«Нова газета» опублікувала великий матеріал, зроблений на основі розповіді 61-річного Валерія Амельченко. Ця людина стверджує, що виконував брудну роботу за завданням людей, які працювали на бізнесмена Євгена Пригожина, брав участь у нападах на опозиціонерів і блогерів, спецопераціях в Росії і за кордоном. Як зазначає видання, Амельченко перед виходом цього матеріалу пропав – то інсценував своє викрадення, то дійсно піддався нападу.
Як пише видання, вийти на цю людину журналісти змогли, побачивши його на фотографії, зробленій під час похорону Олега Симонова –його колишнього напарника, який в 2016 році напав на чоловіка співробітниці Фонду боротьби з корупцією Любові Соболь, зробивши йому укол з невідомою речовиною.
Журналісти «Нової газети» знайшли, хто напав на мого чоловіка біля під’їзду нашого будинку 25 листопада 2016 року. Цей чоловік зараз мертвий. https://t.co/39FD0JtwnK
— Соболь Любов (@SobolLubov) 22 жовтня 2018 р.
Як згадує вдова Симонова (попросила не згадувати її ім’я), у листопаді 2016 року, на самому початку їх з Олегом знайомства, він їхав у Москву «по справах». Їхав з невеликою борідкою. Борідку збрив за повернення і більше не відпускав, до самої смерті. Через дві-три тижні після весілля, в лютому 2017 року, Олег поїхав на місяць. Говорив, знову в Москву. Але повернувся з південним засмагою. Працював в аптеці, але займався чимось ще, і «відрядження» були пов’язані з цією другий «роботою». З його «колегами» вона ніколи не зустрічалася, і взагалі, «тільки після смерті Олега зрозуміла, що не знала людини, з яким жила».
Амельченко наважився на розмову з «Новою газетою» з кількох причин: по-перше, за його словами, підозрював, що до смерті Симонова, якого вважав своїм другом, могли бути причетні люди з структур їх неформального «роботодавця». По-друге, було розуміння, що після того, як на нього вийшли журналісти, продовжити свою таємну діяльність без великого ризику не вийде. По-третє, у разі повного і підтвердженого розповіді, він міг розраховувати на сприяння редакції в забезпеченні його безпеки.
Зокрема, Амельченко розповів, що до такої роботи його залучив знайомий, Андрій Михайлов, в той час, коли сам працював на структури бізнесмена Пригожина в кінці 2012 — початку 2013 року. Сам Михайлов підтвердив цю інформацію виданню.
За словами Амельченко, «при Михайлова нічого особливо страшного» йому не доручали. Хоча був випадок, коли на Великому проспекті Петроградської сторони імітували ДТП: спеціально найнятий чоловік падав під колеса автомобіля підприємниці Олени Черевко, господині клініки «Дента-Л», у якої був спір про нерухомості з Пригожиним.
Він також розповів, що восени 2013 року він «із товаришем» відвідав місто Сочі, метою Амельченко було «виховати» якогось сочинського блогера, який «погано писав про Путіна». В результаті бесіди блогер припинив мережеву активність, відбувшись забоями.
Робота Амельченко з Михайловим припинилася на рубежі 2013-2014 років. Амельченко каже, що дізнався про це, перебуваючи на київському Майдані: «Я був на Майдані один, в Києві. Я там був у листопаді-грудні 2013-го і січні 2014 року. По приїзду я подзвонив, сказали, що його немає. Це було в першій декаді грудня 2013-го. Потім я приїхав і дізнався від людей, що Андрюху вигнали з роботи».
На питання, чи був він на Майдані в особистих справах або за завданням, Амельченко зазначив: «Я не настільки багатий, щоб їздити туди з власної ініціативи». Детальніше обговорити, чим саме Амельченко займався на Майдані, видання не встигло.
Після цього зв’язок з Амельченко підтримував в основному працівник служби безпеки — Андрій Пічушкін.
В 2014-2016 роках Амельченко доводилося працювати в основному в Україні, як в Донецькій та Луганській народних республіках, так і на території, яка контролюється центральним урядом. Про цій частині своєї «роботи» він розповідав мало.
За словами Амельченко, 12 лютого 2017 року в Сирію попрямувала група за завданням служби безпеки Пригожина. Завдання групи було таким: випробування різних препаратів на захоплених сирійської армією в полон членах «Ісламської держави». Однак після прибуття до Сирії виявилося, що їх там ніхто не чекає і ніяких полонених «для дослідів» надавати не збирається. Кимось із керівництва було прийнято рішення проводити тестування препаратів на членів загонів так званих «Мисливців на ИГИЛ» (ISIS Hunters), підготовка яких здійснювалася інструкторами «групи Вагнера».
Останній раз Амельченко зустрівся з журналістом «Нової газети» ввечері 2 жовтня 2018 року. Після розмови близько восьмої вечора Амельченко подався на станцію метро «Гостинний Двір», а в 21.22 подзвонив з деякою тривогою і повідомив, що за ним стежать. За його словами, стеження вели двоє: «один у білій куртці, в окулярах, років двадцяти п’яти, молодий. Інший якийсь панамі».
Незабаром дзвінок обірвався, і телефон Амельченко перестав відповідати.
А через годину за номером Амельченко відповів невідомий чоловік:
«Не знаю, що сталося. Я мешканець будинку 110 по Ленінському проспекту. На землі валяються два телефони і черевик».
Виявилося, що людина, яка взяла телефон, дійсно живе в будинку 110, корпус 1 на Ленінському проспекті, в сусідньому з Амельченко під’їзді. Він передав два смартфона, підібрані за гаражем біля будинку, і показав на що лежить там же напівчеревиків. Смартфони точно належали Амельченко. Напівчеревиків був дуже схожий на один з тих, в якому Амельченко був на зустрічі.
З того вечора Амельченко ніхто не бачив. Поліція веде розшук, районний відділ Слідчого комітету проводить перевірку.
Нагадаємо, напередодні в Москві, до будівлі, де розташована редакція «Нової газети», невідомі підкинули кошик з відрізаною головою барана і записку з погрозами.
«Головному редактору «Нової газети». З привітом Вам і Короткову [автору вищенаведеної статті – The Insider]», — йшлося в записці.
Журналіст Денис Коротков в 2017 році, працюючи в «Фонтанці», випустив розслідування з п’яти матеріалів про «ПВК Вагнера». «Нова газета» матеріали на цю тему не публікувала. «Відразу ж після цих публікацій на різних інтернет-ресурсах почався тиск на їх автора, Дениса Короткова. В мережу виклали його персональні дані, була розгорнута кампанія під гаслом «Коротков — зрадник батьківщини». Потім вона трансформувалася під вивіску «Коротков — пособник ИГИЛ», а потім до цього чомусь додалася СБУ», — розповів раніше The Insider главред «Фонтанки» Олександр Горшков.
Читайте також інші матеріали The Insider:
Пригожинские мільйони: як шеф-кухар Путіна створив армію кремлівських тролів