«Нафтогаз України» готується до повного припинення транзиту російського газу по закінченні 2019 року, заявив виконавчий директор підприємства Юрій Вітренко. На його думку, «Газпром» у своїх діях керується політичними, а не економічними факторами. Раніше керівник газового дивізіону «Нафтогазу» Андрій Фаворов повідомив, що компанія чекає збоїв у транзиті газу, який триватиме близько трьох місяців. Про те, які альтернативні шляхи транзиту може задіяти «Газпром» в цьому випадку, The Insider розповів партнер консалтингового агентства RusEnergy Михайло Крутіхін.
Ситуація досить проста. Ми розуміємо, що до 1 січня у «Газпрому» не буде альтернативних маршрутів. З турецьким маршрутом — так званим «Турецьким потоком» — взагалі все зависло і незрозуміло, що буде далі, зараз йдуть непрості переговори з турками. Крім того, абсолютно незрозуміло, як ця труба буде входити на територію Євросоюзу — то через Болгарію, то через Грецію. В яких обсягах, чий це буде газ, не можуть турки якось перешкодити цьому.
З «Північним потоком 2» теж досі нічого незрозуміло. C Данією не вирішене питання, не вирішено питання в Німеччині з трубопроводом, який повинен приймати цей газ на території Німеччини і доставляти його аж до Австрії через Чехію. До 1 січня всі ці питання ще не будуть вирішені, і «Газпром» повинен буде продовжити якимось чином угода по транзиту через Україну.
Навіть якщо раптом якимось дивом «Газпром» через короткий проміжок часу побудує і пустить в хід «Турецький потік» і «Північний потік 2», на те, щоб переключити обсяги поставок з українського транзиту на ці два маршрути, потрібно значний час. Відразу це не робиться. Тобто «Газпром» повинен задовольнити, скажімо, Італії або Молдову, або якісь інші точки споживання по шляху цього стандартного українського маршруту, а це поки неможливо зробити.
У зв’язку з цим виникає наступна проблема: зараз домовитися про нову угоду «Газпром» не в змозі і запропонував продовжити існуючий контракт. Це неможливо. Чому? Тому що існуюча угода з 2009 по 2019 рік укладалося з «Нафтогазом України». Але з 1 січня українці заміняють «Нафтогаз України» новою компанією, яка по європейським стандартам буде незалежним оператором газотранспортної мережі. Називатися це буде МДУ — Магістральні газопроводи України. Компанія є, але до 1 січня у неї немає ніяких прав вести переговори.
З 1 січня ми бачимо ситуацію, коли у «Газпрому» в принципі є угода з європейськими споживачами про постачання газу, але немає ніякої угоди з транзиту через українську територію. Значить, треба буде терміново з цим новим контрагентом, який буде управляти українськими трубами, укладати щось нове — незрозуміло, що. Швидше за все, на швидку руку, це будуть якісь тимчасові контракти — на місяць, може бути, на три місяці — на якісь поставки.
Укласти тривалий угода, як хочуть українці, не вийде ось з якої причини: «Газпром» розраховує, що буде поступово переключати обсяги українського транзиту на «Турецький потік» і «Північний потік 2». Поступово. Швидше за все, буде потрібно п’ять років, щоб повністю всіх споживачів переключити на нові маршрути. На ці п’ять років «Газпром» не може укласти постійного угоди, тому що перехід буде поступовим. За один рік вони відключать якихось одних споживачів, потім ще якісь споживачів і потихеньку будуть переводити маршрути на Балтійське море і Чорне море. Відразу не вийде.
Україна хотіла б довгостроковий контракт, звичайно. Цьому заважає, природно, невирішеність проблем з «Нафтогазом». Оскільки «Газпром» винен «Нафтогазу» 2 млрд 600 млн доларів, і в принципі він готовий це все оплатити, тому що Стокгольмський арбітраж так вирішив. А «Газпром» ще в 2009 році підтвердив, що не буде оскаржувати рішення Стокгольмського арбітражу. Тобто все, начебто треба платити. Але «Газпром» не може заплатити ці гроші, оскільки у нього немає дозволу з Кремля. Ось це велика проблема.
Я думаю, Кремль буде противитися врегулювання відносин з «Нафтогазом України». Він не може психологічно примирити себе з тим, що українцям треба щось заплатити. Коли настане 1 січня, швидше за все, російське керівництво почне шантажувати Європу, кажучи: бачите, українці не готові з нами укладати угоду, і тому ми припиняємо поставки в самий розпал опалювального сезону. Будуть виникати напружені моменти, які можуть бути погашені тимчасовими угодами, тимчасовими контрактами на прокачування якихось обсягів взимку з Росії в Європу. Але чи виллється це в щось, я не впевнений.
Я не виключаю, що може виникнути нова ситуація, якщо буде добра воля з боку Москви. Український транзит може бути ще затребуваний, наприклад, якщо європейським споживачам вдасться переукласти контракти з «Газпромом» на отримання газу на кордоні Росії з Україною. І тоді газотранспортна система України може просто за контрактом вже з європейськими споживачами цей газ прокачувати. Скажімо, «Газпром» продав газ на кордоні Росії і України, а далі вже європейські споживачі з українськими трубами укладають контракти на прокачування і діють зовсім по-іншому. Але досі «Газпром» був проти такої схеми, хоча вона виглядає дуже логічною.