Центрвиборчком Туреччини скасував результати виборів мера Стамбула, на яких у березні переміг кандидат від опозиції Екрем Имамоглу. Він випередив свого основного суперника Біналі Йилдирима, кандидата від «Партії справедливості і розвитку» Ердогана і 17 квітня, офіційно вступив на посаду. Керім Хас, кандидат політичних наук, експерт у галузі міжнародних та турецько-російських відносин, розповів The Insider, що варто очікувати від повторного голосування, яке має відбутися в червні.
Ситуація, яку можна спостерігати у зв’язку з рішенням про проведення повторних виборів в Стамбулі, багато в чому відображає внутрішній стан держави. Чинна влада не звикла програвати, тим більше там, де ціна (в прямому і переносному сенсах) виграшу і програшу має критичне значення. Варто згадати неодноразово говорилось президентом Ердоганом: «… хто перемагає в Стамбулі, того підтримує вся Туреччина».
Питання продовження правління «Партії справедливості і розвитку (ПСР) у Стамбулі має не тільки політичне забарвлення. Величезний бюджет, яким керує мерія міста, загрожує вийти з-під контролю наближених до чинної влади. Розподіл будівельних підрядів і тендерів, передача з державної у приватну власність великих територій міста і багато подібні питання вже давно викликають питання у опозиційних сил. Однак у зв’язку з тим, що рівень свободи слова і волевиявлення в останні роки різко впав і наблизив Туреччину до таких держав, як Чад і Зімбабве, за показником свободи преси (дані Freedom House), говорити про можливість висловлення відмінної від заданого владою тони не представляється можливим.
На цьому тлі новий обраний мер Стамбула від опозиційної партії, Екрем Имамоглу, позначив першим кроком на посаді голови міста розкриття всієї інформації, що стосується розподілу бюджету в останні роки, тобто при правлінні ПСР. Підсумком такої заяви стало судове рішення про блокування всіх інтернет-публікацій на цю тему. Очевидно, що розкриття такої інформації може завдати серйозного удару по іміджу самої влади, і головне — за Ердогану, підтримка якого, як можна зрозуміти за підсумками місцевих виборів 31 березня, знижується.
Влада відчула шок після підрахунку голосів. Не виключено, що в разі, якби вибори проходили у відкритій демократичної і справедливої атмосфері, кандидат від правлячої партії програв би з ще більшим відставанням. Консолідація, мобілізація, які продемонструвала опозиція, багато в чому підштовхне її прихильників до ще більшого зближення і бажанням знову довести, що більшість голосів жителів Стамбула було віддано на користь Имамоглу. Сам факт того, що підрахунок голосів по всій території Туреччини зайняв трохи більше доби, а в Стамбулі — 17 днів, говорить не на користь правлячої партії. Цікавим також є той факт, що проти повторних виборів і багато прихильників ПСР, які виступають за повернення Туреччини в лоно демократії та обов’язки держави забезпечувати права громадян. Повторні вибори несуть у певному сенсі небезпеку для турецького режиму. Це пов’язано з тим, що, фактично демонструючи тиск на опозиційного кандидата, він стає не тільки місцевим «героєм», але і купує «повага» серед всіх опозиційно налаштованих громадян Туреччини. Таким чином, якщо раніше Имамоглу був відомий лише як глави однієї з провінцій Стамбула, тепер він багато в чому лідер опозиції в країні.
У цьому контексті можна говорити про те, що влада зіткнулася з дилемою: визнати вибори в Стамбулі — значить програти «по всіх фронтах», не визнати — піти на ще більшу поляризацію суспільства, збурити опозицію і ще більше консолідувати її і, нарешті, поставити під велику загрозу власний імідж і легітимність. Економіка країни також понесе втрати від цього рішення у зв’язку з тим, що фінансовий клімат ще більше охолоне, а іноземні інвестори, і так відчувають нестабільність і катастрофічну деградацію верховенства права в Туреччині, перестануть бачити країну ивестиционно-привабливою.
У той же час говорити про те, що в країні можуть спалахнути народні хвилювання і заворушення, поки передчасно, однак все залежатиме від того, наскільки влада і її прихильники підуть по шляху загострення внутрішньополітичної ситуації.
Опозиція впевнена, що на повторних виборах здобуде перемогу, однак, якщо правляча партія зможе неправовими способами повернути ситуацію в протилежну сторону, не можна виключати і масових протестів.