Відразу кілька керівників російських регіонів позбулися своїх посад за минулу добу. У відставку відправлений глава Калмикії Олексій Орлов, на його місце призначено багаторазовий чемпіон світу з кікбоксингу та екс-представник республіки в Раді Федерації Бату Хасиков. Раніше стало відомо про відставку глави Республіки Алтай Олександра Бердникова, його тимчасово замінив голова ради некомерційного партнерства «ГЛОНАСС» Олег Хорохордин. Напередодні свій пост покинув губернатор Челябінської області Борис Дубровський, керувати суб’єктом призначений перший заступник міністра енергетики Олексій Текслер. Два з перерахованих регіону безпосередньо межують, а третій знаходиться поряд з кордоном Росії та Казахстану, де напередодні покинув свій пост перший і єдиний президент Нурсултан Назарбаєв. Після того, як він оголосив про відставку, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що між лідерами двох країн відбулася телефонна розмова.
The Insider поцікавився у керівника Політичної експертної групи, політтехнолога Костянтина Калачова, можуть бути пов’язані відставки Назарбаєва і російських губернаторів, і що зміниться в тих регіонах, де змінилася вища влада.
Мені здається, невірним навіть ставити питання про те, що Назарбаєв погодив відставку з Путіним, тому що Казахстан — суверенна держава. Назарбаєв міг поставити свого колегу, але не більше того. Усі нові коментарі на тему того, що Назарбаєв погоджував відставку з Путіним — це робота на авторитет Володимира Володимировича, як її розуміють політологи кремлівського пулу, які не дуже переконливо працюють. Те, що в Росії в кінці березня-початку квітня пройдуть відставки глав регіонів, багатьом було відомо. Зокрема, обговорювалося, що покинуть свої пости Орлов і Дубровський. А от відставка Назарбаєва для багатьох стала несподіванкою.
У цьому зв’язку цікаво, як нові губернатори межують з Казахстаном регіонів будуть розвивати співробітництво з цією країною і якими будуть надалі відносини між двома державами. Тому що ми прекрасно розуміємо, що курс Казахстану — багатовекторний, для нього Китай як партнер не менш важливий, ніж Росія. Ми бачимо, як влада Казахстану працюють при реалізації великих економічних проектів з капіталом з європейських країн і США. Нам треба остаточно прийти до того, що Казахстан — безумовно дружня нам, але суверенна держава. Звичайно, треба розвивати зв’язок в рамках Євразес, і, головне, нічого не зіпсувати і поставитися до їх внутрішніх рішень з повагою. Спасибі, що ніхто не влаштував істерику з приводу переходу Казахстану з кирилиці на латиницю. Мені здається, це має стосуватися і коментарів щодо того, що Назарбаєв щось «погоджував».
Ті губернатори, які пішли, були відправлені у відставку не через ситуацію в Казахстані, а по іншим, цілком конкретних причин. Якесь оновлення в регіонах викликав, звичайно, низький виборчий відсоток, вкрай низька оцінка роботи керівників з боку федерального центру та населення, корупційні скандали. Крім того, це дуже сумнівні показники економічного розвитку. Чим може пишатися, припустимо, Калмикія? Там 15% рівень безробіття і один з найнижчих рівнів доходів у населення.
Новими главами регіонів були призначені ці люди, тому що у Кремля залишилася дуже коротка лава запасних. Виходить, що насправді все одно, куди відправити ефективного управлінця або технократа — хоч в Мурманськ, хоч в Челябінськ. Призначення Бату Хасикова і зовсім абсолютно очевидно — серед політиків, здатних зрозуміти населення Калмикії, є всього пара-трійка людей. І далеко не кожен погодиться очолити цей регіон, я думаю, що людей, які відмовляться від сумнівного щастя стати губернатором, стає все більше. Тут видно серйозний кадровий перегин (звідси всі ці конкурси типу Лідери Росії) — все складніше знайти тих людей, які, з одного боку, выбираемы, а з іншого боку, будуть мати хоча б мінімальний набір необхідних критеріїв. Візьмемо, скажімо, теж ж самого Хасикова: чудово, що він спортсмен і, звичайно, калмики за нього проголосують. А от інтернет, наприклад, звинуватив його в тому, що він списав дисертацію і був позбавлений вченого звання. Але це не завадило призначенням, тому що інших варіантів немає: або Хасиков, або хто?
Серйозних змін у регіонах після зміни губернаторів, ймовірно, не буде, тому що серйозними можуть бути тільки системні зміни — не тільки кадрові, але й у стосунках регіонів з федеральним центром, повноважень глав суб’єктів. І тут чекати дива не доводиться. Але надія вмирає останньою, і, звичайно, кожна зміна — це нове сподівання, нові надії нового майбутнього, це ситуативне зростання рейтингу влади.