До ювілею керівника Курчатовський центру Михайла Ковальчука Дмитро Кисельов взяв у нього інтерв39;ю для «Вістей тижня». Ковальчук розповів:
– Що таке термоядерний синтез? Це штучне сонце. І ми його запропонували світу. Ми запропонували проект. Росія, Курчатовський інститут, дозволю собі сказати. У 50-х роках в Курчатовський інститут був сформульований принцип магнітного утримання плазми. І сьогодні весь світ, склавши 20 мільярдів євро, будує Міжнародну термоядерну станцію, реактор ІТЕР, на півдні Франції. Те, що називається російським словом «токамак». Він важливий тим, що він як би є природоподобное наступної енергетичної технологією після атомної енергетики на теплових нейтронах. <...>
Я перейду до своєї улюбленої теми – альтернативній енергетиці. Якщо це не обман, то це теж складна історія, афера. Ось я вам приведу приклад. Звичайно, всім здається, сонце – це добре. Але ось ви їдете по Німеччині, вона покрита вся сонячними батареями. Значить, ви закриваєте родючу землю, у вас порушується екологія. Одна справа – ви на дах поставили, але ви закриваєте родючі поля, тому потрібні землі, тому вони йдуть на Україну. Засіють її зараз всім. Ріпаком або чимось іншим.
Ось вітрова енергія. Що таке вітер? Варто вітрогенератор. Вітер його крутить, і він виробляє електроенергію. Він крутиться з частотою 4 герца. Це інфразвук. Інфразвук – це зброя, є генератор інфразвуку військовий. Значить, у вас від того, що ви пускаєте, кроти вилазять з нір, птиці на льоту падають. Треба це розуміти. Екологія страждає виразно.
Інтерв39;ю виглядає так, як ніби Ковальчук намагається протиставити західній сонячної і вітряної енергетики розроблену в Курчатовський інститут технологію керованого термоядерного синтезу. Насправді, хоча дослідження в області термоядерної енергетики ведуться вже більше півстоліття, до промислових зразків все ще далеко. Реактор ITER, про який він говорить – не електростанція для використання в комерційних цілях, а міжнародний дослідницький проект. Він не буде виробляти електроенергію, вся виділяється енергія піде на нагрівання стінок токамака (установки для магнітного утримання плазми, необхідної для термоядерного синтезу). У разі успіху експериментів на ITER в 2040-2050-х роках буде створено прототип термоядерного реактора для електростанцій. Але поки невідомо, наскільки рентабельно буде виробництво електроенергії за цією технологією.
На відміну від термоядерної енергетики, вітряні і сонячні установки цілком успішно працюють вже десятиліття. Наприклад, в Німеччині в 2020 році вітряні генератори дали 27% усієї виробленої в країні електроенергії, а сонячні батареї – 10,5%.
Небезпека інфразвуку, створюваного вітрогенераторами, – поширений міф. Інфразвукові зброю, звичайно, існує; так, на озброєнні Росгвардіі складається пристрій инфразвукового акустичного впливу «Шепіт», призначене для припинення масових заворушень і розгону демонстрацій. Але для того щоб завдати якої-небудь шкоди або дискомфорт людині і тваринам, потрібно значне робоче звуковий тиск; так, у «Шепіт» воно становить близько 120 dB – приблизно як у працюючих двигунів реактивного лайнера, тільки в інфразвукових діапазоні. Гучність працюючого вітрогенератора не перевищує гучність газонокосарки, а на відстані 400 м від нього звук не сильніше, ніж від звичайного побутового холодильника (знову ж в інфразвукових діапазоні).
Розповідь про падаючих на льоту птахів і вилазять з нір кротів – мабуть, плід фантазії Ковальчука. Втім, жанр не новий: в 2019 році Володимир Путін говорив, що від вітряків гинуть птахи і вилазять із землі черви.
Ніяких даних, що свідчать про небезпеку такого інфразвуку, не існує. Департамент здоров39;я Канади опублікував дослідження впливу вітрогенераторів на здоров'я; негативних ефектів не виявлено. А в дослідженні, проведеному на замовлення міністерства захисту навколишнього середовища Австралії, зазначається:
«Рівень інфразвуку в будинках поблизу оцінюваних вітряних турбін не вище, ніж в інших міських і сільських районах, і внесок вітрових турбін в виміряні рівні інфразвуку незначний у порівнянні з фоновим рівнем інфразвуку в навколишньому середовищі».
Планів покривати значні площі родючої землі сонячними батареями не існує. Deutsche Welle зазначає:
«Що потрібно для розвитку сонячної енергетики? Сонце або хоча б денне світло – і великі площі. З другим в густонаселеній Німеччині і вже тим більше в сусідніх Нідерландах погано. Багато дахи житлових будинків, промислових будівель або споруд на фермах тут давно вже покриті фотоелектричними панелями, але ось для великих сонячних електростанцій місця не вистачає. Чи не вирубувати ж для цього лісу! Використовувати великі сільськогосподарські угіддя теж недоцільно – і часто просто дуже дорого ».
Але вихід знайдено: в Німеччині, Нідерландах, Швейцарії вже побудовані перші плавучі сонячні електростанції, розміщені на поверхні рукотворних водойм, що виникли на місці колишніх вугільних розрізів і кар39;єрів. Підраховано, що в Німеччині приблизно 500 таких штучних озер, які могли б дати стільки ж електроенергії, скільки 2-3 енергоблоку АЕС.
Плавуча сонячна електростанція в місті Веце (земля Північний Рейн – Вестфалія)
Михайло Ковальчук, брат входжу в ближнє коло Путіна банкіра Юрія Ковальчука, відомий низкою екстравагантних висловлювань; так, в квітні 2020 року він заявив, що коронавірус – це «ідеальна система для управління і будь-яких змін в світі», якою користуються, зрозуміло, США. Академіки не обрані Михайла Ковальчука дійсним членом РАН і двічі не затвердили на посаді директора Інституту кристалографії; незабаром після цього сталася реформа РАН, яка ліквідувала незалежність академії від держави. Одним з авторів ідеї реформи вважають Ковальчука.