Те, що прокремлівські ЗМІ пишуть про проект газопроводу «Північний потік-2», в основному ділиться на дві категорії: оптимістичні звіти про тріумфальному ході проекту по Європі і повні обурення розповіді про підступи підступних американців, які ставлять чудовому російсько-німецького проекту палиці в колеса. Рано чи пізно повинно було статися неминуче, і недільним ввечері 10 лютого це сталося: у двох одночасно вийшли в телеефір програми не домовилися між собою пропагандисти побачили в одних і тих же подіях і те, і інше.
У програмі «Толстой. Неділя» на Першому каналі кореспондент Іван Благої розповідав:
“”Що стосується газової директиви ЄС, то ми досягли домовленості, і це стало можливим, тому що Німеччина і Франція тісно співпрацювали один з одним”, — заявила Ангела Меркель. Франція пручалася менше доби. “Північний потік — 2” виведений з-під удару. Але що це взагалі було? Берлін і Париж спочатку домовлялися торпедувати поправки Єврокомісії, які заважали будівництву газопроводу. Однак чомусь напередодні голосування Франція раптом перейнялася залежністю від російського газу».
Але у «Вістей тижня» на каналі «Росія 1», які йшли практично одночасно з програмою Петра Толстого на Першому, свій погляд на речі. Дмитро Кисельов представив події так:
«У Євросоюзі дикий скандал розгорівся між Францією і Німеччиною. Здавалося б, ніщо не віщувало. Адже буквально в січні в німецькому Аахені Еммануель Макрон і Ангела Меркель оформили свої стосунки. Вони були настільки щасливі, що на розум приходило порівняння з ЗАГСом. Це був епічний договір про німецько-французькому співпраці та інтеграції. Домовилися створити всередині ЄС особливо тісний союз — активніше захищати германо-французькі інтереси і зміцнювати конкурентоспроможність двох країн. Йшли до підписання через романтичні залицяння. Ось вони, немов голубки в листопаді минулого року. Ось як змінює людей любов. А ось вже і підпису. Мовляв, обіцяв одружитися і ось…
Але медовий місяць між країнами тривав недовго. Не минуло й двох тижнів, як німецька Süddeutsche Zeitung заявила про “зраду” Макрона. Газета опублікувала витік, що Франція планує виступити проти “Північного потоку-2”. Ні з того ні з сього. Як грім серед ясного неба. Як же так? Адже домовлялися про спільні інтереси і зміцнювати конкурентоспроможність?.. Німеччина змінює свою енергетичну стратегію — закриває всі свої атомні станції і скорочує спалювання вугілля. Пріоритет — газу. А по трубі безпосередньо з Росії він — найдешевший. А тут Франція – проти. Зрадницький холодок підозр повзав по спині Меркель недовго. Офіційний представник Мзс Франції підтвердив, що Париж дійсно вирішив проголосувати за поправки до газової директиви ЄС, які ускладнять будівництво “Північного потоку-2”. Це відверто антинімецький крок. Макрон, схоже, “змінив” з Трампом — поміняв бабусю на дідуся”.
Що ж все-таки сталося з «Північним потоком» — тріумф або провал, — зрозуміти з цих повідомлень рішуче неможливо. Ясність може внести зважена публікація в «Комерсанті»:
«Країни ЄС в Раді Євросоюзу досягли компромісу щодо зміни газової директиви, яке могло серйозно перешкодити проектом «Газпрому» «Північний потік-2» (Nord Stream 2). За даними “Ъ”, цей варіант дає “Газпрому” шанс уникнути серйозних негативних наслідків для проекту, оскільки переговори щодо застосування директиви буде вести Німеччина. Але саме прийняття директиви все ж може ускладнити і затягнути початок експлуатації газопроводу. У будь-якому випадку директива ще буде доопрацьовуватися Радою ЄС і Європарламентом, і її кінцевий варіант може виглядати інакше».
Газета розповідає, що представники країн Євросоюзу схвалили поправки до газової директиви, згідно яким на проект «Північного потоку-2» будуть поширюватися норми ЄС. Німеччина півтора року блокувала їх розгляд, але після зміни позиції Франції дала принципову згоду.
За спільним франко-німецького пропозиції саме та країна ЄС, де знаходиться перший пункт з’єднання газопроводу з третьої країни з газовою системою члена союзу, отримує повноваження вести переговори про застосування директиви. Тобто у випадку з «Північним потоком» рішення, якою мірою буде застосовуватися директива, багато в чому залишається за Німеччиною.
Але всіх проблем газопроводу це не вирішує. Якщо поправки наберуть чинності до закінчення його будівництва, то неможливо буде зробити для нього виняток з Третього енергопакету ЄС, згідно з яким постачальник газу не може бути власником труби і повинен бути гарантований доступ третіх осіб до потужностей газопроводу. Крім того, Німеччина повинна буде отримати згоду на переговори Єврокомісії, що сильно затягне процес: заява в Брюссель потрібно подавати не менш ніж за п’ять місяців до початку переговорів.