На цьому тижні президент Володимир Путін провів державний візит до Саудівської Аравії. Переговори пройшли на тлі кризи в Перській затоці, де вже кілька нафтових об’єктів саудитів піддалися атакам. Саудівська Аравія однозначно заявляє, що за цими атаками стоїть Іран, тоді як Росія закликає не робити поспішних висновків про участь в цьому свого союзника щодо конфлікту в Сирії. Про те, перейдуть на новий рівень відносини Москви і Ер-Ріяда після переговорів на вищому рівні, The Insider розповів сходознавець, професор РДГУ Григорій Косач.
Під час поїздки Путіна в Саудівську Аравію було підписано близько 30 угод. Це досить багато, але потрібно відзначити, що мало не три чверті з них — це декларації про наміри, а не остаточні контракти. Тому говорити про те, що це призведе до збільшення інвестиційної активності обох сторін, поки не доводиться. В принципі, саудівці зацікавлені в тому, щоб вкладатися в деякі галузі російської економіки, у першу чергу, у газову та нафтову галузі і деякі об’єкти інфраструктури. Російська сторона в цьому відношенні проявляє більше обережності, але тим не менш начебто збирається здійснювати деякі інвестиції в саудівську економіку — йдеться в першу чергу про будівництво атомних електростанцій та космічної галузі.
Про те, що не буде різкого зростання інвестиційної активності між двома країнами, говорить і обсяг створеного спільного інвестиційного фонду — $10 млрд. Ця сума виглядає дуже скромно на тлі існування такого ж роду саудівсько-американських або саудівське-китайських фондів, які величезні. Зараз Росія лише робить перші кроки до того, щоб починати співпрацю з цією країною.
Не найпростіша ситуація склалася і в сфері військово-технічного співробітництва двох країн. Питання про постачання російських військових комплексів в Саудівську Аравію був поставлений ще 2 роки тому, під час візиту короля в Росію, тоді ж було поставлено і питання про перенесення виробництва автоматів Калашникова на саудівську територію. Що стосується продажу російських ракетних комплексів, віз і нині там, остаточне узгодження всіх деталей контракту так і не було досягнуто.
Перенесення виробництва автоматів Калашникова на територію саудівської теж зіткнувся з безліччю проблем. Якщо виробництво буде переміщено, то для Саудівської Аравії постане питання, чи вона зможе експортувати ці автомати в інші країни, а це питання достатньо делікатне вже для російської сторони, так що і тут немає серйозних зрушень. Загалом, візит Путіна в Саудівську Аравію не змінив загальних підходів саудитів до співпраці з США, і США залишаються основним стратегічним союзником цієї країни, військове співробітництво з яким здається абсолютно непорушним.
Зараз найбільш серйозні розбіжності у Москви і Ер-Ріяда викликає Іран та його роль в регіоні. Крім того, серйозною проблемою залишається ставлення до дій Туреччини на півночі Сирії, а це вже переходить у питання про те, як в принципі повинна вирішуватися сирійська проблема. Росія не виявляє особливої зацікавленості у його вирішенні, але конфлікт розвивається, і, як вважають саудівці, це відбувається під активним впливом Ірану.
Але зверну вашу увагу на одну просту річ: починаючи з 2017 року саудити проводять дуже чіткий курс, спрямований на те, щоб розвивати саме економічне співробітництво з Росією, наскільки їм це вдається при малій рухливості російської економічної машини. У цій сфері вони вважають за необхідне відкласти проблеми політичних розбіжностей в бік, і їм здається, що розвиток економічного співробітництва створить умови, коли російсько-іранські відносини стануть менш міцними, ніж в даний час. Вони говорили абсолютно відкрито під час візиту короля в 2017 році і продовжують це говорити зараз, що вони марно згаяли час, ігноруючи Росію та економічне співробітництво з нею.