Дев’ять російських громадських організацій, які працюють з жертвами домашнього насильства, направили в уряд РФ звернення з проханням забезпечити захист постраждалим жінкам в умовах самоізоляції. У тексті документа говориться, що з введенням карантину в усьому світі значно зросла кількість скарг від жертв домашнього насильства, і скоро подібний сплеск виникне в Росії (зокрема, запущена урядом Іспанії гаряча лінія для жертв домашнього насильства відзначає зростання кількості звернень на 12,5% в останні два тижні; на Кіпрі зафіксовано зростання на 30%; кількість звернень на гарячу лінію для жертв сімейного насильства китайського центру Yuanzheng Family and Community Development and Service Centre під час карантину подвоїлася).
The Insider поговорив з експертами кризових центрів про те, як карантин впливає на потенційних агресорів і з’ясував, що чекає жертв домашнього насильства у нас в країні, якщо самоізоляція буде продовжуватися.
Тетяна Орлова, керівник психологічного напрямку Центру «Насильству.немає»
Нам відомо, що в інших країнах на тлі карантину різко зросла статистика за кількістю випадків домашнього насильства. За статистикою «Насильству.немає» про зростання насильства в Росії ми говорити не можемо. У нас приблизно така ж кількість звернень, як зазвичай, але це не свідчить про те, що їх не стало більше. Просто багато, хто зараз перебуває в ізоляції, живуть разом з агресором і, відповідно, не можуть звернутися, тому що весь час знаходяться під контролем. У зв’язку з цим можна навіть говорити про деяке зниження звернень – постраждалим просто нізвідки поговорити.
Але при цьому, ті випадки, які є, виявляються більш важкими, ніж зазвичай. Раніше люди зверталися з психологічним насильством, з роздумами «йти або залишитися», а зараз спостерігаються саме сигнали SOS.
В своїй практиці я можу сказати, що є тенденція до сильного обваження ситуацій в тих випадках, коли насильство вже існувало.
На початковій стадії режим самоізоляції може знижувати агресію, тому агресор тепер точно впевнений, що жертва нікуди не дінеться, що вона точно буде з ним. Але через деякий час у агресора починається якась параноя: «Вона з ним, тому що хоче бути з ним, чи вона з ним, тому що їх замкнули?».
Тоді агресор починає на жертві зганяти своє роздратування. Ситуації можуть бути різні. В якихось випадках, якщо людина завжди боявся, що від нього підуть йому на першому етапі стає легше, але потім все одно ситуація ускладнюється. А може бути і так, що людина на тлі карантину серйозно запив і став абсолютно некерований. Тоді виникне насильство, а жертві буде нікуди втекти.
Психологічно самоізоляція буде впливати. Тому ми і написали відкрите звернення уряду з приводу того, що необхідно прийняти спеціальні заходи для підтримки сімей, які перебувають у групі ризику по домашньому насильству. Як мінімум, щоб поліція реагувала в таких ситуаціях і не залишала без уваги. Щоб жінкам, які тікають від агресора, допомогли, а не взяли з них штраф. Щоб при нестачі місць у кризовому центрі, уряд підключило готельний фонд. Щоб цю проблему обдумали, а не ігнорували.
Зараз в середньому нас надходить близько 20 дзвінків на тиждень, і це — пряме свідчення обважнення ситуації. На тлі карантину звернень має бути більше, а ця цифра говорить про те, що люди не можуть звертатися.
Надія Фадєєва, клінічний психолог Центру психологічної допомоги їм. Адлера
Самоізоляція погіршує ситуацію з домашнім насильством. На це впливає високий рівень стресу, пов’язаного зі страхами, серйозним інформаційним тиском, необхідністю сидіти вдома, адже режим карантину — це фактично обмеження волі. Емоції накопичуються, а можливостей для їх екологічного виплеску немає.
Якщо люди знаходяться в стані стресу, у них набагато яскравіше проявляються будь-які емоції, вони знаходяться в постійному роздратованому стані, і звичайно ж, в таких умовах більш схильні до прояву агресії. Їх може вивести будь-яка дрібниця. Тому з боку агресорів відбуваються вибухи навіть на порожньому місці.
