Президент Венесуели Ніколас Мадуро запропонував достроково провести заплановані на кінець 2020 року вибори до парламенту. Зараз Національну асамблею контролює опозиція на чолі з Хуаном Гуайдо, що оголосив себе тимчасовим президентом. Раніше він звинуватив владу Венесуели в спробі заткнути рот парламенту після того, як співробітники Національної гвардії завадили опозиційним депутатам увійти в будівлю Національної асамблеї.
Про те, чи зможе Мадуро провести вибори в парламент без згоди опозиції і як на прихильників Гуайдо вплинула невдала спроба перевороту, розпочата ними в кінці квітня, The Insider розповів доктор історичних наук, професор Спбду Віктор Хейфец.
Нічого нового в пропозиції президента Мадуро немає — провести вибори він запропонував ще в січні поточного року, коли заговорив про необхідність діалогу. Правда, на відміну від нього, опозиція наполягала на проведенні дострокових президентських виборів, а він оголосив про проведення парламентських. Швидше за все, більшість країн, які не визнають Мадуро законним президентом, не будуть визнавати і його пропозицію провести дострокові вибори.
Тут можна було шукати компроміс. Мадуро міг, наприклад, запропонувати ланцюжок: провести дострокові парламентські вибори, а одразу після цього – дострокові президентські. Мовляв, я законний президент, але зараз на дострокових виборах ще раз доведу, що більшість населення мене підтримує. Але він цього не робить. Тому я не впевнений, що пропозиції з цього щось може вийти. Компромісом це не виглядає — він фактично настає. Він запропонував опозиції спробувати зіграти в його гру, в якій, при вдалому для нього розкладу, вона позбудеться єдиного органу влади, в якому представлена.
Опозиція не погодиться на це, тим більше, що вона просто не довіряє нинішньому складу виборчкому і Верховного суду — тим, хто буде контролювати проведення виборів. Тому вони, на мій погляд, не готові зважитися на ці вибори, навіть якщо за ними більшість.
Для проведення парламентських виборів як мінімум потрібна участь провідних партій у цих виборах, щоб вони були визнані не тільки легальними, але і легітимними. Свого часу покійний Уго Чавес проводив вибори, коли опозиція бойкотувала. Він отримав практично стовідсотковий чавистский парламент, в якому відчував себе дуже вільно і вільно. Я не думаю, що зараз опозиція готова зробити такий подарунок уряду Ніколаса Мадуро.
Гуайдо після проваленого перевороту відчуває себе набагато менш впевнено, тому що це як мінімум його особистий провал. Це він прискорив хід подій, і то його елементарно розвели, як простака, обдуривши, сказавши, що є підтримка військових, і він зважився діяти, хоча підтримки не було; то військові вирішили відійти в сторону, побачивши, що він зробив ряд не узгоджених з ними кроків. Однак, крім Гуайдо і його прихильників, в опозиції є й інші сили, які особистої відповідальності за цей провал не несуть, вони в цих подіях 30 квітня не брали участь і в цій ситуації можуть спробувати грати по-своєму. Провал спроби державного перевороту точно не збільшив популярність президента Мадуро, вона в будь-якому випадку знаходиться на досить низькому рівні.
У такій ситуації США навряд чи готові брати на себе роль того, хто втрутиться, тому що при неясною позиції армії просто так влазити їм теж не хочеться. За військове втручання виступають радник президента США з нацбезпеки Болтон і віце-президент США Пенс, а президент Трамп займає кілька більш стриману позицію. Він не хоче брати на себе цю відповідальність. Він і до влади йшов, кажучи, що закінчить з авантюрами, які, за його словами, проводив його попередник Обама на Близькому Сході.
Я б не став говорити, що армія однозначно підтримує Мадуро – швидше, вона не готова підтримати Гуайдо на даному етапі. Але те, що бродіння тривають і в армії, і в СЕБИН <Службі внутрішньої розвідки Венесуели — The Insider>, сумнівів не викликає. Абсолютно незрозумілі дії по звільненню чи втечі з-під варти тих чи інших ув’язнених, смерть при нез’ясованих обставинах деяких співробітників СЕБИН вказують на те, що там йде якась підкилимна боротьба.