примітно, що в тій же записці сказано, що незважаючи на складні відносини з Росією протягом останніх п’яти років (і небажання змінювати антиросійську риторику), Нідерланди прагнуть до співпраці з нашою країною».
Насправді у листі міністра закордонних справ Нідерландів до парламенту, надісланому у відповідь на пропозицію депутатів про розробку стратегії відносно Росії, йдеться ось що:
«Кабмін не бачить причин змінювати свою політику щодо Росії. Кабінет продовжить свої зусилля щодо інвестування коштів у захист і оборону Нідерландів і їх союзників і партнерів, а також продовжить чинити тиск на Росію. У той же час уряд визнає, що для нашої країни і Заходу в цілому Росія залишається важливим сусідом і глобальним гравцем, що має вплив у багатьох областях, таких як безпека і стабільність, економіка та енергетика. Тому там, де це необхідно і можливо, кабінет міністрів буде продовжувати вести діалог і прагматичне співробітництво з Росією в ключових областях, що представляють інтерес для Нідерландів. Однак це зобов’язання повинно виходити від обох сторін і бути довгостроковим питанням. <…>
Тенденція до відмови Росії від міжнародного правопорядку, існуючого порядку безпеки в Європі та універсальності прав людини тривала і після 2015 року. Наступальну зовнішню політику і політику безпеки Росії можна пояснити насамперед її світоглядом. Наприклад, Росія виступає проти домінуючого в США “однополярного” світу і прагне до багатополярного світу, в якому Росія є незалежним Євразійським полюсом, еквівалентним США і Китаю. Росія розглядає силову політику як гру з нульовою сумою, в якій відбувається зміцнення її геополітичного становища за рахунок свого стратегічного суперника, Заходу і США зокрема. З цієї причини Росія часто проводить політику сили багатосторонніх організаціях, таких як ООН, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Рада Європи (РЄ). <…>
У світлі закінчення терміну повноважень президента Путіна в 2024 році ніяких фундаментальних політичних реформ в найближчі роки очікувати не доводиться. Очікується, що можливості для прояву інакомислення і незалежних організацій громадянського суспільства будуть обмежені. У найближчі роки також не слід очікувати фундаментальних реформ у напрямку більш відкритої економіки (з великим простором для приватних підприємців та меншим для державних підприємств). У найближчі роки експорт сировини, в тому числі викопного палива, залишиться тією пробкою, на якій тримається російська економіка. <…>
Що стосується зовнішньої політики, то Росія в останні роки продовжує дестабілізувати Україну, наприклад, продовжуючи надавати військову підтримку сепаратистам, і не виконує Мінські угоди. Крім того, Росія зробила українця Володимира Цемача, важливого людини для розслідування MH17, частиною обміну полоненими з Україною. Незважаючи на важливість цього обміну полоненими як кроки до нормалізації відносин між Росією і Україною, кабінет міністрів глибоко шкодує про це обміні.
Кабінет міністрів продовжує звертатися до Росії з проханням про зобов’язання всіх країн повною мірою співпрацювати в кримінальному розслідуванні згідно з резолюцією ООН 2166. Після обміну полоненими між Росією і Україною (7 вересня минулого року) Кабмін в різний час по дипломатичних каналах підтримував прохання прокуратури Росії про тимчасовий арешт Цемаха. Наприклад, міністр закордонних справ направив своєму російському колезі лист із закликом до повного і невідкладного співпраці і повторив це послання в особистій бесіді. І прем’єр-міністр, і міністр закордонних справ також підкреслили важливість тимчасового утримання Цемаха під вартою.
Після того, як російська влада направили прокурору лист з повідомленням про те, що клопотання про попереднє ув’язнення Цемаха не може бути виконано, міністр закордонних справ повідомив міністру закордонних справ Росії про своє розчарування. У вищезгаданих листах Кабмін також просив Російську Федерацію співпрацювати в проведенні розслідування факту незакриття повітряного простору над Україною і навколо неї. Ваша палата буде окремо повідомлено листом про виконання цього клопотання.
Крім того, 25 травня 2018 року Кабмін зробив важливий крок, щоб на основі міжнародного права спільно з Австралією залучити Росію до відповідальності за її причетність до катастрофи рейсу MH17. З тих пір Нідерланди і Австралія проводять консультації з Росією з метою знайти рішення, яке враховувало б страждання і збитки, завдані в результаті аварії рейсу MH17. Прихильність встановленню істини, справедливості і відповідальності за аварії рейсу MH17 буде залишатися пріоритетом для Кабміну і надалі. Це наше зобов’язання перед жертвами катастрофи рейсу MH17 і їх сім’ями».
Таким чином, новина про звернення Нідерландів до Росії за інформацією у зв’язку з розслідуванням факту незакриття Україною повітряного простору над зоною бойових дій — зовсім не новина. У листі міністра закордонних справ сказано лише, що ця тема згадувалася у зверненнях до російської влади у зв’язку з обміном колишнього командира роти ППО ДНР Володимира Цемаха, підозрюваного в причетності до катастрофи.
Фраза про співпрацю з Росією (з застереженням «в ключових областях, що представляють інтерес для Нідерландів») в листі міністра є, але там же дається жорстка оцінка зовнішньополітичного курсу Росії та підтверджується, що політика Нідерландів щодо Росії залишиться незмінною.