За тиждень антиурядових виступів в Іраку з-за заворушень загинули 104 людини, понад 6 тисяч отримали поранення, повідомили в МВС країни. Там додали, що мітингувальники підпалили 51 будівлю та вісім відділень політичних партій. При цьому представники МВС заперечують, що в ході заворушень влади відкривали вогонь на поразку. Також він стверджує, що поліція і спецслужби причетні до нападів на редакції місцевих і міжнародних ЗМІ в Багдаді.
Іракці протестують проти влади, які, на їхню думку, не приділяють уваги вирішенню економічних проблем. Основна частина мітингів проходить в населених шиїтами південних районах країни, а також в Багдаді. Люди скаржаться на нездатність влади вирішити проблему безробіття і корупцію на місця і вимагають відставки уряду. Про те, чому те, що відбувається в Іраку — це не мітинги, а справжня громадянська війна, The Insider розповів доцент РДГУ, сходознавець Сергій Серьогічев.
Обидві сторони грають брудно. Уряд нападає на редакції — там немає незалежної преси, вона вся комусь належить. А демонстранти палять офіси провладних партій і організацій. Ця різанина там надовго.
Це банальна боротьба за владу. Звичайно, шкода загиблих людей, але вони лише пішаки в руках тих, хто стоїть за ними. Йде силовий торг: припустимо, ваш партнер по переговорам, протилежна сторона, не сприймає вас серйозно вважає, що ви маленькі, слабкі, вам можна нав’язати свої умови. Але ви доводите, що це не так, а ті відповідають. До гризні еліт додається і третя сторона — бойовики, які можуть маскувати свої акції під акції протестувальників. Все це закінчиться, як завжди, закулісними переговорами і черговий угодою, або можливими перевиборами. Інше питання, що довго угода не проіснує.
Якщо не циклиться на окремих персоналіях, які там задіяні, треба сказати, що політичні партії там — одна назва. Це прикриття для племінних, кланових груп. Тобто можна сміливо не запам’ятовувати назви цих партій, не вивчати їх програми — вони розбирають їх так само, як безграмотні демонстранти розбирають гасла: кому який вручили, той з ним і йде.
Якщо розбирати більш глобально, порушено тисячолітнє світоустрій цієї країни: у минулому у влади були суніти, їм підпорядковувалися шиїти. Тепер там на чолі шиїти, а проти шиїтів виступають суніти, які опинилися у становищі пригнобленого меншини. Ось у цьому основний корінь усіх іракських проблем. Шиїтський і сунітський табору також роздроблені на окремі угруповання, які дуже жорстко і сильно ворогують між собою.
Коли шиїтська більшість отримала владу, положення шиїтів-бідняків, може бути, навіть погіршилося порівняно з тим, що було при сунітському правлінні. Шиїтські еліти отримали історичний шанс загнати сунітів туди, де вони самі були тисячу років, тепер вони нагорі, і серед цього табору переможців-шиттов почалася страшна гризня за владу. І тому ті шиїтські вожді, яких відтіснили від годівниці, піднімають своїх прихильників на заколоти.
Там йде громадянська війна у всіх її іпостасях. Тому люди завжди готові бунтувати, тим більше якщо їм ще й платять. Це їх робота. Хтось найнявся працювати протестувальникам, хтось- батрачити на уряд, вбиваючи протестувальників. Можливо, колись там були ідейні люди, але їх всіх вже вбили, і зараз все там робиться за гроші.