У програмі «Час» вийшов сюжет Юлії Ольхівській про чергове передвиборному скандалі в США. Газета The New York Post опублікувала витяги з нібито перехопленої листування Хантера Байдена, сина кандидата в президенти від Демократичної партії. У сюжеті йдеться:
«В Америці, де президентська гонка вийшла на фінішну пряму, ні дня без скандалу або викриття. На цей раз атака спрямована проти кандидата в президенти від демократів Джо Байдена. Після матеріалу, опублікованого газетою New York Post, американці дізналися багато інтригуючих подробиць з життя сім'ї людини, яка претендує на найвищу посаду в країні. Тут і відверта брехня, і тиск на керівників інших країн, і прямий шантаж.
Це Хантер Байден, син Джо Байдена. Той самий, кому українська газова компанія “Бурісма” платила 50 тисяч доларів на місяць, коли його батько був віце-президентом в адміністрації Обами.
Фотографії витекли в пресу разом з електронними листами Хантера з комп'ютера, який ремонтували в майстерні штату Делавер. Там живе сімейство Байденом. З листування Хантера слід: один з керівників української “Бурісми”, Вадим Пожарський, зустрічався з Джо Байденом у Вашингтоні.
З листа Вадима Пожарського: “Дорогий Хантер, спасибі, що запросив мене до Вашингтона і надав можливість зустрітися з твоїм батьком і провести деякий час разом”.
Сам Джо Байден до цього категорично заперечував свою залученість в бізнес сина: “Я ніколи не обговорював з ним його справи”. <...>
“Ми проаналізували офіційне розклад Джо Байдена того часу. Зустрічі, про яку написала газета New York Post, не було “, – заявив спікер передвиборного штабу Джо Байдена Ендрю Бейтс.
З опублікованого листування очевидно: топ-менеджери “Бурісми” дуже хотіли налагодити зв'язки у Вашингтоні. Пожарський цікавився, як Хантер може використовувати свій вплив, щоб допомогти компанії. <...>
Більшість американських ЗМІ скандал проігнорували. А Facebook і Twitter взагалі пішли на безпрецедентний крок – обмежили розміщення публікації газети на своїх платформах. <...>
Примітно пояснення цензорів – вони не дозволяють поширювати матеріали, отримані від хакерів. Навряд чи так можна назвати господаря ремонтної майстерні, з яким вже поговорили журналісти телеканалу Fox.
“Я переживав за власника ноутбука, за людей, які залучені в історію, за зміст файлів. І я не хотів, щоб все це зберігалося в моїй майстерні “, – сказав Джон Пол Мак Ісаак».
Те, що американська преса проігнорувала скандал, – відверта неправда. Публікації про передбачувану листуванні Хантера Байдена є не тільки в протрамповскіх виданнях, а й в самих авторитетних газетах, що симпатизують демократам, – The New York Times і The Washington Post. А ось програма «Час» явно намагається приховати обставини появи викривальної статті в The New York Post і причини, за якими адміністрації соцмереж визнали цю інформацію недостовірною.
Кореспондент Ольховська розповіла, що листування виявлена на ноутбуці, який здали в ремонт, і навіть включила в сюжет маленький фрагмент інтерв'ю з власником майстерні. Але так і не прояснює, хто ж приніс злощасний комп'ютер.
Американська ж преса повідомляє: людина, що приніс в ремонт три залитих водою ноутбука, назвався Хантером Байденом. Власник майстерні Джон Пол Макайзек знає, хто такий Хантер Байден, але не може його впізнати, так як «офіційно вважається сліпим» (legally blind, як він сам висловився). За його словами, він «на 99,9% впевнений», що його клієнтом був саме Хантер Байден, але «через своїх проблем із зором не хоче брехати». Остаточно ж його переконало в цьому те, що на одному з ноутбуків був стікер Фонду Бо Байдена (фонд названий на честь померлого старшого сина Джо Байдена).
За твердженням Макайзека, він кілька разів намагався зв'язатися з Байденом, але безуспішно. Той так і не забрав комп'ютери і не заплатив $ 85 за відновлення даних. За умовами договору з клієнтом не затребувані протягом 90 днів комп'ютер переходить у власність майстерні. Макайзек поцікавився вмістом комп'ютерів, вважав, що зберігати цю інформацію небезпечно для життя, і вирішив поділитися знайденим з трьома конгресменами, імена яких не називає, і з ФБР через посередника, якого знову ж таки не називає.
Історія з ноутбуками з потенційно небезпечною інформацією, які Хантер Байден здає в ремонт (від свого імені, не довіряючи це помічникам) і забуває про них на три місяці, вже виглядає досить підозрілою. Те, що власник майстерні виявляється слабким зором і не може під присягою підтвердити, що отримав комп'ютери саме від Байдена, хоча і переконаний в цьому, робить історію ще більш сумнівною. А то, що він зміг оцінити листування як небезпечну і, зокрема, зв'язати ім'я Вадима Пожарського зі скандалом навколо «Бурісми», в якій той займав досить скромний пост радника при раді директорів, змушує задуматися, чому власник ремонтної майстерні настільки поінформований.
Макайзек про свої погляди висловився так: «в фінансових питаннях консервативні, в громадських – ліберальні». Він називає себе неполітизованим людиною, але в соцмережах активно підтримує Трампа.
Про те, як він зв'язався з ФБР, Макайзек дає суперечливі відомості: спочатку сказав, що зробив це з власної ініціативи, потім – що «з ним зв'язалися», а на прохання уточнити відповів «без коментарів».
Історія з появою в кінці минулого року комп'ютерів з викривальною інформацією, яку завбачливо вирішили притримати до останніх тижнів перед виборами, вже дуже схожа на цілеспрямований вкидання. Але в неї виявилися замішані ще й хакери, і це зовсім не Джон Пол Макайзек, як намагається переконати глядача програма «Час».
У січні 2020 року The New York Times повідомила, що сервера «Бурісми» піддалися хакерській атаці, причому по почерку вона була аналогічна атакам пов'язаної з ГРУ хакерської групи, відомої як Fancy Bear. У вересні, як пише та ж газета, американській розвідці стало відомо, що викрадену переписку «Бурісми» збираються використовувати в якості «жовтневого сюрпризу».
Таким чином, листування, справжність якого неможливо підтвердити (опубліковані тільки тексти листів, але не метадані, які могли б прояснити, коли і з якого сервера відправлені піьсма і де вони отримані), при обставинах, які також неможливо підтвердити, потрапила до власника майстерні, прихильникові Трампа, а через нього до ФБР і юристу Трампа Руді Джуліані. Її притримували майже рік і оприлюднили перед самими виборами. Причому, за даними розвідки, як раз в цей час очікувалася публікація викрадених хакерами листів. Неважко зрозуміти, чому американська преса в цілому поставилася до цієї історії скептично, а соцмережі визнали дезінформацією. Але програму «Час» це не бентежить, і вона без тіні сумніву, як про доведений факт, розповідає, що віце-президент Байден використовував своє службове становище в інтересах іноземної компанії, де працював його син.