Президент України Володимир Зеленський підписав низку кадрових призначень, зокрема, визначивши керівництво своєї адміністрації та частини силового блоку. Серед людей, чиї прізвища фігурують в указах, виявилися продюсери і сценаристи комік-студії «Квартал 95», а очолив президентську адміністрацію пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським юрист. The Insider запитав у виконавчого директора Інституту світової політики в Києві Євгена Магди, як будуть справлятися зі своєю роботою нові керівники української політики.
Імена співробітників нової адміністрації президента України й відомі в українській політиці, то тільки в контексті президентської кампанії. І відомі вони, скоріше, шанувальникам Зеленського як гумориста, тому що в президентську адміністрацію, в основному, увійшли учасники команди «95-го кварталу». Це досить кумедна ситуація, яка дозволяє говорити про дві речі. По-перше, Зеленський формує свою команду по блату – він приваблює тих людей, яких знає особисто, а не професіоналів. Зокрема, його друг дитинства став керівником українських спецслужб. По-друге, критерій професіоналізму в призначеннях поки не працює.
Найрезонансніша призначення – це призначення глави президентської адміністрації Андрія Богдана, яке відбулося всупереч тому, що, з одного боку, раніше він був люстровано, а з іншого боку, є адвокатом Ігоря Коломойського. Тобто, теза про те, що в політиці олігархів більше не буде, тепер піддається сумніву. На мій погляд, Володимир Зеленський робить помилку, обманюючи своїх виборців, адже він діє тим методом, який дуже активно критикував під час виборчої кампанії.
Можна сказати, що Володимир Зеленський ставить рекорд по скандалам, виходячи з терміну його перебування в кріслі. За ці чотири дні він вже встиг створити кілька неоднозначних. Богдан як глава президентської адміністрації повинен бути диспетчером у відносинах президента і політикуму, а ніяк не джерелом скандалу. Це людина, який працював у різних виборчих штабах, очевидно, він досить досвідчений закулісний гравець, який може дозволити собі впливати на різні політичні процеси. Але він фактично єдина людина з досвідом роботи на державній службі в нової президентської адміністрації. І це, я думаю, буде відгукуватися Зеленському і його команді протягом тривалого часу. Все-таки клас політичної гри повинен мати під собою певні підстави, певну базу. От на сьогоднішній момент цієї бази у Зеленського, на мій погляд, немає. І він зумів виграти президентські вибори, нікому нічого толком не пообіцявши, ставши консолідованим кандидатом надій. Але при цьому на посаді президента йому вже доведеться приймати якісь рішення. Сьогодні дискусія йде в основному в соціальних мережах, і революційна ситуація в Україні традиційно виникає восени, але, на мій погляд, темпи дій Зеленського можуть зіграти з ним злий жарт.
У нас парламентсько-президентська республіка. Сама по собі президентська адміністрація може продукувати законопроекти і сприяти їх просуванню, але чекати від нинішнього її складу написання якихось проривних законопроектів, які приведуть до серйозних позитивних змін, не виходить. Там практично немає людей, які є фахівцями в державній службі, а Богдана на все не вистачить. До того ж Верховна рада провалила ініціативи Зеленського і з приводу дострокових виборів і, очевидно, що вони пройдуть в кінці липня, з 5-відсотковим бар’єром і на змішаній основі — тобто, за закритими партійними списками та мажоритарними округами. Оскільки виборчий процес стартує буквально завтра, вже немає часу змінити виборче законодавство, і як тільки перший кандидат в депутати подасть документи для реєстрації, змінювати законодавство буде ніяк не можна, ні політично, ні юридично.
Кабінет Міністрів незабаром стане виконуючим свої обов’язки до формування нового складу уряду. Зараз Гройсман <прем’єр-міністр України — The Insider> показує, що він не буде всіма силами триматися за владу, при цьому під час виборчої кампанії, на яку він пообіцяв піти зі своїм політичним проектом, що він буде апелювати до трьох років успіхів і до трьох років економічної стабільності в країні. Але я думаю, що прагнення команди Зеленського, як президент висловився в інавгураційній промові, «взяти на понт» Гройсмана виявилося невдалим. Проблема в тому, що у Зеленського є тільки один очевидний союзник, це Ігор Коломойський. Все решта – поки не поспішають себе позиціонувати в такій якості.