Варто відзначити, що цей процес завжди двосторонній, і негатив у парі може виходити з будь-якої сторони. Просто з боку жертви — це пасивна агресія, а з боку агресора — активна. Крім того, у зв’язку з тим, що багато людей були змушені перервати роботу, не будучи готовими до цього, ситуація ускладнилася — потенційні агресори не знають, чим себе зайняти. У Росії в цьому випадку нерідко вдаються до алкоголю, і переважна кількість актів агресії в сім’ях пов’язано саме з вживанням міцних напоїв.
Олена Садикова, директор кризового центру «Кітеж»
В умовах самоізоляції випадки домашнього насильства безсумнівно будуть збільшуватися. За останні два тижні до нас надходили звернення щодня. Але з початком самоізоляції жінок стало складніше з нами зв’язуватися. Навіть ті з них, які повинні були приїхати найближчим часом, пропали і перестали дзвонити. Очевидно, вони знаходяться на одній території з ґвалтівником, тому у них немає можливості зв’язатися.
Самоізоляція для нас – це зовсім нові умови: ми не стикалися з ситуацією, коли люди виявляються буквально замкнені один з одним на одній території. Роздратування при цьому у ґвалтівників дуже наростає.
Але на даний момент є дуже хороша новина: одна з готелів повідомила нашому центру, що до кінця ізоляції може надати номери для жертв домашнього насильства, і вона вже почала розміщення, тому що наш притулок закритий на карантин.
Тому тих жінок, які у нас зараз знаходяться, ми тепер можемо розміщувати в готелі, а також на знімних квартирах. Це тільки початок, але я думаю, що потреба в цьому тільки збільшиться, і самоізоляція буде впливати на це. Адже ґвалтівник і так прагнути контролювати жінку, прагне, щоб вона була поруч з ним, а так йому це робити буде набагато простіше.
Нещодавно мені телефонувала жінка, яка забирала документи разом з поліцією. Її вигнав чоловік, забравши документи. Вона зняла побої і вже разом із співробітниками поліції змогла повернути їх. Телефон він у неї теж забрав. Виходить, що вилучення телефону – це типовий прийом для будь-якого ґвалтівника, жертва залишається без зв’язку і втрачає можливість повідомити кому-небудь про подію.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що жінка не може розраховувати на допомогу сусідів, які раніше могли поселити у себе, а тепер самі побоюються контакту з іншими людьми, поле допомоги звужується.
На Заході на відміну від нас вигадують якісь спеціальні слова, наприклад — «Маска-19» — воно використовується в декількох країнах. Жінка дзвонить в аптеку, а фармацевт, почувши це кодове слово, вже повідомляє в поліцію. Я думаю, в Росії теж слід придумати щось подібне.
Природно, ми хочемо в ситуації, що склалася, щоб поліція, побачивши біжучий від ґвалтівника жінку, не накладала на неї штрафів. Тому ми зараз і написали відкрите звернення в уряд разом з іншими членами провідних організацій, що працюють з жінками, щоб влада заздалегідь подумали про цю проблему, як зробили уряди інших країн.
Зараз у нас на контролі близько 10-15 чоловік: три жінки – на знімних квартирах, ще дві сьогодні будуть заїжджати в готель, решта, хто виписався з нашого стаціонару, також знаходяться під нашим спостереженням, ми надаємо їм всіляку допомогу і підтримку.
За кордоном просто більше виявлення подібних випадків. У нас домашнє насильство – це дуже латентна проблема, яка в умовах карантину буде тільки посилюватися. Якби правоохоронні органи в нашій країні краще працювали, жінки зверталися. А наші жінки не вірять поліції. Причому у нас в цьому плані приватне обвинувачення: жертві насильства доведеться самій збирати докази, виступати обвинувачем – адвоката їй ніхто безкоштовно не надасть. Поліція у нас працює тільки в особливо важких випадках, вони не працюють на профілактику, вони працюють строго за фактом, і це треба розуміти.
Про найбільш показових прикладах насильства щодо жінок в Росії читайте в матеріалі The Insider: Як під кам’яною стіною. Як в Росії безкарно катують, вбивають і ґвалтують жінок