Вранці 2 травня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав указ про припинення повноважень спікера сенату парламенту Дариги Назарбаєвої. Дочка Нурсултана Назарбаєва стала сенатором за т. зв. «президентською квотою», тому формальних повноважень для такої дії Токаєва, на думку ряду спостерігачів, було достатньо. Однак по суті мова йде про прямому зіткненні «претендентів на престол», тому те, що сталося — одне з найважливіших подій нинішнього казахстанського «транзиту влади». Як його розуміти і чого чекати в найближчому майбутньому, пояснює екс-прем’єр країни Акежан Кажегельдін
Президент Токаєв прийняв давно назріле рішення, яке з полегшенням сприйняв більшість політично активної частини казахстанського суспільства. Амбіції Дариги Назарбаєвої переходили всі розумні межі — щоб не ходити далеко за прикладами, згадаємо один їх самих останніх її публічних коментарів з приводу ситуації з епідемією коронавіруса, коли вона стала міркувати про те, як довго повинні залишатися в містах війська <з 15 березня в Казахстані діє режим надзвичайного стану, 15 квітня він був продовжений на період до 11 травня — The Insider>. Це питання за визначенням поза її компетенції, але Даріга протягом всієї своєї політичної кар’єри прагнула вказувати далеко за межами формальних повноважень.
Рішення Токаєва, звичайно, було погоджено з Нурсултаном Назарбаєвим. Вони обидва йдуть прийнятої раніше домовленості про спільну участь у вирішенні найважливіших питань. Але тепер, я думаю, Назарбаєв, зберігаючи свій офіційний статус, пишно відсвяткує на державному рівні 80-річний ювілей <6 липня цього року — The Insider> і після цього фактично відійде від справ. Без його підтримки Даріга не зможе вести реальну боротьбу за владу. У нього багато грошей і медіаресурсів, але цього, очевидно, недостатньо. У тому ж виступі з приводу коронавіруса вона приділила багато уваги проблемі домашнього насильства — це явно імпортована повістка, яку їй порадили найняті за величезні гонорари російські політконсультанти, але в реаліях Казахстану такі ходи не працюють.
Токаєву в цій ситуації я б порадив якомога швидше зробити наступний крок — необхідно здійснити злиття обох палат парламенту і припинити спекуляції з приводу того, що місце Дариги неодмінно займе «чоловік з шапраштинского клану», як це вже пишуть у багатьох ЗМІ. З цим шапраштинским кланом, до речі, ситуація така ж, як у США з кораблем «Mayflower» — там кожен другий політик в істеблішменті прагне назвати себе нащадків перших поселенців з Англії. Все це нам не потрібно, Казахстану потрібен сильний однопалатний парламент, який обирається безпосередньо всіма громадянами. У Токаєва зараз достатньо ваги, щоб продавити таке рішення.